Номер провадження: 22-ц/813/4231/25
Справа № 504/4365/20
Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В.
Доповідач Погорєлова С. О.
про залишення апеляційної скарги без руху
12.03.2025 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Погорєлова С.О., розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним, та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов'язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення, -
встановила:
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 04.02.2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України, а саме:
-за апеляційну скаргу не сплачений судовий збір;
-відсутнє клопотання про поновлення строків для подачі апеляційної скарги;
-клопотання особи, яка подала скаргу.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, в описовій її частині, апелянт зазначає про клопотання, про визнання причин пропуску строку на подачу апеляційної скарги поважними, проте прохальна частина апеляційної скарги не містить такого клопотання. Також клопотання про визнання причин пропуску строку на подачу апеляційної скарги поважними, не долучено і до апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 19 серпня 2020 року по справі №522/21763/17-ц (провадження № 61-4312св20), встановлений законом процесуальний строк може бути поновлений лише за відповідною заявою учасника справ, а не з ініціативи суду. Цим самим реалізується принцип диспозитивної цивільного судочинства.
Матеріалами справи встановлено, що рішення Комінтернівським районним судом Одеської області було ухвалене 19.09.2024, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала 04.02.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційний скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що копію оскаржуваного рішення вона не отримала, також зазначила, що про оскаржуване рішення дізналася від дочки, якій рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.09.2024 року надійшло у застосунок «ДІЯ» 17.01.2025 року.
Проте, зазначені апелянтом обставини, можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, однак у поданій апеляційній скарзі в прохальній частині апеляційної скарги, апелянтом не ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження за власною ініціативою, без відповідного клопотання апелянта.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 4 п. 3, ч. 5 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, в описовій її частині, апелянт зазначає про клопотання, про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, проте прохальна частина апеляційної скарги не містить такого клопотання. Також клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, не долучено і до апеляційної скарги.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як встановлено в ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу ж ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, та/або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, що видається органами Державної податкової служби України, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року із змінами, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні апеляційної скарги на рішення суду апелянту належить сплатити судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позову, а саме: 9662,40 гривень ((1073,60*6)*150 %).
Отже, судовий збір повинен бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Од.обл./Хаджибейськ.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 вересня 2024 року - залишити без руху.
Надати апелянту, у відповідності до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання даної ухвали скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова