Справа № 695/2317/19
номер провадження 2/695/37/25
11 березня 2025 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Середи Л.В.,
за участю:
секретаря с/з - Оніщенко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Пилипенка Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша в порядку загального позовного провадження заяви ОСОБА_1 про витребування доказів, залучення в якості правонаступника та реагування щодо подання відзиву та додаткових пояснень стороною відповідача без належного повідомлення позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Дана справа перебуває у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Позивач ОСОБА_1 скерувала до суду численні заяви (клопотання) про витребування доказів, а саме:
- 12.03.2024р. надійшла заява про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 (ст. 6 Том ІІІ). Мотивуючи вказану заяву ОСОБА_1 вказувала, що по вказаній справі було видано свідоцтво про право на спадщину, як державний документ, в чому позивач має сумніви; 02.04.2024р. до суду надійшла уточнена заява ОСОБА_1 (ст. 7 Том ІІІ) у якій остання просила витребувати спадкову справу, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , посвідчений заповіт та видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом; 27.08.2024р. (ст. 97-98 Том ІІІ) ОСОБА_1 знову подала клопотання про витребування спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , яку мотивувала тим, що вказана справа стосується свідоцтва за заповітом на спадкове майно та є ключовим доказом для повного та об'єктивного розгляду даної справи; 10.12.2024р. (ст. 230-233 Том ІІІ) ОСОБА_1 надала до суду доповнення до клопотання про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , яке також доповнено додатковою заявою отриманою судом 10.12.2024р. (ст. 3-4 Том ІV). Згідно вказаних заяв позивач наполягає, що вказана спадкова справа має значення для розгляду цього спору, оскільки, на думку позивача, майно, яке було включене до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 належало ОСОБА_5 та безпідставно передано іншим особам. Тому просить витребувати спадкову справу для перевірки правомірності включення майна ОСОБА_5 до складу спадщини.
- 17.04.2024р. надійшла заява (ст. 10-12 Том ІІІ) про витребування з Золотоніського відділку КП ЧОБТІ копій технічних паспортів та реєстрових книг стосовно майна, яке належало ОСОБА_5 , що на думку ОСОБА_1 надасть можливість встановити весь перелік спадкового майна після смерті ОСОБА_5 ; 27.09.2024р. (ст. 184-187 Том ІІІ) надано суду доповнене клопотання про витребування реєстрової книги та технічних паспортів відносно майна ОСОБА_5 , відповідно до якого витребувані документа нададуть змогу отримати інформацію про зміни адрес, дати забудов, реконструкцію та перепланування будинку, що дасть змогу належно вирішити вказаний спір; 10.12.2024р. (ст. 8-12 Том IV) надано доповнення до вказаного клопотання про витребування реєстрової книги та технічних паспортів, у якому позивач вказувала, що ознайомившись у приміщенні БТІ із вказаними записами нею було встановлено, що частина матеріалів інвентарної справи знищена, а також встановлено порушення ведення вказаних книг, що на думку ОСОБА_1 свідчить про можливі їх фальсифікації та приховування важливих відомостей, а тому наявна необхідність витребування фондової книги, яка є ключовим доказом по її справі та містить інформацію про всі правочини та записи щодо об'єкта з моменту його реєстрації та акту на знищення матеріалів інвентарної справи, якщо такі матеріали справді були знищені.
- 11.09.2024р. надійшла заява (ст. 126-129 том ІІІ) про витребування технічної документації на кадастровий номер земельної ділянки, яка стосується правочину купівлі-продажу частини будинку, оформленого приватним нотаріусом Сахно В.І. від 09.08.2010р. Вказана документація надасть можливість встановити осіб, які брали участь у цьому правочині, оскільки на думку ОСОБА_1 нотаріус вчинила вказаний правочин без необхідних документів та без участі всіх спадкоємців. 10.12.2024р. надійшло додаткове клопотання (ст. 243-245 Том ІІІ) у якому ОСОБА_1 просила витребувати із органу місцевого самоврядування, або іншого органу будівельний паспорт ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 вважаючи, що у ньому зазначена забудова, частина якої є її власністю, а тому вона має право на ознайомлення із ним.
