Справа № 646/5147/20 Головуючий суддя І інстанції Клімова С. В.
Провадження № 22-ц/818/89/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: інших видів кредиту
13 лютого 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Розумної Оксани Олександрівни на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2024 року, по цивільній справі №646/5147/20, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Олійник Людмила Михайлівна про звернення стягнення на спадкове майно,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій після збільшення позовних вимог 29.01.2021 остаточно просила про звернення стягнення на спадкове майно.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що між ним та ОСОБА_3 , 25.01.2016 був укладений договір позики № 1, на умовах якого ОСОБА_3 отримав від позивача в борг грошові кошти в сумі 945 000,00 грн, що на день передачі грошей відповідало еквівалентові в сумі 35 000 доларів США. ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання повернути гроші в строк до 25.01.2018, при цьому, за умов договору, повна сума позики, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми 35 000 доларів США за середнім курсом продажу комерційних банків Харкова (за вибором позивача) на день передачі грошей.
Договором позики передбачено, що він є безпроцентний, однак за прострочення повернення позики ОСОБА_3 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка прострочена за кожен день прострочення, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 50% річних від простроченої суми.
На підтвердження отримання суми позики ОСОБА_3 підписав розписку про отримання грошей, якою підтвердив, що грошові кошти отримані ним від позивача у повному обсязі та перевірені.
В строк до 25.01.2018 ОСОБА_3 грошові кошти не повернув.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що Харківським міським відділом ДРАЦС ГТУ в Харківській області було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Станом на 05.04 2018 загальна сума боргу за договором позики складає: 945 000,00 грн ( заборгованість за договором позики) +58 149,86 грн (пеня) + 18 900,00 грн (інфляційні нарахування) +88 027,40 грн (50% )= 1 110 077,26 грн.
Після смерті ОСОБА_3 , 3-ю особою по справі, приватним нотаріусом ХМНО Олійник Л.М., було відкрито спадкову справу № 17/2018.
05.10.2018 позивачем через 3-ю особу, спадкоємцям ОСОБА_3 , було направлено претензію кредитора, якою позивач вимагав від спадкоємців повернути повну суму позики, що відповідає еквівалентові 35 000 доларів США та сплатити штрафні санкції, передбачені договором позики № 1 від 25.01.2016.
У відповідь на претензію позивача спадкоємець ОСОБА_3 - відповідач по справі ОСОБА_2 , надав відповідь від 30.10.2018, згідно якої відмовляється повертати борг, зазначивши, що вважає договір та розписку підробленими.
3-я особа, повідомила позивача, що відповідачу, як спадкоємцю ОСОБА_3 , 20.05.2019 та 05.09.2019, були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був успадкований відповідачем.
Таким чином відповідач успадкував після смерті ОСОБА_3 частки грошових вкладів з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями, що знаходяться у Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» на депозитних рахунках в розмірі 276,97 грн та 18 566,82 грн; частки автомобіля марки ВАЗ модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2003; частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим позивач просить звернути стягнення на зазначене спадкове майно, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором позики № 1 від 25.01.2016 в сумі 1 110 077,26 грн, а також понесені по справі судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . Після його смерті за законом першої черги є: відповідач, рідний син померлого та мати померлого - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя, ОСОБА_4 оформила заповіт на користь позивача, ОСОБА_1 , на все належне їй майно, яке вона отримала після смерті сина, ОСОБА_3 . Вважає, що претензія позивача є безпідставною, оскільки в договорі позики і в розписці на отримання грошей від 25.01.2018 підпис не ОСОБА_3 .. Окрім того, ОСОБА_3 не потребував такої суми грошей, він працював, лікувався тільки в залізничних медичних закладах за рахунок медичної страховки, відкладав гроші, які після смерті батька, відповідач отримав. Крім того, пред'являючи всю суму боргу з відсотками та інфляційними нарахуваннями, позивачем не враховано, що відповідач отримав після смерті батька частину спадщини, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволені позову.
Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представниця ОСОБА_1 - адвокат Розумна О.О. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором позики №1 від 25.01.2016 року в сумі 555038,63 грн, в яких 472500 грн пеня, 9450 грн інфляційні нарахування, 44013,70 грн 50% річних, - звернути стягнення на спадкове майно, що було успадковане ОСОБА_2 , вирішити питання про розподіл судових витрат.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 успадкував всього майна померлого ОСОБА_3 , відповідно ОСОБА_2 успадкував і всіх боргів померлого ОСОБА_3 , однак незважаючи на встановлені обставини, судом було неправомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вказує, що суд мав би зупинити провадження до набрання законної сили рішенням у справі № 646/138/19 або вирішити питання про звернення стягнення на успадковане ОСОБА_2 частину спадку ОСОБА_3 , однак ніяк не відмовляти в задоволенні позову в повному обсязі, позбавляючи кредитора його законного права на погашення заборгованості за рахунок спадкового майна.
Вказує, що діючим законодавством встановлений єдиний порядок звернення стягнення на нерухоме майно: в процедурі виконавчого провадження шляхом проведення електронного аукціону. Вартість майна, що підлягає реалізації визначається виконавцем із залученням суб'єкта оціночної діяльності, у випаду реалізації майна за ціною, що перевищує розмір суми боргу, такі кошти повертаються боржнику.
Вважає, що правовідносини, що виникають між кредитором та боржником який помер, після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникають між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень ст.1282 ЦК України.
Тобто вирішуючи питання про можливість стягнення зі спадкоємців померлого боржника суми боргу з урахуванням неустойки, інфляційних втрат та річних, суд першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права.
У відзиві і на апеляційну скаргу представниця ОСОБА_2 - адвокат Болотова Е.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
Стверджуючи про наявність боргу за договором позики № 1, на умовах якого батько Відповідача ОСОБА_3 отримав від Позивача в борг грошові кошти в сумі 945000,00 грн, що на день передачі грошей відповідало еквіваленту в розмірі 35 000 доларів США, Позивач не надав жодного доказу стосовно того, що була в наявності заборгованість за вказаним договором та за життя ОСОБА_3 ним не були повернуті кошти Позивачу, та чому він тривалий час не звертався до суду за захистом порушеного права.
Висновок суду першої інстанції щодо підстав для відмови в задоволенні позову - відсутність належних доказів щодо оціночної вартості спадкового майна відповідає сталій судовій практиці та позиції суду касаційної інстанції.
Посилання Апелянта на норми статті 1282 ЦК України при розгляді вимог щодо стягнення з спадкоємців суму боргу з урахуванням пені та штрафних санкцій за порушення умов спірного договору позики є помилковим.
На думку Відповідача, Позивач намагається перенести свій обов'язок доказування підстав обґрунтованості позовних вимог виключно на суд, що протирічить нормам статті 81 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржене рішення вказаним вимогам не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів щодо оціночної вартості спадкового майна, в той час, як згідно зі ст. 1282 ЦК України за невиконаними борговими зобов'язаннями спадкоємці відповідають в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що спадщину по частки спадкового майна, після померлого ОСОБА_3 , прийняла за життя, його мати ОСОБА_4 , а також його сина - ОСОБА_2 , які і несуть відповідальність за боргами ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла.
Позивачем не надано письмових доказів, щодо кола спадкоємців, які прийняли спадщину після померлої ОСОБА_4 , а також доказів щодо їх обов'язку за її боргами, як спадкодавця.
В супереч ст.ст.1282,1285 ЦК України, позивач же заявляє вимоги тільки до відповідача ОСОБА_2 , щодо звернення стягнення на спадкове майно, в рахунок погашення боргу за договором позики № 1 від 25.01.2016 р в розмірі 1 110077,26 грн , таким чином виходячи з розміру, який перевищує його частку у спадщині.
За текстом позовної заяви позивач розрахував розмір заборгованості померлого ОСОБА_3 за зазначеним вище договором, відповідно до якого, загальна сума боргу, станом на 05.04.2018 складає: 945 000,00 грн ( заборгованість за договором позики) +58 149,86 грн (пеня) + 18 900,00 грн (інфляційні нарахування)+ 88 027,40 грн (50% )= 1 110 077,26 грн.
Порушення умов договору позики виникло ще за життя ОСОБА_3 , а саме: з дати погашення суми позики 25.01.2018 року. Але позивачем не надано до суду доказів звернення до позичальника щодо порушення умов договору позики та стягнення з ОСОБА_3 пені та штрафних санкцій за порушення умов договору.
Отже, сума заборгованості за договором позики № 1 від 25.01.2016 року померлого ОСОБА_3 розрахована без врахування положення частини другої статті 1230 ЦК України, щодо відсутності правових підстав стягнення з відповідача, як боржника за договором позики, штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань, передбачених умовами договору (пеня) та частиною другою статті 625 ЦК України.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до зобов'язань з договорів позики.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому за правилами частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що зобов'язання боржника за договором позики не є таким, що нерозривно пов'язано з його особою.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), які суд апеляційної інстанції враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Судом встановлено, що 25.01.2016 між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір позики № 1, на умовах якого ОСОБА_3 отримав від позивача в борг грошові кошти в сумі 945000,00грн., що на день передачі грошей відповідало еквівалентові в сумі 35000 доларів США. ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання повернути гроші в строк до 25.01.2018, при цьому, за умов договору, повна сума позики, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми 35000, доларів США за середнім курсом продажу комерційних банків Харкова (за вибором позивача) на день передачі грошей.
Договором позики передбачено, що він є безпроцентний, однак за прострочення повернення позики ОСОБА_3 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка прострочена за кожен день прострочення, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 50% річних від простроченої суми.
Строк дії договору позики до 25.01.2018, що підтверджується п.п.1,2,3,4, 8 Договору позики від 25.01.2016.(а.с.13 т.1).
Відповідно до розписки, ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 945000,00грн., що на день передачі грошей відповідає еквівалентові в сумі 35000 доларів США (а.с.14 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 виданим Харківським міським відділом ДРАЦС ГТУ в Харківській області 12.04.2018 (а.с.15 т.1).
До спадкоємців ОСОБА_3 , позивач через нотаріуса - 3-ю особу 05.10.2018 направив претензію з вимогою повернути повну суму позики, що відповідає еквівалентові 35000 доларів США (а.с.16.17 т.1).
30.10.2018 відповідач, ОСОБА_2 надав відповідь на претензію кредитора, щодо її необґрунтованості (а.с.18 т.1).
Позивачу, як кредитору, направлений інформаційний лист 3-ю особою за № 147/01-16 від 08.08.2019, з якого вбачається, що в його проваджені знаходиться спадкова справа № 17/2018 заведена після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
20 травня 2019 та 05 серпня 2019 року спадкоємцю ОСОБА_3 - ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна спадкодавця (а.с.19 т.1).
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який сформований 3-ю особою 06.02.2018, вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності має житловий будинок, з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20,21 т.1).
Зі спадкової справи № 17/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , початок 19.04.2019 - закінчено 05.08.2019, вбачається, що 19 квітня 2018 та 10 травня 2018 до 3-ї особи звернулися з заявами ОСОБА_4 , про прийняття спадкового майно, яке залишилось після смерті її сина - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який приймає спадкове майно, яке залишилось після смерті його батька - ОСОБА_3 .
Довідкою з Територіального сервісного центру № 6342 РСЦ в Харківській області за № 282 від листопада 2018, вбачається, що станом на 02.11.2018 на транспортний засіб ВАЗ 21099, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію отримав власник ОСОБА_3 . Обмеження на проведення реєстраційних операцій та арешту - відсутні.
Інформація про те, що у Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» на депозитних рахунках знаходяться грошові кошти в розмірі 276,97 грн та 18 566,82 грн, які належать померлому ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, а також Витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі по частки спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , а саме: грошові вклади з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями, що знаходяться у Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» на депозитних рахунках в розмірі 276,97 грн та 18 566,82грн; автомобіль марки ВАЗ модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2003; житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , отримали його син ОСОБА_2 , а також матір померлого - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 виданим Харківським міським відділом ДРАЦС ГТУ в Харківській області від 04.07.2018 (а.с.30-84 т.1)
Отже судом встановлено , що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 20 травня 2019 та 05 серпня 2019 року спадкоємцю ОСОБА_3 - ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна спадкодавця, відповідно до якого спадкоємець успадкував житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_1 .
Оскільки у ОСОБА_3 на підставі договору позики від 25.01.2016 року виникли боргові зобов'язання перед ОСОБА_1 , які не були виконані, вимоги кредитора повинні бути задоволені спадкоємцем ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у межах вартості успадкованого майна.
Направлення ОСОБА_1 05.10.2018 року на адресу приватного нотаріуса ХМНО Олійник Л.М. та спадкоємцям ОСОБА_3 претензії про виконання боргових зобов'язань за договором позики, укладеним 25 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та надання відповіді ОСОБА_2 на претензію кредитора щодо її необґрунтованості, свідчить про дотримання кредитором положень статті 1281 ЦК України.
При цьому вимога до спадкоємця боржника була направлена з дотриманням строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України, а саме - не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
У випадку смерті боржника за кредитним договором його права й обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, отже, у разі смерті позичальника за кредитним договором (договором позики) за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
При цьому у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Вказаних обставин та норм права суд першої інстанції всупереч вимог ст. 89 ЦПК України не врахував.
Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про звернення стягнення на спадкове майно у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів щодо кола спадкоємців, не відповідають положенням норм матеріального права, оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, тому умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту (позики) чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпції правомірності правочину, яка відповідачем не спростована.
Отже, апеляційний суд вважає, що за відсутності доказів про погашення спадкоємцем боржника боргу спадкодавця та у відповідь на вимогу кредитора письмової відмови спадкоємця у здійсненні одноразового платежу на користь кредитора, має місце відмова спадкоємця у здійсненні одноразового платежу.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.
У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.
Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.
Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, як зазначалося вище, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 756/7022/18 (провадження № 61-12207св21)
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим щодо законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
При вирішенні даного спору встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Оскільки зобов'язання ОСОБА_2 , як спадкоємця після смерті ОСОБА_2 та його правонаступника за зобов'язаннями позичальника за вказаним вище договором позики в межах спадкового майна, залишається не виконаним, суд приходить висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на нерухоме та рухоме відповідно до статті 1282 ЦК України підлягають задоволенню. Наведені відповідачем заперечення проти позову щодо неналежності підпису у розписці позичальнику - не доведені, а тому колегія суддів їх відхиляє.
Окрім цього, варто зазначити, що задовольнити вимоги позивача до відповідача можливо, звернувши стягнення на належну відповідачу частку спадщини: об'єкту нерухомості, в межах розміру грошових зобов'язань, тобто 945 000 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, позовні вимоги позивача про звернення стягнення на нерухоме майно спадкодавця в рахунок погашення боргу за договором позики в межах суми 945 000 грн. є законними, обґрунтованими та найбільш ефективними для поновлення порушених прав позивача.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права, то відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення суду на постановляє нове - про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 п. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 140 грн., тобто на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що становить 8 140 грн.
Керуючись ст.ст. 259, ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Розумної Оксани Олександрівни задовольнити.
Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2024 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Олійник Людмила Михайлівна про звернення стягнення на спадкове майно задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором позики №1 від 25.01.2016 в сумі 945000 звернути стягнення на спадкове майно, що було успадковане після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , а саме:
частки грошових вкладів з належними відсотками, нарахуваннями , компенсаціями, що знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк» на рахунку НОМЕР_5 . Дата відкриття 24 жовтня 2013 року, залишок 276,97 грн, на рахунку НОМЕР_6 , дата відкриття 09 березня 2017 залишок 18566,82 грн, номер картки НОМЕР_7 дата відкриття 16 березня 2013 року залишок 1,5 грн
частки автомобіля марки ВАЗ модель 21099 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2003 значиться за спадкодавцем на підставі довідки №282 від 02 листопада 2018 року наданої Територіальним сервісним центром №6342 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області.
частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. А-1, загальною площею 60,1 кв.м, житловою площею 34,8 кв.м та надвірних будівель: льох літ. В, гараж літ.Д, сарай літ. Е, навіс літ. Ж, колодязь №2, огорожа №3,5,6.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 26275 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 17 березня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина
Судді колегії Ю.М.Мальований
Н.П.Пилипчук