Справа № 738/1700/24 Головуючий у 1 інстанції Волошина Н. В.
Провадження № 33/4823/300/25
Категорія - ч. 2 ст. 85 КУпАП
14 березня 2025 року місто Чернігів
Суддя Чернігівського апеляційного суду Оседач М.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 грн. без конфіскації рушниці та незаконно добутих об'єктів тваринного світу.
07 березня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Менського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Інших строків чи порядку відліку строку на апеляційне оскарження законодавцем не передбачено. Копія ж постанови видається чи надсилається тільки для відома.
20 вересня 2024 року є днем постановлення судового рішення, останнім днем для подачі апеляційної скарги, є 30 вересня 2024 року.
Згідно штампу вхідної кореспонденції, 07 березня 2025 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, тобто майже через півроку, замість десяти днів після закінчення строку на оскарження постанови суду.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 знав про складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, який підписав. У графі про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП він був повідомлений про місце судового розгляду в приміщенні Менського районного суду Чернігівської області, про що поставив свій підпис.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Більш того, ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, знав про результати судового розгляду та не був позбавлений можливості звернутись із заявою про надання йому копії повного тексту судового рішення, а тим більше, не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строків на оскарження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, чого у даному випадку з боку апелянта не вбачається.
Отже, коли особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності знала, що по відношенню до неї складено протокол про адмінправопорушення, про час та місце судового розгляду була повідомлена, в судовому засіданні була присутня, знала про результати судового розгляду, а тому відсутні будь-які законні підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга подана після закінчення строку на оскарження повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження та в прийнятті апеляційної скарги на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 85 КУпАП, апеляційну скаргу повернути без розгляду.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач