ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.03.2025Справа № 910/14000/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/14000/24
за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича (Україна, 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36В, оф. 233; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдинг Груп" (Україна, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 14; ідентифікаційний код: 42190690)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Енерджі" (Україна, 01135, м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 41Д, оф. 13; ідентифікаційний код: 39994967)
2) Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Брікерс" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3; ідентифікаційний код: 44002007)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича ( АДРЕСА_1 )
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії
Представники учасників справи:
від приватного виконавця: Горбач С.Ф.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбач Сергій Федорович (далі - приватний виконавець) в інтересах стягувача у виконавчому провадженні № 76165210 Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдинг Груп" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Енерджі" (далі - відповідач-1) та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Брікерс" (далі - відповідач-2), в якій просить суд:
- визнати недійсним Іпотечний договір від 21.06.2024, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем за № 4100, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Енерджі", код ЄДРПОУ 39994967 та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Брікерс", код ЄДРПОУ 44002007;
- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича вилучити запис про іпотеку № 55557956 з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено приватному виконавцю строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
25.11.2024 приватним виконавцем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 25.11.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14000/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, підготовче засідання призначено на 15.01.2025, а також встановлено відповідачам строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.
У підготовче засідання 15.01.2025 з'явився приватний виконавець, представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 15.01.2025 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 12.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/14000/24 призначено на 12.02.2025.
У підготовче засідання 12.02.2025 з'явився приватний виконавець, представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 12.02.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/14000/24 призначено на 05.03.2025.
04.03.2025 представником відповідача-1 сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву разом з клопотання про поновлення строку на його подання, який 05.03.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У судове засідання 05.03.2025 з'явився приватний виконавець, представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Енерджі" про поновлення строку на подання відзиву та залишено відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Енерджі" без розгляду.
Приватний виконавець надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні 05.03.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення приватного виконавця, суд
21.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінд Енерджі" (далі - іпотекодавець) та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Брікерс" (далі - іпотекодерджатель) було укладено Іпотечний договір, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем за №41000 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, цей договір забезпечує виконання іпотекодавцем зобов'язання, що випливає з укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем Договору процентної позики №20/05/21-ВЕ від 20.05.2021 та додаткових договорів до нього (додаткова угода №1 від 13.09.2021, додаткова угода №2 від 30.12.2022, додаткова угода №3 від 02.01.2023, додаткова угода №4 від 18.05.2023, додаткова угода №5 від 17.05.2024), та які можуть бути укладені в майбутньому (надалі за текстом - Основне зобов'язання), за умовами якого іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю позичені кошти в сумі 110503568,23 грн, де 75600000,00 грн становить суму основного боргу, а 34903568,23 грн становить суму нарахованих відсотків за користування позикою (станом на 30.04.2024), що на день укладення цього договору за офіційним курсом НБУ, становить еквівалент 2725918, 00 доларів США, не пізніше двадцять першого травня дві тисячі двадцять сьомого року, та зобов'язується сплачувати можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Основним зобов'язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.
Предметом іпотеки є вітрова електростанція (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2684919026060), що розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Калуський район, село Шевченкове, урочище "Обідний", будинок 1, на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2622087601:09:001:0007; 2622087601:09:001:0002; 2622087601:09:001:0006; 2622087601:09:001:0005; 2622087601:09:001:0003; 2622087601.09:001.0008, та має наступні складові частини об'єкта нерухомого майна: фундамент вітряка V80-2.05 МВт, 1: фундамент вітряка V80-2.05 МВт, 2: фундамент вітряка V80-1.7 МВт, 3: фундамент вітряка N43-0.6 МВт, 4: КРПЗ, А (Комплектний розподільчий пристрій КРПЗ-35): КТП-1/630/10/0,69 кВт, Б: вітрова турбіна VESTAS V 80 № 17581; вітрова турбіна VESTAS V 80 № 17582; вітрова турбіна VESTAS V 80 № 17818; вітрогенератор тип Nordex 600 кВт модель 43 серійний № 6036 (надалі - Предмет іпотеки).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/5359/24 (далі - Рішення), яке набрало законної сили 06.09.2024, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Енерджі" (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" 4042179,41 грн основного боргу, 25469,39 грн інфляційних втрат, 26827,93 грн 3% річних, 250969,05 грн пені та 65181,69 грн судового збору.
06.09.2024 Господарським судом міста Києва було видано наказ на примусове виконання рішення від 07.08.2024 у справі №910/5359/24.
26.09.2024 позивач звернувся до приватного виконавця із заявою №26/09-04 про примусове виконання Рішення.
30.09.2024 приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №76165210 з виконання наказу № 910/5359/24, виданого 06.09.2024 Господарським судом міста Києва.
Приватний виконавець, зазначаючи про те, що Договір, укладений між відповідачами, містить ознаки удаваного правочину та спрямований на приховану передачу майна віповідача-1 відповідачу-2 та ухилення від виконання Рішення, звернувся до суду в інтересах позивача з цим позовом та просить визнати недійсним Договір, а також зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича вилучити запис про іпотеку № 55557956 з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приватний виконавець зазначає, що всупереч ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, сторони Договору мали умисел приховати справжні наміри укладеного правочину та вказує на те, що Договір є фіктивним та удаваним.
Відповідно до частин 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч.ч. 1, 2 ст. 234 Цивільного кодексу України).
Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ст. 235 Цивільного кодексу України).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, приватний виконавець зазначає, що дійсною метою укладення Договору було приховання майна відповідача-1 з метою ухилення від виконання Рішення.
Так, судом встановлено, що Рішенням стягнуто з відповідача-1 на користь позивача грошові кошти. На примусове виконання Рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ від 06.09.2024, внаслідок чого приватним виконавцем 30.09.2024 року було відкрито виконавче провадження №76165210.
Приватний виконавець вказує, що відповідач-1 на момент укладення Договору був обізнаний про наявність у нього обов'язку повернення боргу, оскільки позов про стягнення заборгованості було пред'явлено позивачем в квітні 2024 року, а провадження у справі було відкрито 06.05.2024.
Суд не погоджується з такими твердженнями приватного виконавця, оскільки станом на дату укладення Договору рішення у справі №910/5359/24 не було прийняте. Відтак заборгованість відповідача-1 перед позивачем не була встановлена судом та не була безспірною. З огляду на викладене, суд вважає правомірним укладення відповідачем-1 правочинів щодо належного йому майна.
Окрім того, суд не вбачає підстав вважати Договір удаваним, тобто таким, що вчинений з метою приховати інший правочин - договір про набуття предмета іпотеки у власність за одноосібним рішенням іпотекодержателя.
Так, зі змісту Договору вбачається, що його було укладено на забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язання, що випливає з укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем Договору процентної позики №20/05/21-ВЕ від 20.05.2021.
У свою чергу, приватним виконавцем не спростовано факту укладення Договору процентної позики між відповідачами.
Також безпідставним є твердження приватного виконавця про те, що основною метою укладення Договору є перехід права власності на предмет іпотеки, оскільки договір іпотеки не передбачає безумовної можливості переходу права власності на майно, а є виключно інструментом забезпечення виконання основного зобов'язання.
Саме по собі оспорювання Договору не тягне за собою наслідку у вигляді визнання такого правочину недійсним, за відсутності належного обґрунтування та доказування таких обставин з боку особи, яка звернулась з відповідним позовом.
Позов приватного виконавця також обґрунтований тим, що при перевірці майнового стану боржника (відповідача-1), ним встановлено, що на рахунках боржника кошти відсутні, а наявного майна боржника не достатньо для виконання судового рішення та задоволення вимог стягувача (позивача).
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа чи суб'єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
У постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17 зазначено, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення виливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних з вчиненням такого правочину.
У свою чергу, приватним виконавцем та позивачем не надано суду жодного доказу відсутності у відповідача-1 грошових коштів та іншого майна, на яке можливо звернути стягнення в межах виконавчого провадження з метою виконання Рішення.
Задоволення судом позову в даному випадку можливе за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту (зокрема, шляхом визнання недійсним правочину).
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права, за захистом якого особа звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
У зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним Договору, вимога про зобов'язання приватного нотаріуса вилучити запис з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек також не підлягає задоволенню, як похідна.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати приватного виконавця по сплаті судового збору в розмірі 6 056,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на нього, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 145, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6 056,00 грн покласти на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.03.2025.
Суддя О.В. Нечай