Додаткова постанова
17.03.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2267/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву Фізичної особи підприємця Курцикідзе Тетяни Вікторівни про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/2267/23
за позовом: Фізичної особи підприємця Курцикідзе Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ"(49000, м. Дніпро, Узвіз Селянський, буд. 3-А, ідентифікаційний код 36439904)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458)
про стягнення 84 029,29 грн., -
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.02.2024 року у справі №908/2267/23 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" (49000, м. Дніпро, Узвіз Селянський, буд. 3-А, ідентифікаційний код 36439904) на користь Фізичної особи підприємця Курцикідзе Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 70 735,54 грн. заборгованості з оплати за теплопостачання, 4 151,86 грн. заборгованості за інформаційні послуги, 4 078,60 грн. заборгованості з абонентського обслуговування за договором оренди нежитлового приміщення № 01/06/20-ЗП від 01.06.2020 року, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 522,27 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 517,95 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2024 року у справі №908/2267/23 залишено без змін. Справа розглядалась в письмовому провадженні, без виклику сторін.
В постанові зазначено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив про відшкодування його витрат на правничу допомогу. Колегія суддів щодо цих вимог вказала, що дана справа розглядається у спрощеному позовному провадженні і позивач має передбачений процесуальним законом п'ятиденний строк для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, а відповідач має право заперечити щодо такої заяви позивача. Тому дане питання можливо вирішити шляхом ухвалення додаткової постанови суду.
25.12.2024 року від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у даній справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача, за змістом яких ТОВ "І.К.ВЕЛ" вказує, що заява позивача не містить даних щодо електронного кабінету сторін і має бути повернута заявнику без розгляду.
Відповідач при цьому посилається на те, що відповідно до ч.1 ст.170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява чи клопотання мають містити відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету у особи, яка подає заяву. Встановивши, що такі вимоги не дотримано, відповідно до ч.4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України суд повертає таку заяву (клопотання) заявнику без розгляду.
Також у запереченнях відповідач вказує, що у разі прийняття судом такої заяви, слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача у меншому розмірі, ніж 6 000,00 грн.
Вважає, що жодних нових доказів у суді апеляційної інстанції не надавалось, адвокат позивача була ознайомлена з матеріалами справи та нових матеріалів на стадії апеляції не вивчала і не могла вивчати.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача і звертає увагу на наступне:
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.1 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Кодексу. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З матеріалів даної справи вбачається, що судом апеляційної інстанції здійснено апеляційний перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2024 року у справі №908/2267/23.
Постанова апеляційного суду ухвалена на користь позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що саме у відзиві на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції позивач зазначав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в наступному розмірі:
- вивчення матеріалів апеляційної скарги відповідача - 2 500,00 грн.;
- складання відзиву на апеляційну скаргу - 3 500,00 грн.;
- участь в одному судовому засіданні - 2 000,00 грн.
У заяві від 25.12.2024 року позивач уточнив, що просить стягнути з відповідача за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції 6 000,00 грн., оскільки справа розглядалась без виклику сторін.
На думку колегії суддів вказаний розмір витрат є необхідним, співмірним зі складністю даної справи і обґрунтованим, а заперечення відповідача не мотивовані і судом відхиляються.
Колегією встановлено, що на підтвердження понесених витрат позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 27.06.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги на ім'я адвоката Погосян Маргарити Арсенівни, додаткову угоду до договору про падання правової допомоги від 20.12.2024 року, квитанцію № 5/20/12/2024, акт виконаних робіт від 20.12.2024 року.
Згідно матеріалів справи інтереси позивача у даній справі представляла адвокат Погосян Маргарита Арсенівна. Нею складено відзив на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду у даній справі (том 2 а.с.103-114).
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 27.06.2023 року, який укладений між адвокатом Погосян М.А. (далі - адвокат) та ФОП Курцикідзе Т.В. (далі-клієнт), сторони погодили наступне:
Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання доручення, а адвокат зобов'язується відповідно до завданння доручення клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнта в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в усіх судових інстанціях України, правоохоронних органах (п.1.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невідємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги (том 1 а.с.248-251).
Відповідно до додаткової угоди від 22.03.2024 року, укладеної між Погосян М.А. (далі- адвокат) та Фізичною особою підприємцем Курцикідзе Т.В. (далі - клієнт), сторони погодили гонорар адвоката за надання правової допомоги в Центральному апеляційному господарському суді 6 000,00 грн за наступне:
- вивчення матеріалів апеляційної скарги відповідача - 2 500,00 грн.;
- складання відзиву на апеляційну скаргу - 3 500,00 грн.
Згідно наданої квитанції від 20.12.2024 року вказана сума сплачена клієнтом адвокату.
Колегія суддів вважає, що доводи відповідача щодо необґрунтованості вказаних витрат безпідставні і вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.
Понесення таких витрат було зумовлене необхідністю звернення позивача до суду з метою захисту своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів внаслідок їх порушення з боку відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Заяву Фізичної особи підприємця Курцикідзе Тетяни Вікторівни про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/2267/23 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ"(49000, м. Дніпро, Узвіз Селянський, буд. 3-А, ідентифікаційний код 36439904) на користь Фізичної особи підприємця Курцикідзе Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень) витрат на правову (професійну правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції. Видати наказ.
Видачу наказу, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити господарському суду Запорізької області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя О.Г.Іванов