- 10.12.2024р. надійшло клопотання (ст. 21-26 Том IV) про витребування спадкової справи ОСОБА_6 , що на думку ОСОБА_1 надасть змогу встановити чи ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_6 , чи наявне свідоцтво про смерть ОСОБА_6 та чи відповідає воно дійсності, чи є підтвердження про інших спадкоємців, чи наявні або відсутні свідоцтва про одруження, розірвання шлюбу спадкодавця. Начявність чи відсутність документів надасть змогу перевірити правильність вчинення нотаріальниї дій, а відповідно встановити законність спадкування після смерті ОСОБА_6
- 27.09.2024р. надійшла заява (ст. 153-156 Том ІІІ) про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника у якій вказувала, що вона та ОСОБА_2 звернулися до суду із даним позовом за захистом свого права власності . У процесі розглядау даної справи ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 належну їй частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, а тому відбулась заміна особи у відносинах і наявні підстави для заміни одного із позивачів на його правонаступника.
- 27.09.2024р. надійшло клопотання (ст. 163-165 Том ІІІ) про виявлення факту додавання документів до справи без належної процедури ознайомлення та надання позивачу. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що під час ознайомлення із матеріалами справи ОСОБА_1 було встановлено, що до матеріалів справи було додано документи, які не були надані їй для ознайомлення, а саме відзив на позовну заяву, додаткові пояснення представника відповідача та додані до нього докази. За цих підстав просить зобов'язати відповідача надати письмові пояснення щодо походження таких документів, визнати такі документи такими, що додані без належної процедури та виключити їх із матеріалів справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказані клопотання підтримала та наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти задоволення вказаних клопотань, вказуючи, що вимоги про витребування майна є надуманими, та не відносяться до суті спору, клопотання про заміну сторони позивача є необґрунтованим, а копії матеріалів справи, про які вказує позивач були направлені останній засобами поштового зв'язку, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши вказані клопотання позивача, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом у якому просять суд визнати за ними в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на господарсько-побутові будівлі і споруди за адресою АДРЕСА_1 , оскільки, нібито, після ухвалення рішення у справі №695/971/14-ц від 09.06.2014р. вони довідалися про належність ОСОБА_5 вказаного у позовній заяві нерухомого майна.
22.06.2019р. було відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
28.09.2021р. підготовче провадження по даній справі було закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Крім закриття підготовчого засідання судом було вирішено клопотання сторін по справі, в тому числі клопотання про витребування доказів, які були заявлені відповідачем.
Підготовче засідання по даній справі тривало з 22.07.2019 до 28.09.2021р.. На день закриття підготовчого провадження у справі були вирішенні всі заявлені клопотання, в тому числі про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів, витребування додаткових доказів, про забезпечення доказів, тощо.
ОСОБА_1 була присутня під час закриття підготовчого засідання та на запитання суду чи має вона додаткові клопотання повідомила, що не буде приймати участі у судовому засіданні, а лише буде присутня при розгляді справи.
Відповідно до п. 7, п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:
"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18... На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".
Таким чином позивачу була забезпечена реальна можливість звернення до суду із відповідними, належно вмотивованими клопотаннями на стадії підготовчого провадження в суді, чого остання не зробила.
За змістом ст.ст. 76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Розглядаючи таке клопотання суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України, таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Системний аналіз наведених вище норм цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку, що однією з умов задля можливості задоволення судом клопотання сторони про витребування доказів є: подання такого клопотання у передбачені процесуальним законом строки, а у випадку їх пропуску, наведення із належним підтвердженням поважних причин пропуску цього строку.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Згідно із ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, позивачем було пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не заявлено вимогу про поновлення пропущеного строку разом із вказівкою на причини пропуску строку.
Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості подання зазначеного клопотання у визначений законом строк з причин, що не залежали від позивача не надано.
Крім того, ч. 2 ст. 84 ЦПК передбачено, що в клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Досліджуючи вказані клопотання про витребування доказів, які заявлені ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що останні не відповідають вимогам ст. 84 ЦПК України, а саме вказані клопотання не містять належної інформації про те, які саме обставини можуть підтвердити такі докази чи які аргументи ними можуть бути спростовані. Пояснення позивача щодо можливої фальсифікації таких доказів, невірного ведення реєстрових книг, безпідставної видачі свідоцтв про право на спадщину, тощо, зводяться до припущень останньої що не може бути покладено в основу відповідного рішення про їх витребування.
Також судом не встановлено, а позивачем не доведено жодної вагомої підстави для прийняття рішення про витребування таких доказів на даній стадії судового процесу, сторони по справі не були обмежені у можливості заявляти клопотання, надавати докази раніше.
Що стосується клопотання позивача про заміну позивача його правонаступником, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 11.04.2023р. подарувала ОСОБА_1 свою частину домоволодіння, тому фактично спір існує між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а тому, посилаючись на ст. 55 ЦПК України ОСОБА_1 просила залучити її як правонаступника позивача ОСОБА_2 ..
Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає, що ОСОБА_2 , яка є позивачем по даній справі наділена відповідним обсягом процесуальних прав та обов'язків, має самостійні майнові вимоги, подавала позов в своїх інтересах з метою набуття права власності на певне майно, а тому відмовлятися від своїх позовних вимог має у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 , як позивач по справі до суду із заявами щодо своїх позовних вимог, окрім розгляду справи за її відсутності, не зверталася, своїми процесуальними правами не скористалася, ОСОБА_1 на представництво своїх повноважень не уповноважувала.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїй постанові від 25.10.2022р. по справі №607/14378/21 вказував, що відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення. Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача. Не підлягає судовому захисту також і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього.
За вказаних обставин та з урахуванням правової позиції Верховного Суду у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Щодо фактів додавання до матеріалів справи доказів, про які позивача не повідомлялося, суд зазначає наступне.
15.09.2019р. до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 , яка заперечувала відповідні вимоги позивачів та надала докази, якими обґрунтовує свої доводи.
Правила подання відзиву на позовну заяву встановлені ст. 178 ЦПК України, відповідно до ч. 4 та ч. 5 якої (у редакції станом на дату подання відзиву) копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До вказаного відзиву додана копія фіскального чеку Укрпошти, що підтверджує направлення відзиву позивачам.
Таким чином вимоги п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України виконані відповідачем повністю.
Аналогічні обставини встановлені судом і щодо додаткових пояснень, які подані відповідачем та отримані судом 25.07.2023р. До вказаних пояснень також додані відповідні фіскальні чеки Укрпошти про направлення їх копії позивачам.
Крім того, і відзив, і вказані додаткові пояснення містяться в матеріалах справи, з якими позивач ОСОБА_1 неодноразово ознайомлювалась, що стверджується її заявами, які містяться в матеріалах справи, а тому права позивача порушені не були.
Відтак судом не встановлено жодної вагомої підстави для задоволення вказаних вище клопотань/заяв позивача, сторони по справі, в тому числі позивач не були обмежені у можливості заявляти клопотання, надавати докази, ознайомлюватись із матеріалами справи чи своєчасно уточнювати позовні вимоги, а тому вказані клопотання задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 84, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні заяв та клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме:
- заяви від 12.03.2024 р. про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 (ст. 6 Том ІІІ), яка доповнена заявами позивача від 02.04.2024р. (ст. 7 Том ІІІ); від 27.08.2024р. (ст. 97-98 Том ІІІ); від 10.12.2024р. (ст. 230-233 Том ІІІ) та від 10.12.2024 р. (ст.3-4 Том IV);
- заяви від 17.04.2024р. про витребування з Золотоніського відділу КП ЧООБТІ копій технічних паспортів, реєстрових книг (ст. 10-12 Том ІІІ), яка доповнена заявами від 27.09.2024р. (ст. 184-187 Том ІІІ); та від 10.12.2024р. (ст. 8-18 Том IV);
- клопотання від 11.09.2024р. про витребування технічної документації на кадастровий номер земельної ділянки, що була предметом договору купівлі-продажу частини будинку від 09.08.2010р., (ст. 126-129 Том ІІІ ), яка доповнена заявою позивача від 10.12.2024р. ( ст. 243-245 Том ІІІ);
- клопотання від 10.12.2024р. про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_6 (ст. 21-29 Том IV) - відмовити повністю.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення в якості правонаступника позивача ОСОБА_2 - відмовити повністю.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про реагування на подання відзиву та додаткових пояснень стороною відповідача без належного повідомлення позивача - відмовити повністю
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний головуючим 17 березня 2025 року.
Суддя : Середа Л.В.