Номер провадження: 22-ц/813/2287/25
Справа № 509/1836/22
Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.
Доповідач Погорєлова С. О.
04.03.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування шкоди, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Панасенко Є.М. 31 липня 2024 року у смт. Овідіополь Одеської області, -
встановила:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування завданої йому шкоди спричиненою неналежно наданою послугою та прострочення надання послуги у розмірі 1256225 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 з лютого 2020 року є належним користувачем та фактичним володарем транспортного засобу Ford Focus 1/8 tdi польської реєстрації КТА 06587, адже уклав договір купівлі продажу та передав грошові кошти у розмірі 1950 доларів США, що еквівалентно на той час 54500 грн., володарю цього авто Їлхаму Їсмаїл огли. 26.05.2020 року був скоєний злочин з викрадення транспортного засобу Ford Focus 1/8 tdi польської реєстрації КТА 06587 за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Авангард, 7 км Промринок, вул. Базова, 14. Позивач викликав поліцію, надавав пояснення щодо даної події. В подальшому, ОСОБА_1 самотужки відшукав вкрадений автомобіль, викликав знову правоохоронні органи та просив помістити авто на арештмайданчик з метою заборони приховання слідів злочину. Проте, жодних мір не було прийнято, провадження по справі було закрито без його відома, а тому позивач вважав, що поліція не надала йому необхідні побутові послуги, та просив стягнути з них вищевказану суму збитків.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.07.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалене рішення має бути скасоване, оскільки судове провадження розглядалось у неналежній галузі права, відповідач не є державним органом.
Сторони про розгляд справи на 04.03.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з'явились.
Сторони сповіщалися належним чином, шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну адресу.
Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).
Крім того, сповіщення ОСОБА_1 здійснено за допомогою месенджера Viber на підставі Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28.
04.03.225 року від ОСОБА_1 на адресу Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, у ОСОБА_1 було викрадено авто, на підставі чого останній звернувся до правоохоронних органів, було зареєстровано кримінальне провадження № 42020161160000067 від 10.07.2020 року. 15.07.2020 року заступником керівника Іллічівської місцевої прокуратури Карбовським С.Г. повідомлено ОСОБА_1 щодо відкриття кримінального провадження листом. В подальшому, ОСОБА_1 самотужки встановив місцезнаходження автомобіля, про що повідомив правоохоронні органи. Разом з тим позивач зазначає, що поліцією затягувалося проведення розшуку і взагалі кримінальне провадження було закрите, а тому виконавець послуги - відповідач Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області не надало йому - споживачеві якісну послугу, чим і спричинив втрату речі, тому відповідач має понести збитки.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України),
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 Цивільного кодексу України).
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 1-3 ст. 95 ЦК України).
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦК України).
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
У Цивільному кодексі України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У ч. 1 ст. 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов'язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.
Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах про те, що у випадку пред'явлення позову до філії чи представництва юридичної особи, які не є юридичною особою та не можуть бути стороною у справі, оскільки не наділені цивільно-процесуальною дієздатністю, провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Так, Верховним Судом у постанові від 13.07.2022 року у справі №593/98/21 висловлена правова позиція про те, що філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку із відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пред'явив позовні вимоги до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, яке не має статусу юридичної особи.
Так, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41413364) має організаційну форму філія (інший відокремлений підрозділ).
Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами встановлений факт відсутності у Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області статусу юридичної особи.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Таким чином, розглядаючи справу і вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що позивачем пред'явлено позов до філії Головного управління Національної поліції в Одеській області, яке в силу положень ст. 95 ЦК України не є юридичною особою, а отже, не наділене цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку із чим не може виступати стороною у цивільному процесі, на підставі чого колегія суддів доходить до висновку, що оскаржуване рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.07.2024 року необхідно скасувати, а провадження у справі - закрити.
Керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 377, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2024 року - скасувати.
Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування шкоди - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 14 березня 2025 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе