Справа № 212/9028/24
2-а/212/15/25
18 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судових засідань Голуб О.В., представника позивача Ліфшиць З.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
У вересні 2024 року представник позивача адвокат Ліфшиць Зоя Олександрівна, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі-позивач), звернулась до суду з адміністративним позовом до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції(далі-відповідач, ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді від 17 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
23 вересня 2024 року представником позивача подано уточнену позовну заяву. В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що постановою інспектора 3 взводу 1 роти 2 батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Демченко Юлії Сергіївни, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП, за те, що 30 серпня 2024 року о 13:52:13 год. в м. Кривий Ріг по вул. Вороного, 17 керуючи транспортним засобом «Renault Kadjar» номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим порушив вимоги п.п. 8.4 ПДР України. Представник позивача вважає постанову незаконною, оскільки під час встановлення забороняючого знаку, у порушення вимог п. 5.70 ПДР, не було дотримано процедури встановлення попереджуючих дорожніх знаків про зміну дорожнього руху. ОСОБА_1 не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку із неповним з'ясуванням обставин справи. Просить суд, скасувати вище вказану постанову та стягнути з Департаменту патрульної поліції витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. та судовий збір.
Ухвалою судді від 27 вересня 2024 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін.
14 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Ліфшиць З.О. про забезпечення позову.
Ухвалою судді від 17 жовтня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено та забезпечено позов шляхом зупинення примусового стягнення на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення.
22 жовтня 2024 року представник відповідача - Кушнір Олена Володимирівна подала до суду відзив, відповідно до якого позов відповідач не визнає, просить залишити адміністративний позов без задоволення, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. 30.08.2024 року о 13 год. 52 хв. в м. Кривий Ріг, інспектором Демченко Ю.С. за адресою вул. Вороного,17 було помічено, як водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Kadjar», д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 Розділу 33 ПДР, а саме не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено». Зазначила, що факт правопорушення підтверджується складеною у відповідності до вимог КУпАП постановою, відеозаписом з нагрудного та автомобільного реєстраторів.
Представник позивача Ліфшиць З.О. в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити, скасувати постанову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідно до відзиву наданого суду, просить позовні вимоги залишити без задоволення, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до позовної заяви позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ст. 2 вищезазначеного Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 2945037 від 30.08.2024 року, складеною інспектором 3 взводу 1 роти 2 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Демченко Ю.С., ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 30.08.2024 року о 13:52 годині в м. Кривий Ріг по вул. Вороного, 17 керуючи транспортним засобом «Renault Kadjar» номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим порушив вимоги п.п. 8.4 ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію»: «Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні».
Відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського, а також з відеотехніки, що перебуває у чужому володінні є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Представником відповідача надано суду докази в електронній формі, а саме: відеофайл із портативного відеореєстратора поліцейського.
Як встановлено з переглянутого відеозапису з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора з автомобіля поліцейських відеофайли «clip-1», «clip-0», «IMG_4164», поліцейський пояснив суть вчиненого правопорушення, а саме не виконання вимог дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», при цьому наявність дорожнього знаку та перебування транспортного засобу позивача в зоні його дії зафіксовано на відеозаписі. На вказаному відеофайлі водій ОСОБА_1 не заперечував факту зупинення під знаком 3.21 «В'їзд заборонено» та пояснив інспектору поліції, що знак встановлено нещодавно.
Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що по факту даного правопорушення буде винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та повідомив вид адміністративного стягнення, який буде накладено. Під час розгляду справи позивач не заявляв клопотань. Також поліцейським було роз'яснено позивачу про порядок та строки сплати штрафу та оскарження постанови. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, позивачу роз'яснено права за статтею 268 КУпАП, а також положення ст. ст. 289, 307, 308 КУпАП.
Посилання позивача та представника позивача щодо недотримання процедури під час встановлення попереджуючих знаків про зміну дорожнього руху, відповідно до п. 5.70 ПДР, спростовується дослідженими суддею матеріалами справи, зокрема відеозаписом, на якому водій ОСОБА_1 повідомляє співробітнику поліції, що йому було відомо про існування знаку 3.21 «В'їзд заборонено» на даній ділянці дороги.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частина 1 статті 122КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за порушення вимог дорожніх знаків.
За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
У п.8.1,8.2 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Пункт 8.4 ПДР України передбачає, що дорожні знаки(додаток 1) поділяються на групи:
а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;
в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;
ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;
д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування;
е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Згідно п. 3.21, розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306дорожній знак 3.21 означає «В'їзд заборонено». Забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9; запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Відповідно до ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частина 1 статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Окрім того, частиною 2 ст.283КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (с. 3 ст. 90 КАС України).
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Kadjar» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21, чим порушив п. 8.4 ПДР порушення вимог заборонних знаків. При дослідженні суддею відеозапису з нагрудної камери поліцейського та автомобільного реєстратора, який додано відповідачем, судом встановлено, що позивачем дійсно порушено вимогу дорожнього знаку 3.21.
Викладена позивачем аргументація, заперечення вчиненого правопорушення оцінюється судом як спосіб уникнення передбаченої законом відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки оскаржувана постанова винесена на підставі та в межах повноважень наданих уповноваженій посадовій особі поліції, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а, отже, є законною.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Судові витрати слід покласти на позивача.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, забезпечено позов, шляхом зупинення примусового стягнення на підставі постанови серії ЕНА № 29455037 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, якою передбачено стягнення штрафу в сумі 340,00 грн. із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Ураховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 121-3, 245, 251, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 157, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2945037 від 30 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , справа № 212/9028/24, провадження № 2-азз/212/1/24.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасни ками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11.
Повний текст рішення виготовлено 18 березня 2025 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт