Справа № 420/31591/23
17 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Пальміра Трейд») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, що прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області від 22.08.2023р. за № 20995/15-32-07-06 про застосування штрафу в сумі 326 837,50 грн.
II. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області № 5406-п від 14.07.2023 р. була проведена фактична перевірки, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2023 р. за № 20995/15-32-07-06 про застосування до ТОВ «Пальміра Трейд» штрафу в сумі 326 837,50 грн. Щодо правомірності призначення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, то позивач вважає, що зміст наказу № 5406-п від 14.07.2023 р. про її проведення не містить посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених вказаним підпунктом ст. 80 ПК України, та відсутні докази отриманої контролюючим органом інформації про порушення чи можливі порушення ТОВ «Пальміра Трейд» законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. За наведених обставин позивач стверджує, що перевірка платника податків ТОВ «Пальміра Трейд» проведена за відсутності фактичних підстав для її проведення, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ППР. Щодо порушень ТОВ «Пальміра Тренд» пунктів 1 та 2 ст. З Закону №265/95-ВР, встановлених під час проведення фактичної перевірки, то позивач наголошує на тому, що в кафе ТОВ «Пальміра Трейд» розрахункові операції здійснювалися із видрукуванням фіскальних чеків, а рядок 9 заповнений вручну шляхом введення комбінації літер та цифр у випадках відсутності штрихового коду на марках акцизного податку старого зразка чи алкогольних напоїв, відповідно до положень абз. 5 п. 226.10 ст. 226 Податкового кодексу України не підлягають маркуванню, а тому за позицією позивача що не може свідчити про порушення вимог Положення № 13 в частині форми та змісту розрахункового документа. Позивач зауважує, що контролюючим органом не зафіксовано фактів не проведення позивачем розрахункових операцій через РРО та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, а отже, притягнення позивача до відповідальності за порушення п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР є безпідставне. При цьому, за змістом акту перевірки, вбачається, що безпосередньо під час фактичної перевірки контролюючим органом не проведено контрольні розрахункові операції, а порушення п. 2 ст. З Закону №265/95-ВР (видача покупцям розрахункових документів (фіскальних чеків) невстановленої форми та змісту), встановлене виключно за даними системи СОД РРО. Також звертає увагу на те, що некоректно заповнений рядок 9, а саме не показано код акцизної марки при продажу алкогольних напоїв, пов'язаний з програмним збоєм у роботі РРО, після якого спеціалісти ТОВ “Торгтехніка-98» провели оновлення програмного забезпечення РРО та усунули проблеми в його роботі, про що повідомлено відповідача. Як наслідок, помилкове не зазначення у рядку 9 коду акцизної марки сталося не з вини Товариства, що вказує на відсутність порушення вимог п. 7 ст. З Закону №265/95-ВР та безпідставне застосування штрафних санкцій. Крім того, звертає увагу на розрахунок штрафних санкцій, яким за позицією позивача було двічі накладений штраф за одне і теж саме правопорушення: у першому рядку таблиці порушення п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР - 250 грн та в другому рядку таблиці також за ці ж порушення п. 1 та п. 2 ст. З Закону №265/95-ВР - 326 587,50 грн. Позивач також вважає, що порушення, зазначені в акті фактичної перевірки стосуються минулого періоду, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, свідчить про їх встановлення не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, а отже, вважає, що такий Акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.
08.12.2023 року відповідачем надано відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу від 14.07.2023 року № 5406-п проведено фактичну перевірку ТОВ «Пальміра Трейд» за адресою господарського об'єкта кафе «Обжорка», яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 48/50 з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин. В ході проведення фактичної встановлено, що при проведенні розрахункових операцій у готівковій формі видані фіскальні чеки на загальну суму 217 975,00 грн, не містять всіх обов'язкових реквізитів, визначених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 8 червня 2021 року N 329) ( далі Положення № 13), чим порушено п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. За результатом перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 27.07.2023 року № 20188/15/52/РРО/38643649 та встановлено порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР , пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані ними товари (надані послуги). Щодо довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 20.07.2023 № 5500, то дана довідка не спростовує факт того, яким саме чином вказані несправності РРО впливають лише на рядок 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», у той час як інші рядки розрахункових документів заповнені. Відтак, на думку відповідача, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 22.08.2023 року № 20995/15-32-07-06 є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
15.12.2023 р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач не спростував недоліків наказу та не навів аргументів щодо не зазначення підстав для проведення фактичної перевірки, а також не надав ніяких доказів, які б спростували факт реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка чи алкогольних напоїв, які відповідно до положень абз. 5 п. 226.10 ст. 226 Податкового кодексу України не підлягають маркуванню, що не може свідчити про порушення вимог Положення № 13 до форми та змісту розрахункового документа.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ТОВ «Пальміра Трейд» є юридичною особою, зареєстрованою 22.03.2013 за реєстр. № 1 556 102 0000 046474, місце знаходження юридичної особи: 65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Желябова, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ( а.с. 28 зв.)
ТОВ «Пальміра Трейд» здійснює діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 28.06.2023 за № 15520308202302735, виданої ГУ ДПС у Одеській області, адреса місця торгівлі: Одеська обл., м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Академіка Філатова, 48/50, кафе-бістро «Обжорка» терміном дії: з 01.07.2023 до 01.07.2024. ( а.с. 28)
14.07.2023 року Головним управлінням ДПС у Одеській області прийнято наказ за №5406-п « Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Пальміра Трейд», яким на підставі пп. 19-1.1.4, пп. 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 іт. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), у зв'язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування без використанням режиму програмування із зазначенням найменування товарів наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Пальміра Трейд», податкова адреса: м. Одеса, вул. Желябова, 1, адреса господарського об'єкту: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 48/50 з 18 липня 2023 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 21.08.2022 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). ( а.с. 18 зв.)
У період з 19.07.2023 р. по 27.07.2023 р. уповноваженою особою ГУ ДПС у Одеській області на підставі наказу ГУ ДПС у Одеській області від 14.07.2023 за №5406-п, проведено перевірку господарської одиниці кафе-бістро «Обжорка», яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 48/50, в ході якої встановлена: відсутність електронного платіжного засобу ( терміналу) при проведенні розрахунків за продані товари; при здійсненні розрахункових операцій (фіскальний номер 3000998454) створювались та друкувались розрахункові документи не встановленої форми та змісту, а саме, при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідною маркою акцизного податку в фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 217 975,00 грн. Висновками перевірки встановлено порушення: п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95); пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані ними товари (надані послуги), про що складено акт фактичної перевірки № 20188/15/52/РРО/38643649 від 28.07.2023 р. ( а.с. 19-20)
Не погодившись з вказаним висновком акту перевірки, 03.08.2023 року ТОВ «Пальміра Трейд» надало до податкового органу скаргу на акт фактичної перевірки від 09.09.2022 №7112/15/34/ рро/44292906, в якій вказано, що у кодуванні касового апарату було допущено формальну технічну помилку, тому на фіскальному чеку не відображалася необхідна інформація. Усі нараховані податки були сплачені в повному обсязі, вважає, що порушень не має. Додавши до цієї скарги Довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 20.07.2023 №5500 ( а.с. 21)
17.08.2023 ГУ ДПС в Одеської області листом за вих. №10780/КПР/15-32-07-06-06 «Про розгляд заперечення» повідомило ТОВ «Пальміра Трейд», що в ході проведення фактичної (аналізу наданих до перевірки документів, у тому числі контрольних стрічок тощо), встановлено, що при проведенні розрахункових операцій у готівковій формі були видані фіскальні чеки на загальну суму 217 975,00грн, які не містять всіх обов'язкових реквізитів визначених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 8 червня 2021 року N 329), а саме: «... Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9) ... Рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком...». Чим порушено п. 2 ст. 3 ЗУ від 06.07.1995 року №265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). Стосовно додаткового наданої до скарги від 03.08.2023 № б/н (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2023 № 59860/6) Довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 20.07.2023 № 5500 повідомило, що Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 20.07.2023 № 5500 відповідно підсистеми Довідки опломбування РРО системи Облік РРО ІКС «Податковий блок» надійшла до Головне управління ДГІС в Одеській області лише 04.08.2023. Вищезазначена Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій не спростовує факт того, яким саме чином вказані несправності РРО впливають лише на рядок 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», у той час як інші рядки розрахункових документів заповнені. Відтак, висновок щодо видачі фіскальних чеків при проведенні розрахункових операцій у готівковій формі на загальну суму 217 975,00 грн, які не містять всіх обов'язкових реквізитів, визначених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 8 червня 2021 року N 329) вважаємо обґрунтованим. Комісією з питань розгляду заперечень платників податків та пояснень до актів перевірок Головного управління ДГІС в Одеській області за результатом голосування 15.08.2023 прийнято рішення про залишення без змін висновку акту фактичної перевірки від 27.07.2023, зареєстрованого 28.07.2023 ( а.с. 22-23)
22.08.2023 року на підставі акта перевірки від 27.07.2023, зареєстрованого 28.07.2023 № 20188/15/52/РРО/38643649 з урахуванням відповіді на заперечення від 17.08.2023 № 10780/КПР/15-32-07-06-06, ГУ ДПС в Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 20995/15-32-07-06 (форма "С") про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) в сумі 326837,50 грн. на підставі п. 1 ст. 17, п. 12 р. 11 «Прикінцеві положення» Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) ( а.с. 24).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач направив до Державної податкової служби України скаргу від 31.08.2023 №31/08-23 (вх. ДПС № 29594/6 від 05.09.2023) на податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) ГУ ДПС в Одеській області від 22.08.2023 №20995/15-32-07-06.
31.10.2023 ДПС України рішенням № 32645/6/99-00-06-02-06 « Про результати розгляду скарги» залишило податкове повідомлення - рішення від 22.08.2023 №20995/15-32-07-06 без змін, а скаргу ТОВ «Пальміра Трейд» без задоволення.
Вважаючи дане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України), яким передбачено, зокрема
- контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої. ( підпункти 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України)
- контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. ( п.75.1 ст. 75 ПК України);
- фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). ( підпункт 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України);
- фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; ( підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України);
- посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки ( п.81.1 ст.81 ПК України)
- акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. ( абзаци 1, 3 пункту 86.5 статті 86 ПК України)
- у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки. ( п. 86.7 ст. 86 ПК України).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Статтею 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. ( абзац перший пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР)
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). ( абзац перший пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР)
- за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.( абзаци перший- третій пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР)
- суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. ( пункт 12 розділу II Прикінцеві положення Закону №265/95-ВР)
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані норми чинного законодавства фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Як встановлено судом, одним із спірних питань у даній справі є правомірність підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «Пальміра Трейд» на підставі відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України
За позицією позивача, в наказі № 5406-п від 14.07.2023 р. відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, зокрема, інформація про порушення вимог законодавства, а також, що перевірка буде стосуватися здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, фактичну перевірку проведено на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.07.2023 за №5406-п, який містить нормативно-правові підстави її проведення, зокрема, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), у зв'язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування без використанням режиму програмування із зазначенням найменування товарів.
В матеріалах справи, наявна доповідна записка в.о. начальника Управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області № 4284/15-32-07-06-11 від 11 липня 2023 року, адресована в. о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області, про те, що наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема, в вересні 2022 року ТОВ «Пальміра Трейд», код за ЄДРПОУ 38643649, проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів без використанням режиму програмування із зазначенням найменування товарів, додавши витяг з баз даних СОД РРО.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що з означеного спірного питання Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 березня 2024 року у справ №420/9909/23 сформульовано такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок, а саме « У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним. Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. ( пункти 58-60 постанови)
Ці висновки є застосовними для цілей розв'язання спору й у цій справі.
Так, застосовуючи вказані висновки Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду до спірних у цій справі правовідносин, суд перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, виходить з того, що інформацією, у зв'язку з якою прийнято спірний наказ, стала підготовлена Управлінням податкового аудиту доповідна записка № 4284/15-32-07-06-11 від 11 липня 2023 року.
Так, відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області в ході проведення аналізу баз даних «Податковий блок» та АРМ АІС «Податки» встановлено про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема, в вересні 2022 року ТОВ «ПАЛЬМІРА ТРЕЙД», код за ЄДРПОУ 38643649, проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів без використанням режиму програмування із зазначенням найменування товарів, додавши витяг з баз даних СОД РРО .
Вказане може свідчити про здійснення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів без використанням режиму програмування із зазначенням найменування товарів.
При цьому, вказана доповідна записка Управління податкового аудиту № 2797/15-32-07-06-11 від 20 квітня 2023 року містить в собі достатню інформацію, що була в наявності у відповідача, що може свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та могла слугувати підставою та достатнім обґрунтуванням для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що у розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України вказаний документ є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичної перевірки Позивача.
У спірному випадку фактичну перевірку проведено у відповідності до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10, статтею 19-1, статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, та як вбачається з матеріалів справи, посадових осіб податкового органу було допущено до проведення перевірок, вручено примірники наказів на проведення перевірок, направлень та пред'явлено службові посвідчення позивачу.
Доказів оскарження наказів на проведення перевірки учасниками справи суду не подано та судом таких доказів не здобуто.
Щодо встановлених фактичною перевіркою порушень позивачем вимог п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95 та пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані ними товари (надані послуги), що стало підставою для застосування штрафних санкцій згідно п. 1 ст. 17 вказаного Закону за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то суд вказує про таке.
Аналіз наведеної вище статті 17 Закону № 265/95-ВР дає підстави для висновку, що пункт 1 цієї статті встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 20995/15-32-07-06 (форма "С"), то штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 326 837,50 грн., застосовані за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №-265/95-ВР та на підставі пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР, а саме,
250 грн. (250 грн.х100%) - за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідних розрахункових документів, вчинене вперше,
326 587,50 грн. ( 217 725,00 грн. х 150%) - за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідних розрахункових документів за кожне наступне вчинене порушення.
З матеріалів фактичної перевірки також вбачається, що в кафе-бістро «Обжорка», що належить ТОВ «Пальміра Трейд», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 48/50 при проведенні в період з 22.08.2022 по 20.07.2023 розрахункових операцій (фіскальний номер 3000998454) створювались та друкувались розрахункові документи не встановленої форми та змісту, а саме, при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідною маркою акцизного податку в фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 217 975,00 грн.
При цьому, згідно додатків до акту, які складаються з витягу СОД РРО ДПС України на 56 аркушах, суб'єкта господарювання ТОВ «Пальміра Трейд» в період з 22.08.2022 по 20.07.2023 інформація щодо обов'язкового реквізиту - зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв в розрахункових документах за вказаний період відсутня. Натомість у таких додатках у графі серія та номер марки акцизного податку щодо кожного фіскального чека вказано набір латинських літер Null.
Отже, позиція контролюючого органу полягає в тому, що оскільки в розрахункових документах були відсутні реквізити марок акцизного податку, то такі документи неможливо визнати розрахунковими.
Надаючи оцінку вказаним висновками відповідача, суд виходить з такого.
Абзацом дев'ятнадцятим статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).
Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Відповідні висновки також застосовано Верховним Судом у постановах від 16.01.2025 року у справі №240/24491/23, від 06.02.2025 у справі № 120/11036/23, від 21.02.2025 у справі № 280/2615/24, від 19.02.2025 у справі № 280/2619/24.
З огляду на вказане, доводи позивача, що недолік розрахункового документа жодною нормою не прирівнюється до його відсутності, є необґрунтованими.
Що стосується посилань позивача на те, що податковий орган не міг при проведенні фактичної перевірки в 2023р. перевіряти попередні періоди та застосувати відповідальність за порушення вчиненні в 2022-2023р., то норми Податкового Кодексу не містять ніяких застережень стосовно періоду, який може охоплювати фактична перевірка, але грошове зобов'язання, яке донараховується платнику податків за наслідками перевірки повинно бути прийнято в межах строків передбачених ст.102 ПК України.
Щодо доводів позивача про те, що під час фактичної перевірки контролюючим органом не проведено контрольні розрахункові операції, а порушення п. 2 ст. З Закону №265/95-ВР (видача покупцям розрахункових документів (фіскальних чеків) невстановленої форми та змісту), встановлене виключно за даними системи СОД РРО, то суд вказує наступне.
Як зазначалось вище, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.
Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 09 вересня 2024 року по справі № 280/6832/23.
При цьому суд наголошує, що усі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов'язкових реквізитів, а саме зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, повинні були спростовані саме позивачем, якщо він ставив під сумнів та заперечував проти цього витягу з СОД РРО.
Водночас позивач під час судового розгляду справи не надав жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація, яка міститься в СОД РРО, зокрема, щодо відсутності обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є відміною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.
В контексті вказаного, щодо тверджень позивача стосовно того, що відповідач не надав ніяких доказів, які б спростували факт реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка чи алкогольних напоїв, які відповідно до положень абз. 5 п. 226.10 ст. 226 Податкового кодексу України не підлягають маркуванню, то суд враховує наступне.
Згідно пункту 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому, пунктом 86.7. ст. 86 ПК України передбачено, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами фактичної перевірки, позивач скористався правом на подання до контролюючого органу заперечень на акт фактичної перевірки, за якими висловив свою не згоду з встановленими відносно ТОВ «Пальміра Трейд» порушеннями пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону № 265-95-ВР, покликаючись лише на допущену формальну технічну помилку у кодуванні касового апарату, що на його думку вплинуло на не відображені у фіскальному чеку необхідної інформації. ( а.с. 21)
При цьому, доказів того, що в продажу кафе ТОВ «Пальміра Трейд» перебували алкогольні напої з марками акцизного податку як нового, так і старого зразка, як підстава для звільнення від відповідальності позивачем надано не було. Таких доказів позивачем не було надано до суду.
Також позивачем не було надано контролюючому органу при подані заперечень, а також до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що у продажу кафе ТОВ «Пальміра Трейд» перебували товари, вміст алкоголю яких менше 8,5% та цифрове значення штрихового коду при продажі таких товарів не потрібно.
Щодо покликання позивача на лист ТОВ “Торгтехніка-98» від 28.08.2023 р., яким повідомлено контролюючий орган про програмний збій у роботі РРО, то суд зауважує на тому, що позивачем не доведено пов'язаність некоректного заповнення коду акцизної марки при продажу алкогольних напоїв, внаслідок такого програмного збою в роботі РРО з висновками контролюючого органу щодо видачі фіскальних чеків, які не містять всіх обов'язкових реквізитів, визначених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 8 червня 2021 року N 329).
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 217 975,00 грн. не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов'язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Щодо розрахунку розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 113.3 пункту 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Як вже зазначалося, до позивача застосовано, крім іншого, штрафні санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Тобто, положення профільного Закону № 265/95-ВР є спеціальними нормами щодо тлумачення сутності здійснюваних операцій та їх подальшої кваліфікації.
Зокрема, стаття 2 Закону № 265/95-ВР чітко визначає поняття розрахункової операції, розрахункового документу та вбудованого електронного контрольно-касового реєстратора, а також встановлення належного виконання кожного з обов'язків, встановлених статтею 3 цього Закону.
З огляду на об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта, суб'єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту проведення розрахункової операції (продажу підакцизних товарів без зазначення у фіскальних касових чеках цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку на алкогольні напої) тощо.
За першу з таких операцій потрібно застосовувати штраф як за порушення, вчинене вперше, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі). Наведене слідує із змісту статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Отже, кожен встановлений контролюючим органом факт продажу підакцизних товарів з видачею фіскальних касових чеків, в яких відсутній штриховий код марок акцизного податку на алкогольні напої є окремим правопорушенням.
При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є наступність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Наведений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 640/4426/19.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, при продажі 22.08.2022 об 18:29:08 (дата і час розрахункової операції) 1 пляшки горілки Неміров Штоф 1,0 л. на суму 250,00 грн. був виданий розрахунковий документ (фіскальний №347) без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (згідно з даними СОД РРО ДПС України).
Відтак, за порушення, вчинене вперше на загальну суму 250,00 грн. відповідачем була застосована відповідальність у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) (250,0 грн. х 100%=250,0 грн.):
За порушення, вчинене вдруге, а саме: продаж алкогольних напоїв в період з 22.08.2022р. (починаючи з другої розрахункової операції по 20.07.2023 передбачена відповідальність у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) (217 725,00 х 150%= 326 587,50 грн.
Отже, резюмуючи наведене вище, суд під час розгляду даної справи встановив дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки, фактичну наявність самого порушення податкової дисципліни та вірність розрахунку розміру накладеного стягнення, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 22.08.2023р. за № 20995/15-32-07-06 про застосування штрафу в сумі 326 837,50 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.
VІІ. Висновок суду.
Одним із принципів адміністративного судочинства є диспозитивність (від лат. dispono - “розпоряджаюся»). Цей принцип знаходить свій прояв у тому, що надає особам, які беруть участь у справі, можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Реалізацією цього принципу є самостійне вирішення позивачем питання, чи звертатися до суду з позовом взагалі, з наступним визначенням підстав, змісту і обсягу позовних вимог, а після винесення судом рішення у справі - окремо вирішувати питання, чи оскаржувати такі судові рішення в апеляційному чи касаційному порядку, у якому обсязі та з яких підстав здійснювати таке оскарження. Суд як незалежний орган не може ініціювати провадження чи навіть захищати права особи без відповідного звернення такої особи.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
VIII. Розподіл судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА ТРЕЙД» (вул. Желябова, буд. 1, м. Одеса, Одеська обл., 65033, код ЄДРПОУ: 38643649) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
.