Справа № 579/2827/24
2/579/107/25
04 березня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді - Придатка В.М.,
за участі секретаря - Клишкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Герасимчука О.О. звернулась до Кролевецького районного суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 березня 2016 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №279.
До реєстрації шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час шлюбу народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружнє життя з відповідачем не склалося, вони втратили взаєморозуміння та почуття любові одне до одного, з'явились розбіжності в поглядах на сімейне життя та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, виховання дітей та ведення спільного побуту.
На даний час шлюбні відносини між ними припинені, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Всі зусилля з приводу збереження сім'ї не дали жодних результатів.
За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та буде суперечити її інтересам, а тому, посилаючись на викладене, просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про дату, час та місце його проведення (а.с.26, 27, 28).
Від представника позивача - адвоката Герасимчука О.О. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримують, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.17).
Відповідач причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань чи відзиву суду не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе відповідно до ст.ст. 211, 223, 247 ЦПК України розглядати справу в судовому засіданні за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з свідоцтвом про шлюб з 26 березня 2016 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №279. Дошлюбне прізвище дружини ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с.6). До реєстрації шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час шлюбу народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.6, 7).
Сторони не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.
Причинами розірвання шлюбу позивач зазначає відсутність взаєморозуміння та почуття любові одне до одного, розбіжності в поглядах на сімейне життя та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, виховання дітей та ведення спільного побуту.
Позивач бажає розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, на примирення не згодна.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Згідно із ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 110 та частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу за позовом одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення. Позивач бажає розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
Враховуючи викладене, суд вважає, що є достатньо підстав для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (а.с.12).
Що стосується стягнення витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, то суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Зазначена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано копію договору від 28.11.2024 року про надання правової допомоги та ордер (а.с.8-9, 10).
Належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (акт наданих послуг, акт виконаних робіт та ін.), та сплати позивачем коштів в розмірі 5000,00 грн. (відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку) позивачем та його представником не надано та матеріали справи таких не містять.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. ст. 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України,-
позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26 березня 2016 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №279.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Суддя В. М. Придатко