Справа № 308/666/25
1-кс/308/931/25
11 березня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужороді, клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22025070000000002 від 03.01.2025року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, про арешт майна, -
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що07.11.2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи за завданням спецслужби рф здійснили підпал трансформаторної підстанції стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» за адресою: Закарпатська обл., Рахівський район, селище Ясіня, вул. Стебний, яка відповідно до листа ПрАТ «Київстар» (вх. №2/2056 від 31.12.2024) в сукупності з іншим обладнанням Оператора входить до складу критичної інфраструктури держави та має важливе народногосподарське, а в умовах воєнного стану - оборонне значення, за що в подальшому отримали грошову винагороду.
В матеріалах кримінального провадження наявні відомості про проведення відеофіксації злочинних дій фігурантами за допомогою застосунку «Timemark app», функціонал якого дозволяє фіксувати точні координати, час, дату і погодні умови місцевості безпосередньо під час відеозйомки. Використання вказаного застосунку є обов'язковою умовою замовника підпалів для отримання в подальшому грошової винагороди.
Згідно даних, наданих оперативним підрозділом на виконання доручення слідчого в рамках вказаного кримінального провадження на момент вчинення злочину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовував мобільний термінал марки Xiaomi M2003J6B2G_DS Redmi Note 9 Pro (IMEI: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 ), а ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користувався мобільним терміналом iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ).
З матеріалів, наданих оперативним підрозділом слідує, що вказані мобільні термінали, вилучені у фігурантів у ході проведення особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, в рамках кримінального провадження № 120240700000000525 від 13.11.2024 за ч. 2 ст. 194 КК, досудове розслідування якого здійснює СУ ГУНП в Закарпатській області.
16 січня 2025 року, слідчим слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 16.01.2025 (справа № 308/666/25) у кримінальному провадженні, відомості про яке 03.01.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025070000000002, отримано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 12024070000000525 від 13.11.2024 та речових доказів за результатами якого вилучено:
-мобільний телефон Xiaomi M2003J6B2G_DS Redmi Note 9 Pro (IMEI: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_5 , який поміщено до сейф-пакет №100320840 та запаковано у спосіб, передбачений виробником, що унеможливлює несанкціонований доступ до його вмісту.
- мобільний термінал iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_6 , який поміщено до сейф-пакет №100320851 та запаковано у спосіб, передбачений виробником, що унеможливлює несанкціонований доступ до його вмісту.
Вказані речі, предмети та документи, вилучені 16.01.2025 оглянуті, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 22025070000000002, у зв'язку з чим 16.01.2025 їх визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного з метою збереження вилученого майна як речового доказу у даному кримінальному провадженні, слідчий у клопотанні просить накласти на нього арешт.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Власник майна у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Витягом з ЄРДР підтверджено, що СВ УСБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №22025070000000002 від 03.01.2025 року, попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 113 КК України.
16.01.2025 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні № №22025070000000002 від 03.01.2025 року було надано дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 120240700000000525 відомості про яке внесено до ЄРДР від 13.11.2024 року та можливість зробити їх копії, а також до речових доказів - мобільних терміналів : Xiaomi M2003J6B2G_DS Redmi Note 9 Pro (IMEI: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 ) та iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ), які перебувають у володінні та зберігаються в слідчому управлінні ГУНП України в Закарпатській області, юридична адреса: м. Ужгород район, вул. Ф.Ракоці, 13, Закарпатської області,, з можливістю їх вилучення.
Згідно протоколу тимчасового доступу від 16.01.2025 року старшим слідчим 2 відділення СВ УСБ України в Закарпатській області капітаном юстиції ОСОБА_7 , в ході здійснення тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 120240700000000525 від 13.11.2024 року, було вилучено, в тому числі речові докази: мобільний телефон Xiaomi M2003J6B2G_DS Redmi Note 9 Pro (IMEI: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_5 , який поміщено до сейф-пакет №100320840 та запаковано у спосіб, передбачений виробником, що унеможливлює несанкціонований доступ до його вмісту; мобільний термінал iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_6 , який поміщено до сейф-пакет №100320851 та запаковано у спосіб, передбачений виробником, що унеможливлює несанкціонований доступ до його вмісту.
Постановою слідчого ОСОБА_7 від 16.01.2025 року вилучені мобільні телефони були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №22025070000000002 від 03.01.2025 року, оскільки такі зберегли сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №22025070000000002.
Враховуючи наведене слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів слідчого, що тимчасово вилучене майно має значення речового доказу у кримінальному проваджені та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки такі могли зберегти на собі сліди злочину, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином слідчим, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна та грошей з метою збереження речового доказу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Слідчим у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речових доказів стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, а також у втраті майна, що у свою чергу очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту вказаних майна, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання -задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно , що визнано речовими доказами згідно постанови від 16.01.2025 року у кримінальному провадженні № 22025070000000002 відомості ро яке внесено до ЄРДР від 03.01.2025року а саме:
-мобільний телефон Xiaomi M2003J6B2G_DS Redmi Note 9 Pro (IMEI: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_5 , який поміщено до сейф-пакет №100320840 та запаковано у спосіб, передбачений виробником, що унеможливлює несанкціонований доступ до його вмісту.
- мобільний термінал iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_6 , який поміщено до сейф-пакет №100320851 та запаковано у спосіб, передбачений виробником, що унеможливлює несанкціонований доступ до його вмісту.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14.03.2025 року о 10 годині 15 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1