Справа № 195/154/25
Провадження № 2/195/164/25
11.03.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Левкович І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Герасимчук Олег Олександрович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника - адвоката Герасимчука О.О., з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 14 червня 2003 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, серія НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, з актовим записом №24.
Неповнолітніх дітей у сторін немає.
На початку сімейного життя шлюбні відносини між ними складалися добре, однак на даний момент подружжя разом не проживає, шлюбні відносини припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім'єю, вести домашнє господарство, а також у них з'явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту.
Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому вона вважає, що наразі немає можливості збереження сім'ї.
На даний час шлюб носить формальний характер та без фактичних сімейних відносин, а тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між ними сім'ї, позивачка вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам. Відтак, укладений між ними шлюб підлягає розірванню.
Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.
Позивач до суду не з'явилася.
Представник позивача - адвокат Герасимчук О.О. надав суду заяву, у якій просить здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщеного не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання, т.я. відомості про реєстрацію місця проживання відповідача за адресою, вказаною позивачкою - відсутні. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, в судове засідання відповідач не з'явився без поважних на те причин, не надав відзив на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені у позовній заяві, а так само не надав заяви про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.
Так, матеріалами справи доведено, що сторони 14 червня 2003 року уклали шлюб, відповідний актовий запис №24, місце державної реєстрації: відділ реєстрації актів громадянського стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 , виданого 14 червня 2003 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.
Відомостей щодо наявності у сторін спільних неповнолітніх дітей - до матеріалів справи не додано.
У позовній заяві позивачка зазначає, що на теперішній час подружжя разом не проживає, шлюбні відносини припинились, сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім'єю, вести домашнє господарство, у них з'явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому вона вважає, що наразі немає можливості збереження сім'ї.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як стверджує позивач шлюб з відповідачем фактично припинено, носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім'ю недоцільні. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім'ї суспільно корисною, і взагалі - складовою самого суспільства.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, також не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Позивачка просить також стягнути на її користь з відповідача сплачений нею судовий збір.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений по справі відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в сумі 968,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.4157709190.1 від 27.01.2025 року.
Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.
На підтвердження здійснення послуг адвоката до матеріалів справи додано: договір про надання правової допомоги від 17.01.2025 року, ордер серія АВ №1179791 від 26.01.2025 року.
Зі змісту укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Герасимчук О.О. договору про надання правової допомоги від 17.01.2025 року, а саме п. 3.1. слідує, що клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 500 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок адвоката.
Однак, доказів про те, що позивачем було сплачено гонорар в розмірі 5000 грн. в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок адвоката - суду не надано, тобто не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, у зв'язку з чим задовольнити вимогу про стягнення з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу адвоката неможливо.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Герасимчук Олег Олександрович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14 червня 2003 року, актовий запис № 24, місце державної реєстрації: Відділ реєстрації актів громадянського стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , сплачений по справі судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
В стягненні з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення відповідно до п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Колодіна