Справа №:461/3526/22
Провадження №: 2-ві/461/4/25
14.03.2025 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.,
з участю:
секретаря судового засідання Салика С.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідачів Західного МУМЮ та Міністерства юстиції України Луценко А.С.,
представника третьої особи Господарського суду Львівської області Брик І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Блонського Михайла Андрійовича про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України, Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державна казначейська служба України, Національного банку України, треті особи: Національне антикорупційне бюро України, Офіс Генерального прокурора, Головне управління Національної поліції у Львівській області, Державне бюро розслідувань, Господарський суд Львівської області, Пустомитівський районний суд Львівської області, Головне управління ДПС у Львівській області, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Громадська організація «Асоціація суддів господарських судів України», Головне управління Пенсійного фонду України, про стягнення заподіяної шкоди, -
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває на розгляді цивільна справа №461/3526/22 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України, Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державна казначейська служба України, Національного банку України, треті особи: Національне антикорупційне бюро України, Офіс Генерального прокурора, Головне управління Національної поліції у Львівській області, Державне бюро розслідувань, Господарський суд Львівської області, Пустомитівський районний суд Львівської області, Головне управління ДПС у Львівській області, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Громадська організація «Асоціація суддів господарських судів України», Головне управління Пенсійного фонду України, про стягнення заподіяної шкоди.
12.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Блонського М.А. про відвід судді Стрельбицького Віталія Вікторовича, яку позивач обґрунтовує тим, що суддею визначено межі судового розгляду з якими позивач не погоджується та вказано, що інші обставини та докази досліджуватись не будуть, а тому у сторони позивача є сумніви в неупередженості суду.
Ухвалою суду від 12.03.2025 заяву Блонського М.А. про відвід судді у вказаній цивільній справі визнано необґрунтованою та передано до канцелярії Галицького районного суду м. Львова для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 заяву про відвід передано для розгляду судді Романюку В.Ф.
Вирішуючи питання про відвід судді, слід зазначити, що вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно із ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У судовому засіданні позивач та представник позивача заяву про відвід судді Стрельбицького В.В. підтримали, з підстав викладених у ній. Просили заяву задоволити.
Представник відповідача та представник третьої особи заперечили у задоволенні заяви про відвід.
Суддя Стрельбицький В.В. про час та дату розгляду заяви про відвід повідомлений.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали заяви про відвід та ознайомившись із матеріалами справи, дійшов до наступного висновку.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статтях 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Тобто, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Наявність безсторонності відповідно до п. l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви про відвід, підставами для відводу судді Стрельбицького В.В. зазначено, що суддею визначено межі судового розгляду з якими позивач не погоджується та вказано, що інші обставини та докази досліджуватись не будуть, а тому у сторони позивача є сумніви в неупередженості суду.
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що відвід пов'язаний з непогодженням з процесуальними рішеннями та діями головуючого. Водночас, заявник не є особою, яка уповноважена оцінювати рішення суду, а доводів щодо наявності упередженості та необ'єктивності суду з причин, які не пов'язані з процесуальними діями суду заявником не наведено.
Жодних процесуальних рішень щодо визначення меж судового розгляду суд не ухвалював, як і не надавав оцінки жодному доказу у справі в контексті обґрунтованості заявленого позову. Натомість, суд неодноразово наголосив на необхідності забезпечення проведення об'єктивного розгляду справи у розумні строки. Більше того, суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, заявлене ним у підготовчому судовому засіданні, що само по собі вже спростовує доводи представника позивача про те, що суд ухвалив рішення про зменшення чи визначення меж судового розгляду.
Отже, представник позивача, не будучи присутнім у судовому засіданні, по суті у довільній формі тлумачить наведені дії суду під час підготовчого судового засідання, які були спрямовані на сприяння сторонам у реалізації їх прав, та фактично маніпулює відповідними фактами.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів», визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявником не надано.
Викладені у заяві обставини не є об'єктивно обґрунтованими та фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді. Будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, заявником не зазначено, як і не подано належних доказів з цього приводу.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відводу судді Стрельбицького В.В., визначених ст. 36 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд, -
У задовленні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Блонського Михайла Андрійовича про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства юстиції України, Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державна казначейська служба України, Національного банку України, треті особи: Національне антикорупційне бюро України, Офіс Генерального прокурора, Головне управління Національної поліції у Львівській області, Державне бюро розслідувань, Господарський суд Львівської області, Пустомитівський районний суд Львівської області, Головне управління ДПС у Львівській області, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Громадська організація «Асоціація суддів господарських судів України», Головне управління Пенсійного фонду України, про стягнення заподіяної шкоди, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Романюк В.Ф.