Справа № 505/3941/24
№ 1-кп/505/547/2025
17 березня 2025 року м. Подільськ
Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі : головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Подільськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В провадженні Котовського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_4 було продовжено по 23 березня 2025 року включно, без права внесення застави.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 23 березня 2025 року однак, судове провадження по даній справі не закінчено.
Згідно вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на те, що термін дії раніше продовженого судом запобіжного заходу обвинуваченому закінчується 23 березня 2025 року, у вказаний термін закінчити судовий розгляд вказаного кримінального провадження немає можливості і на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили та просили застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Посилаються на те, що ОСОБА_4 вину визнає, має постійне місце проживання та немає наміру переховуватися чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Обвинуваченому ОСОБА_4 під час судового засідання продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 23 березня 2025 року.
До спливу цього строку судове провадження завершити не представляється можливим.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який визначається високим ступенем небезпечності для суспільства та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Крім того, ОСОБА_4 є особою молодого віку, не одружений, інформація про отримання ним будь-якого офіційного доходу відсутня, будь-яких осіб на утриманні не має, не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий, а тому, перебуваючи на волі, та зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, може ухилятись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Зважаючи на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та вони виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід на даний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на думку суду, не зможе запобігти відповідним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому, обвинуваченим та його захисником не доведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу обвинуваченому, які нові обставини виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.
Посилання захисника на визнання вини обвинуваченим та наявність у нього постійного місця проживання в даному випадку не є визначальним.
Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, тому суд вважає за необхідне продовжити тримання його під вартою на строк по 15 травня 2025 року включно.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку не визначається.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, продовжити по 15 травня 2025 року включно, без права внесення застави.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, однак може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1