Є.у.н.с.512/977/24
Провадження №2/512/128/25
"17" березня 2025 р. с-ще Саврань
Савранський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,
за участю секретаря - Тімановського А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача за довіреністю - Чмир М.П., в інтересах ТОВ «Іннова Фінанс», через систему Електронний суд звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з останнього - заборгованість за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.04.2024 між ТОВ «Іннова фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №363105424.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі 8000,00 грн. строк кредиту становить 360 днів, стандартна процентна ставка становить 2,2% в день застосовується у межах строку кредиту, знижена процентна ставка 1,4% в день.
Відповідач умови кредитного договору не виконує.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 49712,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. передано йому вказану справу.
Ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області Брюховецьким О.Ю. від 26.12.2024 відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22.01.2025, запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів (а.с. 52-53).
Сторони в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Відповідач в судове засідання 22.01.2025 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Однак, до суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.55).
Слухання справи відкладено на 10.02.2025.
Відповідно до частини 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач, третя особа або свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З опублікуванням оголошення про виклик відповідача вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Порядок публікації оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до роз'яснення Державної судової адміністрації України від 24.01.2018 року за №10-2141/18 про розміщення оголошень про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.
У зв'язку з вищевикладеним виклик відповідача додатково був розміщений на офіційному сайті Савранського районного суду Одеської області у розділі, у якому розміщуються оголошення про виклик учасників судових засідань до суду (а.с.56).
Однак, 10.02.2025 відповідач до суду знову не з'явився, розгляд справи відкладено на 17.03.2025.
Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання 17.03.2025 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Однак, до суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.57).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також, інформація про час та місце розгляду справи була розміщена на веб-сайті «Судова влада» в розділі «Найближчі слухання».
Отже, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, правом подати відзив відповідач ОСОБА_1 не скористався.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до приписів статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Суд встановив, що 12.04.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику №3631050424, відповідно до умов якого ТОВ «Іннова Фінанс» надав позичальникові позику в розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) (а.с. 15-25).
Відповідно до п.2.2. договору на умовах договору, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно умов договору кредит надається строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів, тип процентної ставки фіксований, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день, знижена процентна ставка становить 1,4%.
Згідно анкети клієнта вбачається, що відповідач для здійснення ідентифікації та верифікації клієнта для отримання ідентифікаційних даних обрав спосіб через систему BankID НБУ (а.с.7).
З договору про надання послуг з приймання та переказу платежів №160523/1 від 16.05.2023 вбачається, що ТОВ «Іннова Фінанс» доручає ТОВ «ФК «Контрактивний дім» за відповідну плату здійснювати перекази коштів з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів (а.с.10-13).
Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №3631050424 від 12.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 надано кредит у сумі 8000,00 грн. та зазначено, що у разі якщо відповідачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої ставки, розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною ставкою в зв'язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та складе 5280,00 грн. (а.с.26).
А.с. 28
Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту згідно якого вбачається, що процентна ставка знижена - 1,4%; процентна ставка стандартна - 2,2%; річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 778,67%; річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 803,00% (а.с.30-33).
Крім того, згідно даних паспорту споживчого кредиту вбачається про наявність електронного підпису ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора (а.с.32).
Згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Іннова Фінанс» вбачається, що Товариство діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 25.02.2021 №1000741020000095460, та є правомочним у сфері укладення та надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №В0000242 та Витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг на підставі рішення Національного банку України від 14.05.2021 № 21/1201-пк (а.с. 37-43).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, враховуючи, що взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує належним чином, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення суми кредитних коштів та нарахованих на них відсотків.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
У встановлений кредитним договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, не сплатив проценти за користування кредитом.
Як неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний Суд (постанови: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь позивача слід стягнути неповернутий кредит та проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 49712,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 8000,00 грн.; заборгованість по процентам (8000,00*2,2%*237=41712,00 грн.).
Відповідність розрахунку та розміру заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором в обумовлені договором строки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 49712,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 8000,00 грн.; заборгованість по процентам 41712,00 грн.
За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 119 від 26.11.2024 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 (а.с.1).
З огляду на зазначене, а також те, що позовна заява була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», з урахування частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідачки понесені позивачем витрати по оплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач взяті на себе за договорами зобов'язання не виконує, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність їх задоволення.
На підставі викладеного, відповідно до статей 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись статтями 4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274, 280-285, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, адреса місця знаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) заборгованість за кредитним договором 49712 (сорок дев'ять тисяч сімсот дванадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, адреса місця знаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.Ю. Брюховецький