Справа № 196/210/24
№ провадження 2/196/26/2025
"12" березня 2025 р. с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
учасники справи та представники учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна
ОСОБА_2 ,
представник позивачки: адвокат Бойко Ю.О.,
відповідач: ОСОБА_3 ,
представник відповідача: адвокат Перепечин В.Л.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача:
Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки, -
Позивачка ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
12.03.2025 р. від представника позивачки ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 - адвоката Бойка Ю.О. та 19.02.2025 р. від представника ОСОБА_4 - адвоката Бойка Ю.О. до суду надійшли заяви
про залучення до участі у цивільній справі правонаступника позивачки - ОСОБА_4 та заміну позивача - ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 на правонаступника - ОСОБА_4 на підставі ст. 55 ЦПК України. Підставою для залучення правонаступника є подані відповідачем до суду відомості з Державного реєстру речових прав від 24.01.2025 р. щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами: 1225681300:02:003:0319 та 1225681300:01:038:0333, згідно яких ОСОБА_4 набув прав власника і орендодавця на вказані земельні ділянки (Т.2 а.с. 94-99, 125-127).
Представник позивачки - адвокат Бойко Ю.О. у підготовчому судовому засіданні підтримав подані заяви, просив їх задовільнити. Також пояснив, що про зміну власника земельних ділянок йому стало відомо з наданої відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2025 р., до цього часу йому та позивачці ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 не було відомо про зміну власника земельних ділянок.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Перепечин В.Л. у судове засідання не з'явився, подав через систему "Електронний суд" заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі. Також надіслав письмові заперечення на заяву про залучення до участі у справі в якості позивача ОСОБА_4 . У запереченнях посилається на те, що зміна права власності на вказані земельні ділянки відбулась ще 05.07.2024 р., при цьому сторона позивача не повідомила своєчасно про даний факт. Судові засідання у справі проводились без участі належного позивача, що є порушенням процесуальних прав сторін. Ці обставини також унеможливлюють залучення ОСОБА_4 до участі у справі в якості позивача на стадії вивчення судом документів. Також у чинному ЦПК України не передбачено інституту заміни неналежного позивача. У новій редакції кодексу є лише можливість процесуального правонаступництва (стаття 55 ЦПК України), що не передбачає можливості заміни неналежного позивача за вказаних обставин. Просить відмовити у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_4 до участі у справі в якості позивача (Т.2 а.с. 105-110).
Представник третьої особи - Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, в судове засідання не з'явився. До суду від заступника голови адміністрації до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи (Т.2 а.с. 128-129).
Суд, вирішуючи питання про залучення до участі у справі правонаступника позивачки, заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, доходить такого.
Відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
При цьому суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони незалежно від наявності клопотання учасника справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства (частина 1 статті 11 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, за змістом положень статті 125 Земельного кодексу України, статті 334 Цивільного кодексу України, статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, право власності на земельну ділянку у їх набувача виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Відповідно до ч.1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про оренду землі" також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.
При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов'язаний стати орендодавцем за договором оренди.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19 /пункт 6.24./.
Також у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 914/637/19, згідно якої предметом касаційного перегляду були судові рішення, ухвалені за результатами розгляду клопотання про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво), зазначено, що відповідно до чинного законодавства орендодавцем та стороною договору оренди стає новий власник земельної ділянки, договір оренди не припиняє свою дію, і новий власник набуває статусу орендодавця разом із належними орендодавцю за договором правами і обов'язками.
При цьому, момент переходу прав та обов'язків попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди чітко визначений та пов'язаний із моментом переходу права власності на земельну ділянку (частина 1 статті 148-1 Земельного кодексу України) /пункт 4.11./.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.01.2025 р. №409593525, 05 липня 2024 року державний реєстратор - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мельник О.І. зареєстрував право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 46,05 га, кадастровий номер 1225681300:02:003:0319, яка є об'єктом даного спору, а також орендодавцем по спірному договору оренди зазначено ОСОБА_4 . Право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися №478 від 05.07.2024 р. (Т.2 а.с. 89-90, 96).
Також, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.01.2025 р. № 409592761, 05 липня 2024 року державний реєстратор - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мельник О.І. зареєстрував право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 33,58 га, кадастровий номер 1225681300:01:038:0333, яка теж є об'єктом даного спору, а також орендодавцем по спірному договору оренди зазначено ОСОБА_4 . Право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися №483 від 05.07.2024 р.. (Т.2 а.с. 91-92, 95).
Таким чином, ОСОБА_4 набув право власності на вищевказані земельні ділянки вже після подання до суду даного позову та відкриття провадження у справі.
З огляду на наведене, необхідно залучити до участі у цивільній справі правонаступника позивачки - ОСОБА_4 та здійснити заміну позивачки - ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_4 .
Враховуючи вищезазначене, суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для залучення правонаступника позивачки.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 втрачає статус позивача у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 р. у справі №175/4928/16 ОСОБА_1 було визнано недієздатною і її опікуном призначено ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 52). Відповідно позовну заяву до суду було подано позивачкою ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 , тому у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, було залучено Адміністрацію Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування.
Відповідно до приписів ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Оскільки ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 втратила статус позивача у цій справі, то відповідно рішення у справі не вплине на права або обов'язки Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як органу опіки та піклування, а тому суд вважає за необхідне виключити з учасників справи вказану третю особу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 55, 260 ЦПК України, суд, -
Залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки, правонаступника - ОСОБА_4 та замінити позивача - ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 на правонаступника - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ).
Вилучити із учасників справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Адміністрацію Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 17 березня 2025 року.
Суддя Л.П. Бабічева