79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
04.03.2025 Справа № 914/2469/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Громадської організації «Асоціація фармацевтів та лікарів України», місто Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Партенкірхен», місто Львів
про стягнення 790 200,00 грн.
За участю представників:
від позивача: Лотуга В.М.- адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АН №1502603 від 04.09.2024), присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»;
від відповідача не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Громадської організації «Асоціація фармацевтів та лікарів України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партенкірхен» про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 790 200,00 грн.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.
Представник позивача в судове засідання 04.03.2025 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 04.03.2025 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 04.03.2025 не визнавалась судом обов'язковою.
Ухвала суду від 10.02.2025 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.03.2025 надсилалась відповідачу на 2 адреси:
- вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову, а саме: 01001, місто Київ, вулиця Шевченка, будинок 12;
- вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 4, офіс 321А.
На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 28.01.2025 про призначення підготовчого засідання на 10.02.2025 за адресою: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 4, офіс 321А, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «за закінченням терміну зберігання».
На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 10.02.2025 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.03.2025 за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Шевченка, будинок 12, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також, ухвала суду від 10.02.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.03.2025, надсилалась відповідачу на його електронну адресу вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: partenkirchen@ukr.net.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв'язку на дві адреси:
- вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову, а саме: 01001, місто Київ, вулиця Шевченка, будинок 12;
- вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 4, офіс 321А.
В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованим відправленнями відповідачу ухвал суду: від 08.01.2025 про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів - до 10.02.2025 та відкладення підготовчого засідання на 27.01.2025; від 28.01.2025 про призначення підготовчого засідання на 10.02.2025за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 4, офіс 321А.Поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачеві ухвал у справі №914/2469/24 були повернений підприємством поштового зв'язку із зазначенням того, що причиною повернення є: «закінчення терміну зберігання».
В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованим відправленнями відповідачу ухвал суду: від 12.11.2024 про відкриття провадження у справі; від 02.12.2024 про відкладення підготовчого засідання на 08.01.2025; від 08.01.2025 про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів - до 10.02.2025 та відкладення підготовчого засідання на 27.01.2025; від 28.01.2025 про призначення підготовчого засідання на 10.02.2025; від 10.02.2025 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.03.2025 за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Шевченка, будинок 12, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.
Слід врахувати, що відповідач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.
Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі зі сторони відповідача з урахуванням направлення судом на адресу відповідача ухвал у справі, свідчить про його незацікавленість у її своєчасному розгляді.
Неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 та від 23.04.2018 у справі №916/3188/16.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).
Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника не забезпечив, відзиву не подав.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 04.03.2025 проголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).
Правова позиція сторін.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між Громадською організацією «Асоціація фармацевтів та лікарів України» (позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партенкірхен» (відповідач/виконавець) було укладено усний договір про надання послуг з організації онлайн заходів в мережі Інтернет.
Відповідач виставив рахунки на оплату на загальну суму 790 200,00 грн, які позивач оплатив.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг з організації онлайн заходів в мережі Інтернет не виконав.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо надання послуг з організації онлайн заходів в мережі Інтернет позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 790 200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач, покликається на положення статей 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 665, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 222 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
Між Громадською організацією «Асоціація фармацевтів та лікарів України» (позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партенкірхен» (відповідач/виконавець) було укладено усний договір на послуги з організації онлайн заходів в мережі Інтернет.
Відповідач скерував позивачу рахунки на загальну суму 790 200,00 грн, а саме:
- № 57 від 01.10.2021 року на суму 250 330,00 грн;
- № 58 від 01.10.2021 року на суму 239 870,00 грн;
- № 100 від 14.12.2021 року на суму 300 000,00 грн.
Позивач оплатив вказану суму, на підтвердження чого надав відповідні докази.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг з організації онлайн заходів в мережі Інтернет не виконав.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання не виконав, позивачна наравив на адресу відповідача вимогу за вих.№19/04-1 від 19.04.2024 про повернення сплачених коштів.
Проте, відповідач залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо надання послуг з організації онлайн заходів в мережі Інтернет позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 790 200,00 грн.
Висновки суду.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Враховуючи положення статті 205 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, між сторонами укладено договір про надання послуг у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття виконаних робіт.
До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Факт сплати позивачем на рахунок відповідача коштів на загальну суму 790 200,00 грн, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:
- № 21 від 08.11.2021 з призначенням платежу: «оплата за організацію онлайн заходу, зг. рах. №57 від 01.10.2021 у т. ч. ПДВ 20% 41721,67 грн»;
- № 22 від 08.11.2021 з призначенням платежу: «оплата за організацію онлайн заходу, зг. рах. №58 від 01.10.2021 у т. ч. ПДВ 20% 39978,33 грн»;
- № 26 від 17.12.2021 з призначенням платежу: «оплата за організацію онлайн заходу, зг. рах. №100 від 14.12.2021 у т. ч. ПДВ 20% 50000,00 грн».
Як і станом на момент подання позовної заяви до суду так, і станом на момент прийняття рішення грошові кошти в сумі 790 200,00 грн, які були перераховані відповідачу в якості попередньої оплатитак і не повернуті відповідачем.
Відповідач належних доказів надання послуг не подав, не спростував вказані позивачем обставини, доказів повернення суми попередньої оплати до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, проти позову не заперечив.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, відповідач надсилав рахунки на електронну пошту позивача. Переписка між сторонами щодо строків надання послуг, порядку оплати, надання послуг не збереглась, оскільки була на ноутбуці керівника позивача. Ноутбук був втрачений під час повномасштабного вторгнення в Україну країни агресора.
Позивач звертався до відповідача із вимогою за вих.№19/04-1 від 19.04.2024, в якій просив повернути суму попередньої оплати за рахунками №57 від 01.10.2021, №58 від 01.10.2021, №100 від 14.12.2021 у загальному розмірі 790 200,00 грн.
Факт надсилання вказаного листа-вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №0110315297001 від 15.05.2024.
Проте, відповідач залишив вимогу без відповіді та задоволення.
Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт здійснення позивачем попередньої оплати відповідачу в розмірі 790 200,00 грн.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 790 200,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму грн, що підтверджується платіжною інструкцією №50 від 04.09.2024.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11 853,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Партенкірхен» (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 4, офіс 321А; ідентифікаційний код юридичної особи 39856789) на користь Громадської організації «Асоціація фармацевтів та лікарів України» (01103, Київська область, місто Київ, вулиця Бойчука, будинок 26, офіс 132;ідентифікаційний код юридичної особи 42735426) 790 200,00 грн боргу та 11 853,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
У звязку із перебуванням судді у відпустці 13.03.2025 та 14.03.2025, повне рішення складено 17.03.2025.
Суддя Сухович Ю.О.