Справа № 188/3398/24
Провадження № 3/188/505/2025
18 березня 2025 року смт.Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
в режимі відеоконференції за участю:
адвокат Борейко Н.О.
Відповідно до протоколу серії ААД №831204 від 28.11.2024 року, 27.11.2024 року 23 год 40 хв на автодорозі по вул.Центральна с.Миколаївка водій ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Lanos н.з. НОМЕР_3 будучи в стані алкогольного сп'яніння прилад алкотестер Драгер 6820 №ARPD0271, результат 1,50‰ прміле. За згодою водія медичне обстеження було проведено в Першотравенській МЛ на газоаналізатор Драгер, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Адвокат Борейко Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засідання зазначила, що протокол був складений працівниками поліції з порушенням норм ст.251 КУпАП, також до матеріалів справи додано тест Драгер в якому не зазначено до якого протоколу він додається, не зазначено місце проведення, відсутнє ім'я особи, щодо якої проводилося тестування, відсутні підписи та в направленні до мед.закладу відсутня печатка мед.установи, яка проводила обстеження. Щодо якості доказу про вчинення ДТП ОСОБА_2 ставить під сумнів.
Вислухавши адвоката Борейко Н.О., вивчивши клопотання про закриття провадження у справі та матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт чергового ВП№3, тестування на алкоголь до протоколу, письмові пояснення ОСОБА_1 , направлення на огляд водія т/з до медичного закладу, переглянувши диск з відеофіксацією правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
В судовому засіданні встановлено, що в протоколі не зазначено ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , хоча зобов'язаний був відповідно до ч.3 ст.18 Закону «Про Національну поліцію» звертаючись до особи, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання , відеозапис розпочатий не з початку виконання поліцейськими свого обов'язку, не зафіксовано зупинку і до матеріалів не додано копії протоколу за ст..124 КУпАП , який би підтвердив, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зазначеним у рапорті, у відео відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем та перебування в цьому автомобілі саме ОСОБА_1 в якості водія, тобто відео фіксація розпочата вже після проведення обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
Направлення на огляд водія т/з до мед.закладу було складено з порушенням п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, а отже не є належним доказом вчинення адмінправопорушення. Відповідно до п.6 цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Додана до матеріалів справи копія тестування на алкоголь не містить наступні дані: до якого протоколу він складений, не зазначено місце проведення тесту, відсутні ПІБ інспектора/лікаря та особи, яку тестують та її дата народження, та їх підписи. В направленні до медичного закладу відсутнє ПІБ лікаря закладу охорони здоров'я, тобто не підтверджує проходження тестування ОСОБА_1 .
Пункт 10 розділу ІІ цієї Інструкції передбачає Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Пунктами 15-22 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
В матеріалах справи відсутній акт та висновок огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , також в матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Відповідно до положень ст.266КУпАП, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна