Справа № 210/283/25
Провадження № 2-к/210/1/25
іменем України
17 березня 2025 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сільченко В.Є.
секретаря судового засідання Козіної В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення районного суду в ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , суд, -
В провадженні суду перебуває клопотання про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення районного суду в Зеленій Ґурі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .
В судове засідання, призначене на 17.03.2025 року ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до преамбули Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Частиною 1 ст. 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
З завіреного перекладу з польської мови встановлено, що заочним вироком від імені Республіки Польща 10.10.2018 року засуджено від відповідача ОСОБА_4 на користь позивача Воєводської клінічної лікарні ім. Кароля Марцінковського, товариство з обмеженою відповідальністю з місцем розташування в Зеленій Ґурі суму 13.915,20 злотих (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять злотих 20/100) з законними відсотками за спізнення від 13.10.2016 р. до дня заплати; засуджено від відповідача на користь позивача суму 3.943,28 злотих за повернення коштів процесу. Надано вироку режим негайного виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 468 ЦПК України якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні.
Так, з завіреного перекладу з польської мови заочного вироку від імені Республіки Польща встановлено, що судове рішення набирає юридичну силу 06.03.2019 року.
Разом з цим, клопотання польського суду про виконання дій надійшло до міжрегіонального управління лише 10.06.2024 року, що підтверджується копією супровідного листа польського суду, тобто з порушенням встановленого строку для пред'явлення рішення до примусового виконання.
Окрім цього, із клопотання неможливо встановити строк давності (пред'явлення до виконання), визначений законом держави походження рішення, для можливості застосування тривалішого строку давності (пред'явлення до виконання), ніж три роки, як це передбачено законодавством України.
Враховуючи встановлені строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання протягом трьох років, неможливість встановлення строку пред'явлення до виконання, визначеного законом держави походження рішення, відсутність клопотання про поновлення строку для пред'явлення рішення до примусового виконання, суд клопотання про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення районного суду в ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 залишає без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 463, 468 ЦПК України, суд, -
Клопотання про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення районного суду в ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В. Є. Сільченко