Справа № 189/141/25
2/189/251/25
іменем України
17.03.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участі секретаря судового засідання Безрідньої В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати по договору оренди земельної ділянки, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Відродження» про стягнення орендної плати по договору оренди земельної ділянки, в якому просить:стягнути з ТОВ «Відродження» на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,9900 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0335 в загальній сумі 32920,00 грн. за 2023-2024 року; стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 5,9900 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0335.
08.11.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,9900 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0335, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Відповідно до умов вище наведеного договору строк договору оренди земельної ділянки складає 7 років та є чинним до 31 грудня останнього року оренди, тобто укладений до 31.12.2024 року.
Відповідно до п. 4.1. укладеного договору, орендна плата сплачується до 30 листопада кожного року дії договору оренди.
Відповідно до умов Договору Орендар зобов?язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Починаючи з моменту укладення Договору та його державної реєстрації Орендар (відповідач) не виконує покладені на нього обов?язки щодо виплати орендної плати. Так, відповідачем не сплачено позивачці орендну плату за 2023 та 2024 роки.
Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за N?0427-25-00101 від 08.01.2025 року ТОВ «Відродження» нарахувало ОСОБА_1 орендну плату за 2023 рік в сумі 20447,21 грн. З цієї суми були вирахувані податки в сумі 3987,21 грн., тобто до видачі на руки орендна плата складає 16460,00 грн.
Загальний борг по орендній платі складає 16460,00 грн.(борг за 2023 рік) + 16460,00 грн.
(борг за 2024 рік) = 32920,00 грн.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судові засідання 20.02.2025 року та 17.03.2025 року учасники провадження не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» жодних заяв, клопотань та відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим, ухвалою від 17.03.2025 року суд постановив розглядати справу в заочному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників процесу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.12.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №2112, виданого державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Кривошей О.Г., ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки загальною площею 5,990 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 1224255100:02:001:0335, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (а.с.4,5 копія).
08 листопада 2017 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки загальною площею 5,99 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 1224255100:02:001:0335, та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, відповідно до якого було визначено розмір орендної плати у грошовій формі, а також строк виплати орендної плати - до 30 листопада кожного року дії договору оренди. Договір укладено на термін 7 років до 31.12.2024 року (а.с.6-7).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №109059885, договір оренди земельної ділянки від 08.11.2017 року зареєстрований державним реєстратором Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 24155598 (а.с.8 копія).
Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування землею.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Так, відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору оренди земельної ділянки за кожен рік використання землі Орендар сплачує на руки орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 13717,00 гривень до виплати на руки.
Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. В разі неврожаю з природних причин, строк видачі орендної плати може бути подовжено Орендарем до 31 квітня наступного року, але не звільняє Орендаря від обов'язку сплати орендної плати за даний період.
Згідно п.4.3 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.
Відповідно до п. 9.4 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Проте, судом встановлено, що Орендар (відповідач) порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконує покладені на нього обов'язки щодо виплати орендної плати.
Згідно Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.01.2025 року за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року, ОСОБА_1 було нараховано, але не виплачено ТОВ «Відродження» у грудні 2023 року орендну плату в розмірі 20447,21 грн., що за мінусом податку (3680,50 грн.) та військового збору (306,71 грн.) становить 16460,00 грн.
Згідно Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.03.2025 року за період з жовтня 2024 року по січень 2025 року, ОСОБА_1 було нараховано, але не виплачено ТОВ «Відродження» у листопаді 2024 року орендну плату в розмірі 20447,21 грн., що за мінусом податку (3680,50 грн.) та військового збору (306,71 грн.) становить 16460,00 грн.
Так, судом достовірно встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов'язання за договором оренди, оскільки не сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023-2024 роки.
Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Отже, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений останньою при подачі позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст.4,11,76,81,133,137,141,263,264,265-269 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати по договору оренди земельної ділянки - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,99 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0335 за договором оренди земельної ділянки від 08.11.2017 року, в загальній сумі 32920,00 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять гривень) за 2023-2024 роки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.В. Чорна
17.03.2025