Справа № 367/13389/24
Провадження №2-зз/367/24/25
Іменем України
17 березня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Тараненко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2025 судді Мерзлому Л.В. передано клопотання ОСОБА_1 , в якому заявник просить скасувати заходи забезпечення позову по справі № 367/13389/24.
Клопотання мотивоване наступним.
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_1 , третя особа: Кредитна спілка "ЗАРАЗ", про визнання електронного аукціону (торгів) та його результатів недійсними.
17.01.2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Лата Н.Ф. про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі №367/13389/24 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_1 , третя особа: Кредитна спілка "ЗАРАЗ", про визнання електронного аукціону (торгів) та його результатів недійсними, а саме: -заборонити відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; -накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає про те, що підстави для скасування цих заходів полягають в наступному. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. (п. 11 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Вимоги, заявлені у даному позові згідно п. 11 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є іншим втручанням у проведення аукціону, оскільки, позивач просить визнати недійсним електронний аукціон (торги), проведений 04 листопада 2024 року ДП "Сетам", з реалізації лоту № 561400, а фактично намагається оспорити дії приватного виконавця у виконавчому проваджені щодо оцінки майна, по яким вже було прийнято рішення у справі 892/10/24.
Так, в обґрунтування ухвали від 17.01.2025 року про забезпечення позову, суд зазначив, що предметом оскаржуваних електронних торгів є квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно протоколу №623808 проведення електронного аукціону (торгів) від 04.11.2024, переможцем аукціону щодо майна: іпотека, двокімнатна квартира загальною площею 63,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 . Так, суд прийшов до висновку, що предметом спору у даній справі є квартира, на яку представник заявника просить накласти арешт. Фактично, суд ототожнює процедуру проведення аукціону (торгів) з майном. Хоча сам позивач при подані позову звертає увагу, що даний позов є позовом немайнового характеру. При цьому, позовні вимоги не містять скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1 або визнання недійсним правочину. Навпаки, зі змісту позову вбачається, що представник позивача намагається оскаржити процедуру, шляхом непогодження з оцінкою майна. Так, у позовній заяві представником позивача зазначено, що торги проведені на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності ПП «Еммануїл нерухомість» про оцінку майна від 03.01.2024 року, згідно з яким ринкова вартість Квартири становить 1 501 000 грн, у подальшому, вартість майна уцінена до 1 275 8540 грн. Крім того, у позові зазначає, що в подальшому на замовлення Позивача складено звіт, суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість даної Квартири станом на 25 березня 2024 року становила 1 955 890 грн, тобто, позивач фактично оспорює різницю між оцінками.
Таким чином, задоволення забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, ухвалою від 09.01.2025 року суд звертає увагу заявника на те, що питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов'язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення. У разі накладення арешту на майно ОСОБА_1 необхідно застосувати зустрічне забезпечення саме у розмірі сплаченої суми вартості квартири та додаткових витрат, понесених відповідачем, оскільки, останній є добросовісним набувачем.
Вказує про те, що ухвалення рішення про забезпечення позову порушує лише конституційні права ОСОБА_1 щодо право власності, натомість, з предмету позову взагалі не вбачається, що саме ОСОБА_1 повинен вчинити у випадку або які вчиненні останнім дії призвели до порушення прав позивача.
Вважає, що позивач зазначив саме власника майна відповідачем (хоча оскаржує процедуру проведення торгів) лише з метою забезпечення позову за рахунок майна, неспівмірного із заявленими позовними вимогами.
Підсумовуючи, заявник зазначає про те, що вимоги, заявлені у позові згідно п. 11 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є іншим втручанням у проведення аукціону, оскільки, позивач просить визнати недійсним електронний аукціон (торги), проведений 04 листопада 2024 року ДП "Сетам", із реалізації лоту № 561400, а фактично намагається оспорити дії приватного виконавця у виконавчому проваджені, які вже були предметом аналогічного спору у справі 892/10/24.
В судове засідання заявник не з'явився, про розгляд справи повідомлений.
В судове засідання інші сторони не прибули, про розгляд справи повідомлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає розгляду цього питання.
Дослідивши матеріали цивільної справи та подане клопотання, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24.12.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_1 , третя особа: Кредитна спілка "ЗАРАЗ", про визнання електронного аукціону (торгів) та його результатів недійсними.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17.01.2025 заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Лата Н.Ф. про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі №367/13389/24, а саме: заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Згідно з ч.1 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Крім того, як роз'яснено в пункті 4 даної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
При вирішенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з того, що позивачем заявлені вимоги про визнання електронного аукціону (торгів) та його результатів недійсними, а саме позивач в прохальній частині позову просить визнати недійсним електронний аукціон (торги), проведений 04 листопада 2024 року ДП "Сетам", із реалізації лоту № 561400 - житлової двокімнатної квартири, загальною площею 63,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та його результати: - протокол проведення електронного аукціону (торгів) №623808 від 04 листопада 2024 року, сформований 04.11.2024 18:30:06. - акт про реалізацію предмета іпотеки від 12 листопада 2024 року, складений Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Рибчинським Олександром Володимировичем у виконавчому провадженні №72012939 щодо реалізації лоту № 561400 - житлової двокімнатної квартири, загальною площею 63,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом під час розгляду даного клопотання встановлено, що між сторонами існує спір, тому є підстави припускати, що скасування заходів забезпечення позову у зазначеній справі можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі його задоволення.
Таким чином, оскільки відповідачем не наведено нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову, враховуючи характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що потреба в забезпеченні позову не відпала тане змінились обставини, що зумовили його застосування. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки, арештоване майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Окремо слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення цивільного позову, про які у заяві просить позивач, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на даний час справа по суті не розглянута, суд приходить до висновку, що скасування заходів забезпечення позову може призвести до реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а відтак у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
При цьому згідно з ч.6ст.158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст. 149, 150, 158, 260, 261, 268, 353 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Суддя: Л.В. Мерзлий