Справа № 461/1812/25
Провадження № 1-кс/461/1630/25
про арешт майна
12.03.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
12.03.2025 старший слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим в.о. прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на майно з позбавленням права на відчуження та розпорядження автмобілем марки ВАЗ21099, р.н.з. НОМЕР_1 .
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000282 від 25.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення особи через держаний кордон України, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, та постанови КМ України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995, виїзд за межі країни військовозобов'язаних осіб забороняється, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступив у злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, які б сприяли та безпосередньо незаконно переправляли осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску
24.02.2025 о 14:53 ОСОБА_5 , діючи в групі осіб за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, запропонував ОСОБА_6 свої послуги щодо організації незаконного переправлення особи через державний кордон України через пункт пропуску. Крім цього ОСОБА_6 через ОСОБА_7 було доведено, що послуги щодо організації незаконного перетину державного кордону України та сприяння у цьому, шляхом особистого перевезення на автомобілі через міжнародний пункт пропуску будуть коштувати 11000 доларів США (з яких 1500 доларів США повинна була залишитися в ОСОБА_7 ), на що ОСОБА_6 погодився.
В подальшому, з метою реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, ОСОБА_5 , діючи в групі осіб за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, 28.02.2025 у ранковий час зателефонував до ОСОБА_7 з метою залучення останнього до своєї злочинної діяльності для конспірації, а саме для отримання від нього грошових коштів в сумі 9500 доларів США за переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України поза межами пунктів пропуску та уникнення безпосереднього спілкування та отримання грошових коштів від ОСОБА_6 .
В подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи в групі осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, 06.03.2025 в період часу з 08:00 по 14:00 організував перевезення ОСОБА_6 з м. Львова до м. Свалява, Мукачівського району, Закарпатської області на автомобілі з р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням осіб, яким не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_5 . При цьому, останній неодноразово наголошував в телефонних розмовах з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 буде переведено через державний кордон України поза пунктами пропусками лише після отримання ним заздалегідь зазначених грошових коштів. По прибуттю ОСОБА_6 в м. Свалява, Мукачівського району, Закарпатської області, ОСОБА_5 поселив останнього в готель «Садиба у Зоряни» для очікування грошових коштів, які мав привезти ОСОБА_8 та організації подальшого переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України поза межами пунктів пропуску. Також ОСОБА_5 впродовж 8 - 10 березня 2025 року надавав ОСОБА_6 поради та вказівки як особисто, так і передаючи їх через ОСОБА_7 в телефонному режимі, а саме пояснив процедуру перетину державного кордону України, а саме повідомив, що після оплати 9500 доларів США як незаконної винагороди за вчинені ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами незаконних дій щодо переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, ОСОБА_5 доставить його в інший готель, де ОСОБА_6 спільно з іншими особами незаконно переведуть через державний кордон України поза межами пунктів пропуску в Словацьку Респубілку.
11.03.2025 близько 12:00 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, зустрівся з ОСОБА_7 на літньому майданчику кафе «Анастасія» за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Головна, 31, де з метою незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, запевнивши ОСОБА_7 , що після отримання грошових коштів він впродовж доби організує незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України поза межами пунктів пропуску в Словацьку Республіку.
В подальшому, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Головна, 31, продовжуючи свої злочинні дії, діючи за попередньою змовою в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, для організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_6 , керівництва такими діями та сприяння порадами, вказівками, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 9500 доларів США, як незаконну винагороду за вчинені ним вищезазначені незаконні дії.
11.03.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 12.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
У випадку визнання судом винним ОСОБА_5 , йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років із конфіскацією майна.
Встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебуває транспортний засіб ВАЗ21099, р.н.з. НОМЕР_1 .
Виходячи з наведеного з метою недопущення незаконного відчуження вказаного автомобіля, який належить ОСОБА_5 , з ціллю позбавлення права останнього на відчуження, розпорядження вказаним майном, з метою забезпечення можливості конфіскації майна як виду покарання, у разі визнання винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України, просить клопотання задоволити.
Слідчий просить розглядати клопотання без його участі, та без участі власника майна, з метою забезпечення арешту майна та запобігання можливості відчуження вказаного майна до розгляду даного клопотання по суті.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд даного клопотання без виклику власника майна, - з метою забезпечення арешту майна, а також у відсутності слідчого.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000282, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
12.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню, шляхом надання порад та засобів, за попередною змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_5 на праві власності належить автмобіль марки ВАЗ21099, р.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно вимог ч.10 ст.170 КПК, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
За змістом ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді, зокрема, конфіскації майна, а в його власності є рухоме майно, а також те, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, вказане майно підлягатиме конфіскації.
Крім цього, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а тому слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту в даному випадку відповідає вимогам розумності та співрозмірності втручання у мирне володіння майном по відношенню до завдань кримінального провадження.
Даний захід забезпечення кримінального провадження є співмірним та пропорційним переслідуваній меті, втручання у власність буде виправданим за вказаних умов, таким, що здійснено в порядку передбаченому законом, а відтак не буде свавільним.
Керуючись ст.ст.2, 7, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, із забороною відчуження та розпорядження, яке належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автмобіль марки ВАЗ21099, р.н.з. НОМЕР_1 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, підозрюваному. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути скасованою в порядку, що передбачений ст.174 КПК України.
Повний текст ухвали складений 14.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1