13.03.2025 Справа № 914/654/25
За заявою: ОСОБА_1 , м. Харків,
про: забезпечення позову до пред'явлення позову
до особи, яка може отримати статус відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорама-Львів», м. Львів
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представника:
Заявника: Лавринів М.Я. - представник
Особи, яка може отримати статус відповідача: Когут Н.М. - голова правління, Белей Б.В. - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області 10.03.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просить суд заборонити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Панорама-Львів» (ЄДРПОУ 40357425), залученим підрядним організаціям та особам, будь-яким органам та фізичним і юридичним особам встановлювати сонячні панелі/сонячні батареї/сонячні електростанції або інші системи/альтернативні джерела енергії за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно вчиняти будь-які дії щодо: розгляду і вирішення питань, пов'язаних з встановленням сонячних панелей/сонячних батарей/сонячних електростанцій або інших систем/альтернативних джерел енергії за адресою АДРЕСА_1 , укладення будь-яких угод, договорів, які пов'язані з отриманням кредитних коштів на придбання та/або встановлення/монтаж сонячних панелей/сонячних батарей/сонячних електростанцій або інших систем/альтернативних джерел енергії, купівлею та/або встановленням сонячних панелей/сонячних батарей/сонячних електростанцій або інших систем/альтернативних джерел енергії тощо.
Як вбачається з поданої заяви, ОСОБА_1 має намір звернутися до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панорама-Львів» про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів членів ОСББ або рішення правління ОСББ (в залежності від документів, які буде отримано від відповідача щодо оформлення відповідного рішення), та визнання протиправними дії уповноважених осіб ОСББ «Панорама-Львів» щодо отримання кредиту і встановлення сонячних панелей на даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 10.03.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову від 10.03.2025 призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2025.
В судове засідання 13.03.2025 представник заявниці з'явилася, надала пояснення по суті заяви, просила суд задоволити заяву з підстав наведених у ній.
Зокрема, як стверджує заявниця, загальними зборами ОСББ «ПАНОРАМА-ЛЬВІВ» без повідомлення та запрошення всіх співвласників багатоквартирного будинку, було вирішено питання про встановлення сонячних панелей на даху будинку АДРЕСА_1 та у зв'язку з цим оформлення кредиту на їх придбання та монтаж.
За таких обставин, на думку заявниці, право ОСОБА_1 на участь в управлінні ОСББ, добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу діяльності ОСББ, на формування порядку денного для обговорення, обрання та бути обраним до складу статутних органів об'єднання було грубо порушено.
Заявниця зазначає, що враховуючи особливості конструкції покрівлі, а саме: її недостатньої несучої здатності, специфіки гідроізоляційного шару - монтаж таких сонячних панелей призведе до протікання, пошкодження конструктивних елементів будівлі та створення ризиків для мешканців. Металеві несучі конструкції горищного поверху будинку не розраховані на додаткові навантаження від обладнання та інших додаткових факторів, а додаткові навантаження взагалі не передбачені розрахунком. Також є негативний вплив електромагнітного випромінювання від інверторів та інших компонентів системи на самопочуття людини, особливо при тривалому перебуванні поблизу таких пристроїв. А-відтак, встановлення сонячних панелей на даху будинку є неможливим і недоцільним, про шо отримано письмову відповідь-підтвердження головного архітектору проекту ОСОБА_2 .
Крім того, що вбачається з експертного висновку № 10-3-25 від 10.03.2025 конструкція покрівлі не дозволяє збільшувати корисне навантаження на неї та встановлено, що влаштування обладнання сонячної електростанції на покрівлі неможливе, оскільки буде порушено нормативні вимоги щодо міцності, жорсткості та безпечної експлуатації покрівлі.
Квартира ОСОБА_1 знаходиться на останньому поверсі даного будинку, а відтак, на її думку, встановлення сонячних панелей на даху будівлі призведе до вкрай високих ризиків як власниці квартири, так і для мешканців цього поверху, і для мешканців будинку вцілому, оскільки проектовані конструкції будинку не витримають додаткового навантаження та несуть ризики руйнування; а також має місце негативний вплив таких пристроїв на здоров'я людини при тривалому перебуванні поруч з ними.
Присутні в судовому засіданні представники ОСББ заперечили щодо задоволення заяви про забезпечення позову, просили суд відмовити у задоволенні заявлених вимог щодо забезпечення позову.
Суд, розглянувши подану заяву про забезпечення, встановив таке.
Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом наведеної норми забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частини 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що зазначено в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №910/7511/19, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19, від 23.12.2020 у справі № 911/949/20.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову.
Так, у поданій заяві заявник посилається на потенційну можливість виникнення наведених у заяві обставин. Однак, суд зазначає, що посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у майбутньому, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів та необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову. Так само як і посилання у заяві на право учасника справи передбаченого ст. 136 ГПК України також не є достатньою та самостійною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Суд зауважує, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях заявника, що в майбутньому можуть бути вчинені дії щодо закупівлі та встановлення сонячних панелей, також, і доказів що вказані панелі будуть встановлені саме на даху матеріали справи не містять. Заявником, також, не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів особи заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду.
Як зазначено в заяві про забезпечення позову, заявниця має намір звернутися з позовом про оскарпження рішення загальних зборів ОСББ , на яких вирішено придбати і встановити сонячні панелі на даху будинку. Підставами оскарження рішення є неповідомлення іі , як співласниці про скликання таких зборів і прийняття відповідного рішення.
В судовому засіданні представники ОСББ "Панорама-Львів" проти поданої заяви заперечили, мотивуючи свої заперечення на тих обставинах, що рішення про встановлення сонячних панелей приймалося на загальних зборах ОСББ ще 04.10.2024 , а квартиру заявниця придбала в грудні 2024 , а отже станом на час проведення зборів вона не моглвотв ок прийняття таналежневвизнання недійсним і а бути попереджена про їх проведення.
Щодо встановлення сонячних панелей, представники ОСББ заявили, що при отриманні всіх необхідних дозволів і погоджень, отриманні кредитних коштів , передбачених урядовими програмами для створення альтернативних джерел енергії для соціальної сфери в час війни з метою зменшення навантаження на критичну інфраструктуру держави, яка значно постраждала від масованих ударів ворога, можливо колись в майбутньому альтернативні джерела енергії будуть встановлені ( не обовязково на даху будинку) для забезпечення роботи ліфтів і подачу води на верхні поверхи будинку під час блекаутів (відключень світла).
Достатньо обґрунтованим для забаезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідні положення містяться у постанові КГС ВС від 18 жовтня 2021 року у справі № 910/7029/21.
Судом встановлено, що в поданих суду матеріалах відсутні будь-які докази, які б підтверджували наведені у заяві про забезпечення позову обставини, якими обґрунтовано необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у справі. Відсутні будь-які докази придбання сонячних панелей іїх монтаж саме на даху будинку (над квартирою заявниці). Всі доводи заявниці про можливий шкідливий вплив на її здоровя та небезпеку будуються на припущеннях і не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Враховуючи наведене, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати по сплаті судового збору за положеннями статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір» відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №914/654/25 залишити без задоволення.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені розділом ІУ ГПК України.
Суддя Березяк Н.Є.