06 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/4040/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх.№ 262 Х/2), апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№266 Х/2), апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№271 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Сальніковою Г.І., ухвалу підписано 31.01.2025) у справі №922/4040/24
за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків,
до 1-го відповідача Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,
2-го відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,
3-го відповідача Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,
про зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24 клопотання Комунального підприємства "Харківській метрополітен" про призначення експертизи (вх. №1335 від 17.01.2025) задоволено.
Ухвалено призначити у справі №922/4040/24 судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
- Чи враховані Акціонерним товариством "Харківобленерго" обсяги та вартість втрат, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен" за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 за періоди з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно), з 17.12.2024 до 31.12.2024 (включно), та Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023 за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно), які, відповідно до вимог п. 5.9.1, 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, не належить до віднесення та сплати Комунального підприємства "Харківський метрополітен"?
Якщо так, то який обсяг та вартість електричної енергії, що були враховані?
- Чи відповідають засоби комерційного обліку електричної енергії субспоживачів, які спільно використовують електричні мережі Комунального підприємства "Харківський метрополітен" за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 та №769,01 від 01.03.2023, вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, в тому числі, щодо дотримання міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку електричної енергії?
- Чи було застосовано відсоткову струмову похибку за відповідної номінальної сили струму для трансформаторів струму класу точності 0,5 та 0,5 S, яка передбачена ДСТУ ІЕС 60044-1:2008, під час обліку спожитої Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" електричної енергії через трансформатори струму класу точності 0,5 та 0,5 S під'єднані до електричних мереж Акціонерного товариства "Харківобленерго" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"?
Якщо ні, який обсяг електричної енергії становить різницю між даними про обсяги спожитої Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" без застосування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності та обсягами, з врахуванням такої відсоткової струмової похибки?
- Чи правильно віднесено Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" до споживачів 2-го класу напруги за електроустановками Комунального підприємства "Харківський метрополітен" згідно договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 та №769,01 від 01.03.2023?
- З урахуванням відповідей на вищезазначені питання, чи є розрахунки вартості електричної енергії, які зазначені в рахунках на оплату та актах купівлі-продажу електричної енергії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) арифметично вірними?
Доручено проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Витрати по оплаті вартості проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи покладено на Комунальне підприємство "Харківський метрополітен", докази чого ухвалено надати суду.
Для проведення експертизи вирішено направити експертній установі матеріали справи №922/4040/24.
Зобов'язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
Запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Попереджено експертів про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Провадження по справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/4040/24, винести постанову, якою відмовити Комунальному підприємству «Харківський метрополітен» у задоволенні клопотання про призначення експертизи від 17.01.2025 б/н у справі № 922/4040/24, направити справу № 922/4040/24 для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області, судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх.№ 262 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24; призначено справу до розгляду на 06 березня 2025 року о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 27.02.2025, з доказами їх надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо - до 27.02.2025.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" також не погодилось з ухвалою суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/4040/24 про призначення комплексної судової експертизи, справу № 922/4040/24 передати на розгляд Господарському суду Харківської області, розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням (викликом) апелянта, судові витрати з оплати судового збору покласти на позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№266 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24; об'єднано розгляд апеляційних скарг Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх.№ 262 Х/2) та Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№266 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24 в одному апеляційному провадженні; призначено справу до розгляду на 06 березня 2025 року о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 27.02.2025, з доказами їх надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо - до 27.02.2025.
Поряд з цим, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" також з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24 повністю, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№271 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24; об'єднано розгляд апеляційних скарг Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх.№ 262 Х/2), Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№266 Х/2) та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№271 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24 в одному апеляційному провадженні; призначено справу до розгляду на 06 березня 2025 року о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 27.02.2025, з доказами їх надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо - до 27.02.2025.
26.02.2025 до суду апеляційної інстанції від представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. № 2554), в якому заявник просить задовольнити апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/4040/24 в повному обсязі, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/4040/24 та направити справу № 922/4040/24 для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
27.02.2025 до апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Харківський метрополітен" надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх. № 2571), в якому позивач просить апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/4040/24 - без змін.
Також від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" (вх. № 2572 від 27.02.2025), в якому позивач просить апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/4040/24 - без змін.
Крім того, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" (вх. № 2573 від 27.02.2025), в якому позивач просить апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/4040/24 - без змін.
06.03.2025 до суду апеляційної інстанції від АТ "Харківобленерго" надійшло клопотання про розгляд апеляційних скарг АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" без участі представника АТ "Харківобленерго" (вх. № 2896). Також заявник просить задовольнити вказані апеляційні скарги, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28 січня 2025 року про призначення у справі № 922/4040/24 експертизи та направити справу № 922/4040/24 до Господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду представник НЕК "Укренерго" підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, а також апеляційних скарг ДПЗД "Укрінтеренерго" та АТ "Харківобленерго" в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Представник ДПЗД "Укрінтеренерго" підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" в повному обсязі, а також частково підтримав апеляційну скаргу НЕК "Укренерго". Присутній в судовому засіданні представник КП "Харківський метрополітен" заперечував проти доводів апеляційних скарг АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго", просив суд відмовити в їх задоволенні.
Представник АТ "Харківобленерго" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Водночас, просив суд розглядати апеляційній скарги АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" за відсутності його представника.
Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах 19.03.2024 у справі № 910/3016/23, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23, від 01.12.2022 у справі № 910/14025/20 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Позивач, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (КП "Харківський метрополітен") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго", 1-ий відповідач), Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - 2-ий відповідач, НЕК "Укренерго"), Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - 3-ій відповідач, ДПЗД "Укрінтеренерго"), в якій просив:
- зобов'язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ: 00131954) провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" (код ЄДРПОУ: 04805918) за період з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019, за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023, шляхом врахування втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності, віднесення Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ: 00100227) провести коригування обсягів електричної енергії, переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" (код ЄДРПОУ: 04805918) за період з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії 0549-02032/СР від 21.07.2023 шляхом врахування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності;
- зобов'язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (код ЄДРПОУ: 19480600) виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно) з урахуванням проведених Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія "Укренерго" коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він вважає необґрунтованими дані щодо обсягів спожитої позивачем електричної енергії за вказані періоди, отримані операторами системи (АТ "Харківобленерго", НЕК "Укренерго"), та які у подальшому були передані постачальнику "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго", оскільки вони не відповідають фактичним обсягам спожитої позивачем електричної енергії у зв'язку з тим, що не було враховано технологічні втрати електричної енергії, пов'язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж основного споживача - КП "Харківський метрополітен"; невідповідністю засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів; здійснення обліку спожитої позивачем електричної енергії без застосування встановленої для трансформатору струму відповідного класу точності відсоткової струмової похибки; помилкового віднесення позивача до 2-го класу напруги, та, відповідно, застосуванням неправильного тарифу при здійсненні розрахунку.
В позовній заяві позивачем зазначено, зокрема, про такі обставини:
- зі змісту отриманих позивачем актів про обсяги спожитої електричної енергії за договорами № 769 та № 769,01 за період 15.10.2024 - 31.10.2024 (включно) вбачається, що втрати електричної енергії, пов'язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж позивача, належним чином враховані не були, що призвело до неправильного визначення загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії. Враховуючи, що питання врахування/неврахування технологічних втрат потребують спеціальних знань, з метою доведення вищезазначених фактичних обставин, позивачем після відкриття провадження у справі буде ініційовано питання щодо призначення відповідної судової експертизи у даній справі;
- обсяг спожитої позивачем електричної енергії визначається оператором системи на підставі показів засобів комерційного обліку основного споживача (позивача) та субспоживачів. Однак, у позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують дотримання субспоживачами міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку, та, відповідно, правильності визначення оператором системи обсягів електричної енергії, які спожиті субспоживачами позивача, що призводить до неправильного визначення загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії. Враховуючи, що питання відповідності засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам ККО, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, в тому числі, щодо дотримання міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку електричної енергії, потребують спеціальних знань, з метою доведення вищезазначених фактичних обставин, позивачем після відкриття провадження у справі буде ініційовано питання щодо призначення відповідної судової експертизи у даній справі;
- позивачем використовуються трансформатори струму класу точності 0,5 та 0,5 S, які використовуються, зокрема, субспоживачами електричних мереж позивача: ТОВ "Піскунівський", ТОВ "Кураж", КПНЗ "ХМКЦК". Також, трансформатори струму відповідного класу точності застосовується позивачем через мережі НЕК «Укренерго» по приєднанню ЗРП 6 кВ, ком. 10 ПС 330кВ "Залютине". Однак, за даними засобів технічного обліку позивача у вищезазначених точках обліку струм у вторинній обмотці трансформатору струму класу точності 0,5 становить менше ніж 5%. Крім того, струм у вторинній обмотці трансформатору струму класу точності 0,5 S становить менше ніж 1%, що, також, є меншим за мінімальне допустиме навантаження в трансформаторі струму такого класу точності. За таких обставин вбачається, що внаслідок недотримання вимог п. 1.5.17 ПУЕ, облік спожитої позивачем електричної енергії за період з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно) здійснювався без застосування встановленої для трансформатору струму відповідного класу точності відсоткової струмової похибки. Такі обставини дають позивачу обґрунтовані підстави для сумніву щодо достовірного (правильного, фактичного) споживання електричної енергії, зокрема, по іншим ЗВТ (трансформаторам струму) класів точності 0,5 та 0,5 S, які використовуються для обліку спожитої позивачем електричної енергії АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго". Тому, з метою доведення (або спростування) вищезазначених обставин, враховуючи подальші заперечення (або визнання) учасників справи таких обставин, враховуючи, що предмет спору в цій частині об'єктивно виходить за межі сфери права та потребує дослідження із застосуванням спеціальних знань, позивачем, після відкриття провадження у справі буде ініційовано питання про призначення відповідної судової експертизи у даній справі;
- як вбачається з актів про обсяги розподіленої (спожитої) електричної енергії та рахунків на оплату за період з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно), позивача помилково віднесено до 2-го класу напруги, та, відповідно, застосовано неправильний тариф розрахунку. Фактично, позивач отримує електричну енергію від операторів системи на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а тому відноситься до споживачів 1-го класу напруги у відповідності до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175. Додатково, з метою доведення вищезазначених фактичних обставин, позивачем, після відкриття провадження у справі буде ініційовано питання щодо призначення відповідної судової експертизи у даній справі.
ДПЗД "Укрінтеренерго" у відзиві на позовну заяву (вх. № 30621 від 05.12.2024), заперечуючи проти доводів позивача, зазначив про те, що обсяг спожитої КП "Харківський метрополітен" електричної енергії у жовтні 2024 року було визначено лише після отримання від АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго" відповідних Звітів про фактичне споживання електричної енергії за певні періоди.
Так, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" було виставлено споживачу за жовтень 2024 року - рахунок № 000004805918/19/О10/66707 від 08.11.2024 та акт № 058703 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2024 року від 31 жовтня 2024 року, на загальний обсяг споживання електричної енергії - 4 017 495 кВт.*год., на загальну суму 44.147.625,83 грн. (з ПДВ). Заборгованість за цим рахунком станом на 04.12.2024 року КП "Харківський метрополітен" не була погашена.
При цьому, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від оператора системи передачі НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" було виставлено споживачу за жовтень 2024 року - рахунок № 000004805918/35/О10/66564 від 07.11.2024 та Акт № 058561 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2024 року від 31 жовтня 2024 року, на обсяг споживання електричної енергії - 47 205 кВт.*год., на загальну суму 488.787,00 грн. (з ПДВ). Заборгованість за цим рахунком станом на 04.12.2024 року КП "Харківський метрополітен" також не була погашена.
Відповідач 3 стверджує, що відповідно до положень п.4.8 Комерційної пропозиції № 9 від 19.06.2024 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка діяла в період перебування споживача на постачанні у ДПЗД "Укрінтеренерго", Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - Акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу складеному постачальником, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. КП "Харківський метрополітен" не надавав ДПЗД "Укрінтеренерго" жодних протоколів розбіжностей, складених ним відповідно до положень Комерційної пропозиції, та не звертався щодо проведення переговорів з метою усунення розбіжностей, тому вважає, що відповідно до положень п. 4.8. Комерційної пропозиції, Акт № 058703 купівлі-продажу електроенергії та Акт № 058561 купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2024 року - вважаються узгодженими та підтвердженими споживачем та приймаються постачальником як узгоджені.
Щодо твердження позивача щодо незгоди з обсягами спожитої електричної енергії, відповідач 3 зазначає про те, що зважаючи на норми ККО, дані комерційного обліку по об'єктах КП "Харківський метрополітен", надані постачальнику «останньої надії» АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго", щодо обсягів спожитої позивачем електричної енергії у спірний період - є обов'язковими для проведення розрахунків між ДПЗД "Укрінтеренерго" та КП "Харківський метрополітен". Таким чином, якщо такі дані будуть змінені за наслідками вирішення суперечки, то між сторонами буде проведений перерахунок платежів та постачальник «останньої надії» здійснить всі належні дії відповідно до вимог законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії.
Вважає, що звернення позивача з даним позовом до суду зводяться фактично до намагання КП "Харківський метрополітен" уникнути відповідальності за порушення положень статей 57 та 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" та заходів впливу на споживача-боржника, а саме припинення повністю або частково постачання електричної енергії, а також споживання електричної енергії безоплатно, та в свою чергу є зловживанням процесуальними правами, які призводять до затягування вирішення спірних питань між усіма сторонами.
АТ "Харківобленерго" у відзиві на позовну заяву (вх. № 30762 від 06.12.2024) також заперечило проти доводів позивача, зазначивши про те, що як Кодексом комерційного обліку, так і умовами договорів чітко визначено, що технологічні витрати електричної енергії розраховуються оператором системи розподілу на підставі вихідних даних для оформлення додатка зазначеного в п. 1.11 додатку №4 до договору, які КП "Харківський метрополітен" зобов'язаний був надати протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця. При цьому, умовами договору, встановлено, що у випадку ненадання споживачем (КП "Харківський метрополітен") вказаних даних розрахунки за розподіл електричної енергії споживачу (основному споживачу) проводяться без врахування вищезазначених втрат. Вказує на те, що в даному випадку умовами договору дійсно встановлено, що при визначенні обсягу розподіленої електричної енергії враховуються технологічні втрати, проте для виникнення обов'язку у відповідача врахувати такі втрати, передує обов'язок позивача надати відповідні вихідні дані у відповідний строк, без виконання такого обов'язку КП "Харківський метрополітен" визначення самостійно відповідачем таких втрат, згідно умов договорів є неможливим. Стверджує, що в даному випадку КП "Харківський метрополітен" до матеріалів справи не надано доказів дотримання останнім процедури визначення технологічних втрат передбаченої умовами п. 1.10 - 1.12 додатку №4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 та №769,01 від 01.03.2023, що свідчить про необґрунтованість позову.
Щодо недотримання субспоживачами вимог з повірки засобів комерційного обліку (на думку позивача) відповідач 1 зазначає про те, що виходячи із дат виготовлення та останніх повірок лічильників встановлених у вузлах обліку субспоживачів КП "Харківський метрополітен" у червні-грудні 2022 року, повірка цих лічильників не була прострочена; виходячи із дат виготовлення та останніх повірок трансформаторів струму встановлених у вузлах обліку субспоживачів КП "Харківський метрополітен" у червні-грудні 2022 року, повірка цих трансформаторів струму не була прострочена. Ані КП "Харківський метрополітен", ані субспоживачі КП "Харківський метрополітен" не зверталися до АТ "Харківобленерго" з відповідними заявами щодо сумніву у правильній роботі вузлів обліку.
Щодо застосування невірного класу напруги споживача при здійсненні розрахунку відповідач 1 вказує на те, що відповідно до умов договору, а саме додатку 3.1 до договору, всі точки обліку КП "Харківський метрополітен" відносяться до 2 класу напруги.
Підсумовуючи вищевикладене, відповідач 1 вважає, що позовні вимоги КП "Харківський метрополітен" не підлягають задоволенню виходячи з наступного: вимоги позовної заяви не ґрунтуються, а ні на нормах закону, а ні на умовах договору, є сформованими на припущеннях без зазначення конкретних обставин, що призвели до порушення прав позивача; до позовної заяви взагалі не надано жодного належного доказу на підтвердження порушеного права позивача та на підставі яких суд може встановити обставини, які входять до предмету доказування; доводи про неврахування АТ "Харківобленерго" технологічних втрат при визначенні вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії у спірних рахунках є безпідставними та спростовуються діями КП "Харківський метрополітен", а саме ігноруванням останнім положень п. 1.11 - 1.12 додатків №4 до договору №769 та №769,01, вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії; позивачем не вказано які саме субспоживачі порушили вимоги з повірки засобів комерційного обліку, за якими точками комерційного обліку та у якому періоді це було виявлено та яким чином; клас напруги визначений та погоджений сторонами у договорі, на підтвердження відповідності критеріям споживача 1 класу напруги позивачем не надано жодного належного доказу, навпаки у позовній заяві вказано, що це є припущення.
У відповіді на відзив ДПЗД "Укрінтеренерго" (вх. № 31012 від 10.12.2024) позивач зазначив про те, що ДПЗД "Укрінтеренерго" не спростувало право позивача на коригування обсягів спожитої електричної енергії в судовому порядку, обмежившись посиланням на дані, отримані АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго", що лише підтверджує необхідність захисту прав позивача в обраний позивачем спосіб. Щодо добросовісності позивача вказує, зокрема, на те, що право на звернення до суду не може ототожнюватися із зловживанням процесуальними правами, та звертаючись до суду із даним позовом позивач прагне захистити свої порушені права в частині визначення правильних (фактичних) обсягів електричної енергії, що підлягають врахуванню всіма учасниками ринку електричної енергії для здійснення відповідних розрахунків, а також спрямоване на захист від потенційного необґрунтованого припинення ДПЗД "Укрінтеренерго" постачання позивачу електричної енергії.
У відповіді на відзив АТ "Харківобленерго" (вх. № 31204 від 12.12.2024) позивач зазначив про те, що АТ "Харківобленерго" не надало будь-яких пояснень щодо застосування встановленої для трансформатору струму відповідного класу точності відсоткової струмової похибки під час обліку спожитої позивачем електричної енергії за відповідний період; не спростувало факт неврахування втрат електричної енергії, пов'язаної із спільним використанням субспоживачами електричних мереж позивача, що призвело до неправильного визначення загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії; не надало будь-яких доказів, які свідчать про дотримання субспоживачами міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку, та, відповідно, правильності визначення оператором системи обсягів електричної енергії, які спожиті субспоживачами позивача; не спростовано факт отримання позивачем електричної енергії від операторів системи на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, при цьому, як вже було зазначено у позовній заяві, такі обстави свідчать про невідповідність позивача вимогам споживача 2-го класу напруги відповідно до додатка 31 до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175.
У заяві про зміну предмету позову (вх. №31450 від 13.12.2024), посилаючись на те, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги продовжують існувати поза межами строку споживання електричної енергії, обсяги якої оскаржуються (до 31.10.2024 включно), а тому вбачається необхідність у зміні предмета позову шляхом доповнення позовних вимог в частині періоду коригування обсягів спожитої електричної енергії, виставлення нових рахунків та формування нових актів купівлі-продажу електричної енергії, при збереженні первісних підстав позову, позивач просив суд здійснювати розгляд справи №922/4040/24 з урахуванням позовних вимог в наступній редакції: 1) зобов'язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" за період з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019, за період з 15.10.2024 до 30.11.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023 шляхом врахування втрат електричної енергії, пов'язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності, віднесення Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги; 2) зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" провести коригування обсягів електричної енергії, переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" за період з 15.10.2024 до 30.11.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії 0549-02032/СР від 21.07.2023 шляхом врахування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності; зобов'язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 15.10.2024 до 30.11.2024 (включно) з урахуванням проведених Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія "Укренерго" коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен".
НЕК "Укренерго" у відзиві на позовну заяву (вх. № 154 від 06.01.2025), заперечуючи проти доводів позивача, зазначив, зокрема, про те, що твердження позивача та незгода з об'ємами споживання по субспоживачам є недоведеною. Вказує, що позивач посилаючись на те, що він не згоден зі спожитими об'ємами наданих послуг з передачі електричної енергії за договором з НЕК "Укренерго" не наводить підстави та об'єми такої незгоди, не визначає грошовий еквівалент та не надає доказів з ініціювання корегування в разі наявності обґрунтованих підстав, що на думку відповідача 2 свідчить про необґрунтованість претензій позивача до відповідачів та конкретно до НЕК "Укренерго".
У заяві про зміну предмету позову (вх. №773 від 13.01.2025), посилаючись на те, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги продовжують існувати поза межами строку споживання електричної енергії, обсяги якої оскаржуються (до 31.10.2024 включно), а тому вбачається необхідність у зміні предмета позову шляхом доповнення позовних вимог в частині періоду коригування обсягів спожитої електричної енергії, виставлення нових рахунків та формування нових актів купівлі-продажу електричної енергії, при збереженні первісних підстав позову, позивач просив суд здійснювати розгляд справи №922/4040/24 з урахуванням позовних вимог в наступній редакції: 1) зобов'язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" за період з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно), з 17.12.2024 до 31.12.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019, за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023 шляхом врахування втрат електричної енергії, пов'язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності, віднесення Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги; 2) зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" провести коригування обсягів електричної енергії, переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії 0549-02032/СР від 21.07.2023 шляхом врахування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності; зобов'язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) з урахуванням проведених Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія "Укренерго" коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен".
Також просив заяву про зміну предмета позову від 13.12.2024 залишити без розгляду.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2025 заяву представника позивача про зміну предмету позову (вх. №31450 від 13.12.2024) залишено без розгляду; заяву представника позивача про зміну предмету позову (вх. №835 від 13.01.2025) прийнято до розгляду та подальший розгляд справи вирішено здійснювати з її урахуванням на підставі статті 46, 183, 232, 233 ГПК України.
17.01.2025 до суду першої інстанції від надійшло клопотання про призначення експертизи (вх. №1335), в якому заявник просив суд призначити комплексну судову електротехнічну та економічну експертизу у справі №922/4040/24, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з визначеним на розгляд та вирішення експерта колом питань, а саме:
1. Чи враховані Акціонерним товариством "Харківобленерго" обсяги та вартість втрат, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен" за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 за періоди з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно), з 17.12.2024 до 31.12.2024 (включно), та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023 за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно), які, відповідно до вимог п. 5.9.1, 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, не належить до віднесення та сплати Комунального підприємства "Харківський метрополітен"?
Якщо так, то який обсяг та вартість електричної енергії, що були враховані?
2. Чи відповідають засоби комерційного обліку електричної енергії субспоживачів, які спільно використовують електричні мережі Комунального підприємства "Харківський метрополітен" за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 та №769,01 від 01.03.2023, вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, в тому числі, щодо дотримання міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку електричної енергії?
3. Чи було застосовано відсоткову струмову похибку за відповідної номінальної сили струму для трансформаторів струму класу точності 0,5 та 0,5 S, яка передбачена ДСТУ ІЕС 60044-1:2008, під час обліку спожитої Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" електричної енергії через трансформатори струму класу точності 0,5 та 0,5 S під'єднані до електричних мереж Акціонерного товариства "Харківобленерго" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"?
Якщо ні, який обсяг електричної енергії становить різницю між даними про обсяги спожитої Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" без застосування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності та обсягами, з врахуванням такої відсоткової струмової похибки?
4. Чи правильно віднесено Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" до споживачів 2-го класу напруги за електроустановками Комунального підприємства "Харківський метрополітен" згідно договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 та №769,01 від 01.03.2023?
5. З урахуванням відповідей на вищезазначені питання, чи є розрахунки вартості електричної енергії, які зазначені в рахунках на оплату та актах купівлі-продажу електричної енергії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) арифметично вірними?
В обґрунтування клопотання про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи зазначено, що позивачем заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про які були передані АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго", за якими були складені та виставлені позивачу рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії з підстав, що наведені у клопотанні та зазначені у позовній заяві. Відтак, позивач зазначає, що визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії є обставиною, що підлягає доведенню у даній справі, тобто, становить предмет доказування. Разом з тим, звертає увагу, що враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, питання щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії, технологічних втрат, визначення класу напруги, дослідження електроустановок, та, відповідно, дослідження арифметичної вірності здійснених ДПЗД "Укрінтеренерго" розрахунків можливе лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Водночас, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань. Тобто, призначення експертизи у даній справі, у сукупності з відсутністю будь-яких інших засобів доказування, дасть змогу учасникам справи довести або спростувати, а суду, відповідно, встановити обставини справи, які підлягають з'ясуванню, тобто, становлять предмет доказування у справі. Таким чином, резюмує, що вбачається наявність у сукупності всіх умов, необхідних для призначення експертизи у справі, відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України.
НЕК "Укренерго" у запереченнях на клопотання про призначення експертизи (вх. №1554 від 20.01.2025) посилалось на те, що поставлені позивачем питання в клопотанні про призначення експертизи спростовуються наступним: позивачем не надано на розгляд суду виставлені рахунки за спожиті ресурси, з боку НЕК "Укренерго" за планові платежі; позивачем не надано погоджені сторонами акти надання послуг та акти корегування за спірні періоди, що свідчить про відсутність як предмету спору так і підстав для призначення експертизи; позивачем не надано на розгляд документів про дійсність повірки ЗВТ (засобів вимірювальної техніки) для встановлення факту/або відсутності факту необ'єктивної роботи чи відсутності повірки, на що посилається позивач, як на одну з підстав для призначення експертизи; неподання позивачем заперечень (виявлення незгоди) з об'ємами та цінами на поставлений товар (послугу) свідчать про необґрунтованість та незаконність заявленого клопотання; невиконання корегувань згідно, вимог договору та Правил ринку, з урахуванням показань власних приладів комерційного обліку є протиправною бездіяльністю та намаганням уникнути відповідальності за твердження, які не підтверджені належними та допустимим доказами в обґрунтування позовних вимог та заявленого клопотання про призначення експертизи; не надано суду контррозрахунку власних вимог для проведення корегування чи надання доказів про незгоду з виставленими об'ємами споживання з відповідачами. Такі дії позивача, на думку відповідача 2, ставлять під сумнів об'єктивність та обґрунтованість проведення заявленої експертизи, що призведе лише до затягування часу розгляду справи по суті, але ніяким чином не вплине на розмір та ціну вже наданої та спожитої послуги відповідачем.
АТ "Харківобленерго" також подало заперечення на клопотання про призначення комплексної судової експертизи у справі (вх. № 1602 від 21.01.2025), які обґрунтовані наступним: у матеріалах справи відсутні взаємно суперечливі докази на підтвердження правової позиції сторін; у клопотанні відсутнє обґрунтування дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; у клопотанні не вказано обставин, які не можуть бути встановлені іншим засобом як складання висновку експерта та як наслідок, не можуть бути замінені іншими засобами доказування; питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Вважає, що важливим питанням для розгляду клопотання є відсутність у матеріалах справи будь-яких документів, які б підтверджували розбіжності у обсягах розподіленої електричної енергії у спірний період.
ДПЗД "Укрінтеренерго" також надано до суду першої інстанції заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи у справі №922/4040/24 (вх. №2219 від 27.01.2025), в яких відповідач 3 вказує на таке: зазначені в клопотанні позивача питання жодним чином не свідчать про будь-який їх причинно-наслідковий зв'язок з електротехнічною експертизою в розумінні положень Інструкції; вирішення поставлених питань вимагає суто математичних дій із застосуванням показників обсягу спожитої електричної енергії та ціни одиниці вимірювання, а отже враховуючи встановлені обставини справи, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право; матеріали справи не містять жодних належних доказів того, то дані щодо фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії за вказані у позові періоди, є суперечливими; позивачем не наведено жодних обґрунтованих мотивів, які б давали підстави для призначення експертизи, зокрема, щодо наявності обґрунтованих сумнівів у наданих сторонами доказах та їх суперечливості; позивач у своєму клопотанні не зазначив (та не обґрунтував) неможливість подання експертного висновку, складеного на його замовлення, у строки, встановлені ГПК України для подання доказів; клопотання позивача містить питання, які не можуть ставитися судом на вирішення судової експертизи у розумінні наведених приписів статті 99 ГПК України, статті 1 Закону України "Про судову експертизу" та вимог Інструкції, а в матеріалах справи № 922/4040/24 відсутні матеріали необхідні для проведення комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи; недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд ного справи упродовж розумного строку. Вважає, що КП "Харківський метрополітен" не довело належним чином факт наявності сукупності умов, визначених ст. 99 ГПК України, необхідних для призначення у справі комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи.
28.01.2025 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про задоволення клопотання Комунального підприємства "Харківській метрополітен" про призначення експертизи (вх. №1335 від 17.01.2025) та призначення у справі №922/4040/24 судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.
Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, питання щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії, технологічних втрат, визначення класу напруги, дослідження електроустановок, та, відповідно, дослідження арифметичної вірності здійснених ДПЗД "Укрінтеренерго" розрахунків можливе лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, про що цілком слушно зазначає позивач в обґрунтування клопотання про призначення експертизи. Відтак, за висновками суду, з'ясування відповідних обставин можливо виключно шляхом призначення у справі комплексної електротехнічної та економічної експертизи, як це передбачено положеннями ГПК України, Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" посилається на таке: питання, зазначені в ухвалі Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року у справі 922/4040/24 жодним чином не свідчать про їх причинно-наслідковий зв'язок з електротехнічною експертизою в розумінні положень Інструкції; суд призначив експертизу за відсутності мотивованого клопотання позивача, оскільки він в своєму клопотанні не надав достатнього та належного обґрунтування неможливості подання ним експертного висновку у строки встановлені ГПК України для подання доказів; в порушення вимог ст. 100 та 102 ГПК України суд не зазначив необхідний перелік матеріалів для проведення експертизи, фактично переклав цей обов'язок на сторони, які мають самі визначити необхідні документи для проведення експертизи, що є порушенням порядку збирання матеріалів для проведення експертизи, визначеного ст. 102 ГПК України, може призвести до зловживань позивачем та необґрунтованого затягування судового процесу; жодних належних та достатніх обґрунтувань, щодо необхідності проведення саме цієї експертизи, яка входить до підвиду "Експертиза документів про економічну діяльність підприємств й організацій" позивачем не було надано, а судом не було обґрунтовано в ухвалі; вирішення поставлених питань вимагає суто математичних дій із застосуванням показників обсягу спожитої електричної енергії та ціни одиниці вимірювання, а отже для з'ясування обставин, що мають значення для справи, відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право; матеріали справи № 922/4040/24 не містять жодних належних доказів того, що дані щодо фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії за вказані у позові періоди, є суперечливими, а судом не було наведено жодних обґрунтованих мотивів, які б давали підстави для призначення експертизи, зокрема, щодо наявності обґрунтованих сумнівів у наданих сторонами доказах та їх суперечливості; недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу; призначивши судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у справі, суд порушив право ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на розгляд справи упродовж розумного строку.
АТ "Харківобленерго" в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається, зокрема, на таке: судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, проте для встановлення фактичних обставин даної справи та вирішення спору по суті не потрібні спеціальні знання, а відповідь на всі питання які судом поставленні на вирішення експерту можуть бути вирішені судом самостійно при дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи. Вказує на відсутність у матеріалах справи будь-яких документів які б підтверджували розбіжності у обсягах; безпідставність доводів про неврахування АТ "Харківобленерго" технологічних втрат при визначенні вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії у спірних рахунках з огляду на положення пунктів 17-20 додатків №4 до договору №769 та вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії; не зазначення позивачем які саме субспоживачі порушили вимоги з повірки засобів комерційного обліку, за якими точками комерційного обліку та у якому періоді це було виявлено та яким чином; технічні лічильники не внесені у договір в якості верефікаційних, як наслідок не можуть бути розрахунковими, щодо застосування вірного коефіцієнта трансформації товариством надаються погоджені обома сторонами документи; клас напруги визначений та погоджений сторонами у договорі та на підтвердження відповідності критеріям споживача 1 класу напруги позивачем не надано жодного належного доказу. Вважає, що встановлення та дослідження вказаних обставин не потребують спеціальних знань, оскільки вони встановлюються шляхом дослідження матеріалів справи та наданих сторонами доказів у співставленні із нормами чинного законодавства.
Апеляційна скарга НЕК "Укренерго" мотивована тим, що у справі позивач не наводить власного розрахунку / перерахунку суми споживання послуг з передачі електричної енергії, що беззаперечно свідчить про безпідставність та необґрунтованість заявленого клопотання про призначення експертизи. Вважає, що поставлені позивачем питання в клопотанні про призначення експертизи спростовуються таким: позивачем не надано на розгляд суду виставлені рахунки за спожиті ресурси, з боку НЕК "Укренерго" за планові платежі; позивачем не надано погоджені сторонами акти надання послуг та акти корегування за спірні періоди, що свідчить про відсутність як предмету спору так і підстав для призначення експертизи; позивачем не надано на розгляд документів про дійсність повірки ЗВТ (засобів вимірювальної техніки) для встановлення факту/або відсутності факту необ'єктивної роботи чи відсутності повірки, на що посилається позивач, як на одну з підстав для призначення експертизи; неподання позивачем заперечень (виявлення незгоди) з об'ємами та цінами на поставлений товар (послугу) свідчать про необґрунтованість та незаконність заявленого клопотання; невиконання корегувань згідно вимог договору та Правил ринку, з урахуванням показань власних приладів комерційного обліку є протиправною бездіяльністю та намаганням уникнути відповідальності; не надано суду контррозрахунку власних вимог для проведення корегування чи надання доказів про незгоду з виставленими об'ємами споживання з відповідачами. Такі дії позивача ставлять під сумнів об'єктивність та обґрунтованість проведення заявленої експертизи, що призведе лише до затягування часу розгляду справи по суті, але ніяким чином не вплине на розмір та ціну вже наданої та спожитої послуги відповідачем.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Частиною 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За приписами статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20).
Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначається, зокрема, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з підпунктом 1.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза. Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту (п. 1.2.2 Інструкції). Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій (1.2.3 Інструкції).
Так, розділ ІІІ наведеної Інструкції присвячений економічній експертизи.
Зі змісту наведеного розділу вбачається, що економічна експертиза включає в себе підвиди експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності, експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій, експертизи документів фінансово-кредитних операцій.
У відповідності до пункту 1.1 розділу 3 наведеної Інструкції одним з підвидів економічної експертизи є експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, основним завданням якої є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
Згідно з положеннями пункту 2.1 розділу 3 наведеної Інструкції основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є: 1) проведення аналізу: показників фінансово-економічного стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості тощо) підприємства/організації; структури майна та джерел його придбання; 2) визначення: документальної обґрунтованості розрахунків з дебіторами і кредиторами; документальної обґрунтованості аналізу складу витрат; документальної обґрунтованості розрахунків плати за оренду майна; документальної обґрунтованості розрахунків частки майна у разі виходу учасника зі складу засновників підприємства; документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди у разі втрати працездатності та в інших випадках); документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів; документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди; документальної обґрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода), проведених суб'єктами фінансово-господарського контролю, органами досудового розслідування або заявлених у позовних вимогах; документальної обґрунтованості здійснених фінансово-господарських операцій із придбання товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти.
Відповідно до пункту 12 розділу 2 зазначеної Інструкції об'єктом електротехнічної експертизи, яка в свою чергу є підвидом інженерно-технічної експертизи, є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо. До основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.
Згідно з підпунктом 1.2.13 розділу 1 Інструкції згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються, зокрема, комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Як встановлено вище, предметом позову у даній справі (з урахуванням заяви позивача від 13.01.2025 про зміну предмету позову) є вимоги про зобов'язання АТ "Харківобленерго" провести коригування обсягів спожитої електричної енергії, розподіленої позивачу за періоди з 15.10.2024 до 31.10.2024 (включно), з 17.12.2024 до 31.12.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019, за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023; зобов'язання НЕК "Укренерго" провести коригування обсягів електричної енергії, переданої позивачу за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) за договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії №0549-02032/СР від 21.07.2023; зобов'язання ДПЗД "Укрінтеренерго" виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 15.10.2024 до 31.12.2024 (включно) з урахуванням проведених вищезазначених коригувань.
Підставою позову, тобто обставинами, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є: неврахування втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж основного споживача; невідповідність засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів; незастосування встановленої для трансформаторів струму відповідного класу точності відсоткової струмової похибки; невідповідність вимог споживача 2-го класу напруги.
Отже, як встановлено вище, в обґрунтування позовних вимог та клопотання про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи позивач зазначає, що дані щодо обсягів фактично спожитої електричної енергії передаються АТ "Харківобленерго", НЕК "Укренерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго" для складання та виставлення позивачу рахунків на оплату та актів купівлі-продажу електричної енергії. Натомість відповідні дані, що отримані АТ "Харківобленерго", НЕК "Укренерго" та передані ДПЗД "Укрінтеренерго", а також, як наслідок, проведені ДПЗД "Укрінтеренерго" розрахунки за спірний період є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обсягам спожитої позивачем електричної енергії. Звертає увагу, що за спірний період спільно з позивачем, технологічні електричні мережі позивача, за договором №769, використовуються субспоживачами, що підтверджується даними про відпуск електроенергії субспоживачам (додаток №3.3 до договору №769). За спірний період в технологічних електричних мережах позивача за договором №769,01 приєднані електроустановки субспоживачів, що підтверджується відомостями для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мереж до яких приєднані електроустановки субспоживачів позивача (додаток № 3.3 до договору №769,01). Однак, зі змісту отриманих позивачем актів про обсяги спожитої електричної енергії за договорами №769 та №769,01 за спірний період вбачається, що втрати електричної енергії, пов'язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж позивача, належним чином враховані не були, що призвело до неправильного визначення загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії.
Судова колегія враховує, що заперечуючи проти позовних вимог та клопотання про призначення судової експертизи АТ "Харківобленерго" не спростовувало обставини щодо неврахування технологічних втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж позивача, при визначенні вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії, зазначивши про те, що у відповідності до вимог Кодексом комерційного обліку та умов договорів виникненню обов'язку відповідача врахувати такі втрати передує обов'язок позивача надати відповідні вихідні дані у відповідний строк.
Відповідно до п. 5.9.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ) обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачами, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання вузла обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.
Згідно з п. 5.9.2. ККОЕЕ у разі послідовного приєднання лічильників основного споживача та субспоживача: 1) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать на праві власності основному споживачу та субспоживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається відповідно до показів лічильника субспоживача; 2) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності основному споживачу та ОС або іншому споживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем.
У разі паралельного приєднання лічильників основного споживача та субспоживача: 1) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать на праві власності основному споживачу та субспоживачу: обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем, визначається за показами лічильника основного споживача; обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається відповідно до показів лічильника субспоживача; 2) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності основному споживачу та ОС або іншому споживачу: обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем, визначається за показами лічильника основного споживача; для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем (п. 5.9.3 ККОЕЕ).
Відповідно до п. 5.9.4 ККОЕЕ якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до обраної основним споживачем комерційної пропозиції електропостачальника в розрахунковому періоді.
Згідно з п. 5.9.6 ККОЕЕ основний споживач та інші суб'єкти господарювання (власники електричних мереж), технологічні електричні мережі яких використовуються оператором системи для передачі/розподілу електричної енергії, мають надати відповідному оператору системи та ППКО (у ролі ОДКО) у повному обсязі необхідні вихідні дані для визначення та врахування величини технологічних втрат електричної енергії, що пов'язані з передачею/розподілом електричної енергії технологічними електричними мережами власника.
Величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах такого власника, що пов'язані з передачею/розподілом електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначається оператором системи або ППКО (у ролі ОДКО) розрахунковим шляхом відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, з урахуванням однолінійної схеми електропостачання (п. 5.9.7 ККОЕЕ).
Відповідно до п. 5.9.8 ККОЕЕ порядок розрахунків величини технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах власників технологічних мереж та її значення зазначаються в договорах про передачу/розподіл електричної енергії. Технологічні втрати електричної енергії в технологічних мережах розподіляються між власником технологічних електричних мереж та оператором системи пропорційно обсягам відбору (споживання) та передачі/розподілу електричної енергії (п. 5.9.9 ККОЕЕ).
Колегія суддів звертає увагу, що АТ "Харківобленерго" не заперечує та не спростовує тих обставин, що при визначенні обсягу розподіленої електричної енергії мають враховуватися технологічні втрати електричної енергії, пов'язані із спільним використанням субспоживачами технологічних електричних мереж основного споживача, проте наголошує, серед іншого, на недотриманні позивачем процедури визначення технологічних втрат передбаченої умовами п. 1.10 - 1.12 додатку №4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 та №769,01 від 01.03.2023.
Колегія суддів зазначає, що оскільки сторони не спростовують необхідність при визначенні обсягу розподіленої електричної енергії врахування технологічних втрат, що не було здійснено АТ "Харківобленерго", незважаючи на результат вирішення питання щодо наявності правових підстав для здійснення розрахунку без технологічних втрат, з урахуванням визначених позивачем підстав позову, встановлення обставин щодо обсягу розподіленої/переданої електричної енергії, про коригування яких заявляє вимоги позивач, можливе лише із застосуванням спеціальних експертних знань. Для виконання розрахунків втрат використовуються формули, коефіцієнти, параметри та інші спеціальні електротехнічні дані, що потребує спеціальних знань та технічних засобів у галузі електротехніки, а за таких обставин, суд не має можливості самостійно перевірити їх об'єктивність.
З урахуванням викладеного, для оцінки судом фактичних обставин щодо виконання вимог пунктів 5.9.1, 5.9.2, 5.9.9. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, застосування Методики визначення технологічних втрат, дотримання відповідних технічних вимог, формул та коефіцієнтів пов'язаних з відніманням та пропорційним розподілом технологічних витрат електричної енергії у розрізі спірних періодів та субспоживачів, що були приєднані до технологічних електричних мереж КП "Харківський метрополітен" у спірний період необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Вирішення зазначених питань потребує спеціальних знань, якими не володіє суд.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" в цій частині.
Щодо невідповідності засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів позивач зазначає, що обсяг спожитої позивачем електричної енергії визначається оператором системи на підставі показів засобів комерційного обліку основного споживача (позивача) та субспоживачів. Однак, у позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують дотримання субспоживачами міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку, та, відповідно, правильності визначення оператором системи обсягів електричної енергії, які спожиті субспоживачами позивача, що на його думку, призводить до неправильного визначення загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії.
При цьому питання відповідності засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам ККО, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, в тому числі, щодо дотримання міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку електричної енергії, потребують спеціальних знань.
Крім того, щодо похибки трансформаторів струму звертає увагу, що позивачем використовуються трансформатори струму класу точності 0,5 та 0,5 S, які використовуються, зокрема, субспоживачами електричних мереж позивача: ТОВ "Піскунівський", ТОВ "Кураж", КПНЗ "ХМКЦК". При цьому трансформатори струму відповідного класу точності застосовується позивачем через мережі НЕК "Укренерго" по приєднанню ЗРП 6 кВ, ком. 10 ПС 330кВ "Залютине". Однак, за даними засобів технічного обліку позивача у вищезазначених точках обліку струм у вторинній обмотці трансформатору струму класу точності 0,5 становить менше ніж 5%. Крім того, струм у вторинній обмотці трансформатору струму класу точності 0,5 S становить менше ніж 1%, що, також, є меншим за мінімальне допустиме навантаження в трансформаторі струму такого класу точності. За таких обставин вбачається, що внаслідок недотримання вимог п. 1.5.17 ПУЕ, облік спожитої позивачем електричної енергії за спірний період здійснювався без застосування встановленої для трансформатору струму відповідного класу точності відсоткової струмової похибки. Такі обставини дають позивачу обґрунтовані підстави для сумніву щодо достовірного (правильного, фактичного) споживання електричної енергії, зокрема, по іншим ЗВТ (трансформаторам струму) класів точності 0,5 та 0,5 S, які використовуються для обліку спожитої позивачем електричної енергії АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго".
Щодо невідповідності вимогам споживача 2-го класу напруги зазначає, що як вбачається з актів про обсяги розподіленої (спожитої) електричної енергії та рахунків на оплату за спірний період, позивача помилково віднесено до 2-го класу напруги, та, відповідно, застосовано неправильний тариф розрахунку. Фактично, позивач отримує електричну енергію від операторів системи на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а тому відноситься до споживачів 1-го класу напруги.
Позивач резюмує, що правильні дані щодо обсягів розподіленої/переданої позивачем електричної енергії, мають бути враховані ДПЗД "Укрінтеренерго" під час визначення загальної суми заборгованості, а відтак зумовлює наявність правомірних підстав для здійснення оплати послуг постачання електричної енергії позивачу. В свою чергу, визначення правильної та обґрунтованої суми заборгованості за фактично спожиту позивачем електричну енергію стане підставою для здійснення позивачем остаточних розрахунків із ДПЗД "Укрінтеренерго". Таким чином, вбачається наявність у сукупності всіх умов, необхідних для призначення експертизи у даній справі, відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України.
Відтак, позивачем заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про які передані АТ "Харківобленерго", НЕК "Укренерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго", та на підставі яких складені та виставлені позивачу рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії з підстав, що наведені вище та зазначені у позовній заяві.
Отже, визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії є обставиною, що підлягає доведенню у даній справі, тобто, становить предмет доказування.
Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що на вирішення експерта поставлені питання, що стосуються: врахування обсягів та вартості втрат, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж позивача; відповідності засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, в тому числі, щодо дотримання міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку електричної енергії; застосування відсоткової струмової похибки за відповідної номінальної сили струму для трансформаторів струму класу точності 0,5 та 0,5 S під час обліку спожитої позивачем електричної енергії через трансформатори струму класу точності 0,5 та 0,5 S, під'єднані до електричних мереж АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго"; правильності віднесення позивача до споживачів 2-го класу напруги; арифметичної вірності розрахунків вартості електричної енергії, враховуючи відповіді на вищезазначені питання.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянтів про те, що питання, які поставлені перед судовим експертом, є правовими, оскільки за допомогою таких питань та використовуючи спеціальні знання в електротехніці, суд першої інстанції намагається встановити обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги в даній справі. Зазначені обставини є за своєю природою не правовими, а інженерно-технічними, оскільки вимагають виходу на місце, встановлення технічних схем приєднання, перевірку засобів вимірювальної техніки тощо.
Отже, вищезазначені питання, стосуються виключно фактичних обставин, які пов'язані із обліком відповідними суб'єктами обсягів спожитої споживачем електричної енергії, які лише в подальшому, можуть бути кваліфіковані в межах сфери права. При цьому, такі обставини обумовлені виключно технічними (не правовими) особливостями використання учасниками роздрібного ринку електричної енергії засобів вимірювальної техніки.
До того ж, питання що стосуються арифметичної правильності розрахунків вартості електричної енергії, враховуючи відповіді на інші поставлені питання, також, потребує спеціальних знань в частині визначення документальної обґрунтованості аналізу складу витрат згідно з п. 2.1. Розділу ІІІ Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, що свідчить про безпідставність доводів ДПЗД "Укрінтеренерго" в цій частині.
Щодо доводів скаржників про відсутність в даному випадку суперечливих розрахунків, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про зобов'язання АТ "Харківобленерго" провести коригування обсягів спожитої електричної енергії, розподіленої позивачу за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та зобов'язання НЕК "Укренерго" провести коригування обсягів електричної енергії, переданої позивачу за договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії з підстав, зазначених у позові, та для встановлення яких позивачем заявлено клопотання про призначення експертизи.
Зі змісту поданих учасниками справи заяв по суті вбачається заперечення відповідачів (із наданням відповідних доказів), як правових підстав позову, так і посилань позивача не необґрунтованість даних щодо обсягів спожитої електричної енергії, що свідчить про наявність спору (суперечностей) стосовно таких обсягів.
Щодо посилання НЕК "Укренерго" на невиконання в даному випадку корегувань у відповідності до вимог договору та Правил ринку, неподання позивачем заперечень (виявлення незгоди) з об'ємами та цінами на поставлений товар (послугу), ненадання суду контррозрахунку власних вимог для проведення корегування чи доказів про незгоду з виставленими об'ємами споживання з відповідачами, що на думку скаржника свідчить про безпідставність як позовних вимог, так й заявленого клопотання про призначення експертизи.
Колегія суддів зазначає, що Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Кодексом комерційного обліку електричної енергії (надалі - ККО), затвердженими постановами НКРЕКП № 311 та № 312 від 14.03.2018, а також іншими нормативно-правовими актами не передбачено обмежень у виборі способу захисту (як позасудового, так і судового) у разі оспорювання обсягів електричної розподіленої/переданої електричної енергії. А тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права/законного інтересу в частині визначення в судовому порядку фактичного обсягу розподіленої/переданої електричної енергії, дані щодо яких використовуються ДПЗД "Укрінтеренерго" для формування актів та рахунків на оплату послуг з постачання електричної енергії, за відсутності доказів вирішення суперечок щодо такого обсягу в позасудовому порядку, не свідчить про відсутність права позивача на вирішення даного спору в судовому порядку та безпідставність призначення експертизи у даній справі.
Отже, позивачем заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про які були передані АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго", а тому звертаючись до суду із даним позовом він прагне захистити свої порушені права в частині визначення правильних (фактичних) обсягів електричної енергії, що підлягають врахуванню всіма учасниками ринку електричної енергії для здійснення відповідних розрахунків. При цьому, враховуючи підстави позову, фактичний обсяг електричної енергії можливо визначити виключно шляхом застосування спеціальних знань, відмінних від сфери права, а тому позивач обмежившись виключно сферою права буде позбавлений можливості довести ті обставини, якими останній обґрунтовує свої позовні вимоги, що спростовує доводи скаржників про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях.
Відтак, дії позивача спрямовані на отримання доказів у передбаченому ГПК України порядку, не суперечать завданню господарського судочинства, а також не підпадають під перелік дій, що зазначені у ч. 2 ст. 34 ГПК України, що свідчить про безпідставність доводів скаржників щодо зловживання позивачем процесуальними правами.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному разі матеріали справи свідчать про наявність спору щодо фактичного спожитого позивачем обсягу електричної енергії, а також щодо інших обставин справи, встановлення яких входить до предмету доказування та є важливими для їх повного, всебічного з'ясування та вирішення спору по суті.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта з визначених у клопотанні про призначення експертизи питань, вирішення яких дійсно потребує спеціальних знань та має вагоме значення для повного та всебічного з'ясування обставин справи, що є необхідним для досягнення окреслених у статті 177 ГПК України завдань підготовчого провадження та, з огляду на вимоги частини 1, 5 статті 236, частини 1 статті 237 ГПК України, необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого рішення за наслідками розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, питання щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії, технологічних втрат, визначення класу напруги, дослідження електроустановок, та, відповідно, дослідження арифметичної правильності здійснених ДПЗД "Укрінтеренерго" розрахунків можливе лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, про що зазначив позивач в обґрунтування клопотання про призначення експертизи та враховано судом першої інстанції.
Вищезазначеним спростовуються твердження заявників апеляційної скарги про те, що матеріали справи містять усі необхідні докази для вирішення справи по суті та ухвалення об'єктивного та законного рішення.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідачів про те, що зупинення провадження у справі у зв'язку із призначенням експертизи зумовить затягування розгляду справи, оскільки принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ "Мала проти України", №4436/07 від 03.07.2014). Визнаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання (рішення ЄСПЛ у справі "Яременко проти України", №32092/02 від 12.06.2008).
Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 3 Закону України "Про судову експертизу" судова-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження. ЄСПЛ у рішенні "Дульський проти України"(заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому, складає невід'ємну частину судової процедури.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, з урахуванням наявних в матеріалах справи суперечливих даних та тверджень сторін в обґрунтування своїх вимог та заперечень, низка питань, які поставлені позивачем на вирішення судових експертів під час проведення судової експертизи стосуються виключно фактичних обставин, що мають значення для справи, які пов'язані із обліком відповідними суб'єктами обсягів спожитої споживачем електричної енергії, що лише в подальшому можуть бути кваліфіковані в межах сфери права.
Вочевидь, такі обставини обумовлені виключно технічними, а не правовими особливостями використання учасниками роздрібного ринку електричної енергії засобів вимірювальної техніки. Відтак, враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення коригування, з'ясування обставин, на які посилається позивач, можливе виключно із застосуванням відповідних методів та методик досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.
З'ясування відповідних обставин можливо виключно шляхом призначення у справі комплексної електротехнічної та економічної експертизи, як це передбачено положеннями ГПК України, Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.
Натомість як зазначено судом вище, в матеріалах справи відсутній висновок експерта з окреслених у клопотанні про призначення експертизи питань, вирішення яких потребують наявності спеціальних знань та мають вагоме значення для повного та всебічного з'ясування обставин справи, а також дотримання принципу рівності та змагальності сторін. При цьому про відсутність висновку експерта, який за наявності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право з відповідних питань, відповідачами не заперечується та останніми до матеріалів справи такого висновку не надається.
Колегія суддів також відхиляє посилання ДПЗД "Укрінтеренерго" на відсутність обґрунтування неможливості подання експертного висновку позивачем самостійно, оскільки передбачене процесуальним законодавством право сторони подати висновок експерта не звужує право на звернення до суду із клопотанням в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 99 ГПК України. Водночас, в позовній заяві позивач зазначав, що додатково, з метою доведення вищезазначених фактичних обставин, позивачем, після відкриття провадження у справі буде ініційовано питання щодо призначення відповідної судової експертизи у даній справі. В свою чергу, доводи відповідача 3 в цій частині зводяться до незгоди останнього із реалізацією позивачем права на отримання відповідних доказів, які обґрунтовують позовні вимоги.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Враховуючи зазначене, важливість та необхідність призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), та відповідно до практики Європейського суду з прав людини призначена судом експертиза є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відхиляючи заперечення відповідача 3 про відсутність в матеріалах справи необхідних для проведення експертизи матеріалів та даних, суд першої інстанції зазначив, що наявні в справі матеріали містять достатній обсяг інформації для проведення експертизи. В разі, якщо наявних в матеріалах справи даних, що є необхідними для проведення експертизи буде недостатньо, пункт 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" передбачає право судового експерта витребувати необхідні документи.
Наведені висновки суду першої інстанції узгоджуються з положеннями чинного законодавства щодо порядку проведення експертиз, а тому посилання апелянта на порушення судом першої інстанції приписів статей 100, 102 ГПК України відхиляється судом апеляційної інстанції.
Щодо тверджень відповідача 2 про наявність в матеріалах справи доказів, які спростовують доводи позивача та свідчать про необґрунтованість позовних вимог та відсутність в необхідності отримання висновку експерта як доказу суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що відповідно до вимог статті 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Саме в остаточному рішенні суду за змістом зазначеної норми, а також норми статті 237-238 ГПК України, суд має надати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин даної справи, враховуючи предмет і підстави позову, складність даної справи та її обставин в сукупності, ступінь важливість результатів розгляду справи для сторін, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе та неупереджене вирішення судом спору у даній справі, враховуючи положення статті 129 Конституції України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання позивача та призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі №910/9883/17 виснував, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. При призначенні судової експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, а тому суд в такому випадку може скористатися своїм правом, наданим йому процесуальним законом, що не може вважатися порушенням норми права.
Враховуючи, що оскаржуваною ухвалою суду призначено судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, господарський суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом згідно зі статтею 228 Господарського процесуального кодексу України, правомірно зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.
Таким чином, доводи заявників апеляційних скарг про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновків, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для її скасування, у зв'язку із чим апеляційні скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерного товариства "Харківобленерго", Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі №922/4040/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 17.03.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.А. Пуль