справа № 947/38888/24
провадження № 1-кс/947/356/25
06.02.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса скаргу ОСОБА_4 , подану через уповноваженого представника (захисника) адвоката ОСОБА_3 на датовану 31 жовтня 2024 року постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року за ч.ч. 1, 2 ст. 365 КК України,
До Київського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_4 , подана через уповноваженого представника (захисника) адвоката ОСОБА_3 на датовану 31 жовтня 2024 року постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року за ч.ч. 1, 2 ст. 365 КК України.
Подану скаргу ОСОБА_3 обґрунтував тим, що ним в інтересах ОСОБА_4 28 жовтня 2024 року через поштове відділення AT «Укрпошта» було подано другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві клопотання про залучення до провадження в якості потерпілого та ознайомлення з матеріалами к/п № 42021000000000099 від 15.01.2021 року представником потерпілого ОСОБА_4 .
Оскільки у строки, визначені ст. 220 КПК України, відповіді та/або процесуального рішення адвокатом ОСОБА_6 щодо розгляду клопотання не було отримано, вважаючи бездіяльність слідчого (слідчих) другого СВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві незаконною і такою, що порушує права ОСОБА_4 як потерпілого, адвокат ОСОБА_7 звернувся із скаргою до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси. Під час вирішення вказаної скарги, слідчий другого СВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві подав в судовому засіданні для долучення до судового провадження копію датованої 31 жовтня 2024 року постанови слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_8 про відмову у частині залучення ОСОБА_4 потерпілим, ОСОБА_3 у якості його представника, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42021000000000099.
Скаржник вважає постанову незаконною, оскільки згідно її змісту, слідчий помилково вважав, що ОСОБА_4 необхідно визнавати потерпілим, що останній має лише статус заявника та як наслідок незаконно зроблено висновок, що ОСОБА_4 не наділений правами потерпілого, передбаченими ст. 56 КПК України.
ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити.
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, надав матеріали кримінального провадження № 42021000000000099 від 15.01.2021 року до огляду слідчим суддею.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Так, згідно з п. 5 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою якій відмовлено у визнанні потерпілою.
З досліджених в судом документів вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365. ч. 2 ст. 365 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється першим відділом процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури.
До Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про залучення ОСОБА_9 у якості потерпілого, ОСОБА_3 у якості його представника, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого ОСОБА_3 , ознайомлення з матеріалами кримінального провадження шляхом надання усіх копій матеріалів кримінального провадження та витягу з ЄРДР.
31 жовтня 2024 року слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 винесено постанову про часткове задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , якою відмовлено останньому у клопотанні щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365. ч. 2 ст. 365 КК України, у частині залучення ОСОБА_9 у якості потерпілого, ОСОБА_3 у якості представника, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого ОСОБА_3 , ознайомлення з матеріалами кримінального провадження шляхом надання усіх копій матеріалів кримінального провадження.
Так, слідчий у постанові послався на те, що в минулому, ОСОБА_3 неодноразово подавав до 2 СВ ТУ ДБР у м. Миколаєві аналогічні клопотання в інтересах ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року, за результатами розгляду яких, останній потерпілим не визнавався, має статус заявника та не наділений правами потерпілого, передбаченими ст. 56 КПК України, підстав для задоволення клопотання на теперішній час не вбачається.
Так, ч. 5 ст. 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого; потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення; потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого; якщо особа не дала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Отже, виходячи з приписів ч. 2 ст. 55 КПК України, для набуття статусу потерпілого в даному випадку норми кримінального процесуального законодавства не передбачають прийняття (винесення) процесуального рішення, оскільки статус потерпілої особа набуває з моменту подання заяви про вчинення нею кримінального правопорушення або заяви про залучення її до кримінального провадження як потерпілого.
Між тим, положення КПК України не передбачають з боку слідчого обов'язку вчинення певних активних дій або прийняття рішення у результаті залучення особи до провадження як потерпілого.
Положеннями КПК України встановлена презумпція виникнення у особи прав і обов'язків потерпілого з моменту подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого до винесення вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, а отже прийняття слідчим окремого рішення при визнання потерпілим, чинний КПК України не передбачає та не вимагає.
В свою чергу, оскільки відповідну заяву (повідомлення) про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань подавалася ОСОБА_10 і кримінальне провадження № 42021000000000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 365 КК України, здійснюється щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Балтського ВП ГУНП в Одеській області стосовно ОСОБА_11 , то останній є таким, що набув статусу потерпілого у кримінальному провадженні № 42021000000000099 з моменту подання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення і відповідно, наділений правами, передбаченими статтею 56 Кримінального процесуального кодексу України.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав для її прийняття і при цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані в оскаржуваній постанові.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова зокрема слідчого складається з поміж усього з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Тобто, постанова слідчого в кожному випадку має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати вимогам кримінального процесуального закону, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно з ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається, слідчим другого СВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 у тексті оскаржуваної постанови не надано жодного аргументу та мотиву, який би спростовував би виникнення у ОСОБА_4 прав та обов'язків потерпілого і що ОСОБА_4 не набув статусу потерпілого після подання ним заяви про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 365 КК України, можливо вчиненого неправомірними діями окремих працівників Балтського ВП ГУНП в Одеській області стосовно ОСОБА_11 .
Тобто, в порушення вимог встановлених ст. 94 та п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, а саме: вимог щодо вмотивованості та обґрунтованості та без посилання на обставини слідчим другого СВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 було винесено оскаржувану постанову.
Враховуючи вищевикладене, постанова слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 в частині відмови у залученні потерпілим, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язків у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року підлягає скасуванню, а скарга адвоката ОСОБА_3 в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо інших вимог скарги слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 56, 220, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_4 , подану через уповноваженого представника (захисника) адвоката ОСОБА_3 на датовану 31 жовтня 2024 року постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року за ч.ч. 1, 2 ст. 365 КК України, - задовольнити частково.
Скасувати датовану 31 жовтня 2024 року постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 від 31.10.2024 року у частині відмови залучення ОСОБА_9 у якості потерпілого, ОСОБА_3 у якості його представника, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021000000000099 від 15.01.2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1