Ухвала від 05.03.2025 по справі 522/650/251-кс/522/287/25

Номер провадження: 11-сс/813/444/25

Справа № 522/650/25 1-кс/522/287/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2025 року про відмову у задоволені скарги на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 08 січня 2025 року, подану у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що обставини, викладені у скарзі щодо подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, без надання належного обґрунтування викладених обставин, не є підставою для зобов'язання прокурора вчинити дії про внесення відомостей до ЄРДР.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, заявник подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвалу слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суть скарги до слідчого судді на бездіяльність прокурора Кашірина була не в тому, що є, або відсутні підстави до внесення відповідних відомостей прокуратурою до ЄРДР, а в том, що прокурор Кашірин здійснив перевірку викладених у його заяві відомостей, та встановив, що досудове розслідування злочинів, які вказані в його заяві, повинно розслідувати ДБР в м. Миколаєва. Таким чином, прокурор Каширін провів перевірку до внесення відповідних відомостей до ЄРДР, що є грубим порушення ст. 214 КПК України.

На підставі наведеного, просить ухвалу слідчого судді скасувати та обов'язати начальника відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 внести відповідні відомості по заяві від 08.01.2025 року.

Позиції учасників судового розгляду.

Заявник в апеляційній скарзі просив проводити апеляційний розгляд за його відсутності.

Оскільки прокуратур Одеської області належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомила, з клопотанням про відкладання не зверталась, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України її неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Як видно зі змісту мотивувальної частини ухвали слідчого судді, вона відповідає вимогам зазначених норм закону та слідчий суддя належним чином мотивував своє рішення, при цьому, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу апелянта на наступне.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно ч. 5 п. 4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. До ЄРДР також вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).

Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.

Отже, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Апеляційним переглядом встановлено, що 13 січня 2025 року заявник подав до Одеської обласної прокуратури повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту заяви ОСОБА_6 : у грудня 2023 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено виправдувальний вирок в рамках кримінального провадження №42014160000000256, внесеного до ЄРДР 11.06.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Під час ознайомлення з матеріалами судової справи було встановлено, що досудова перевірка почалась ще до внесення відповідних відомостей до ЄРДР, фальсифікація процесуальних документів, знищення та підміну речових доказів, а також факти, які підтверджують неправдиві свідчення заявника та неправдиве його повідомлення про вчинення відносно нього злочину.

Відомості до ЄРДР за цією заявою, внесені не були та повідомлено про те, що вказане звернення направлено до ТУ ДБР у м. Миколаєві для організації розгляду, про що ОСОБА_6 було повідомлено листом прокурору відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 ( а.с. 13 т.1).

Суд першої інстанції правильно наголошує, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то такі відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На переконання колегії суддів, факти у заяві ОСОБА_6 за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а фактично є незгодою з апеляційною скаргою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2023 року у кримінальному провадженні №42014160000000256, внесеному до ЄРДР 11.06.2014 року, щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також з результатами здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014160000000256, внесеному до ЄРДР 11.06.2014 року, яка наразі перебуває на розгляді в Одеському апеляційному суді.

Отже, судова колегія вважає, що слідчий суддя прийняв законне, вмотивоване і обґрунтоване рішення за скаргою ОСОБА_6 , ухвала слідчого судді відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої апеляційної скарги.

У свою чергу, колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що КПК України не передбачено обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Тобто особа може звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до будь-якого слідчого, дізнавача, прокурора, і вони мають внести відповідні відомості до ЄРДР. Крім того, ст. 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування (про це йдеться у постановах ККС ВС у справах № 332/1189/18, № 454/2576/17).

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, то він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів із дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні в нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК України).

Однак, вказані аргументи не мають будь-якого вирішального значення у цьому провадженні, з огляду, на відсутність підстав для початку досудового розслідування за наведеними у заяві ОСОБА_6 обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись вимогами ст.ст. 214, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2025 року про відмову у задоволені скарги на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
125859149
Наступний документ
125859151
Інформація про рішення:
№ рішення: 125859150
№ справи: 522/650/251-кс/522/287/25
Дата рішення: 05.03.2025
Дата публікації: 18.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.03.2025)
Дата надходження: 07.02.2025
Розклад засідань:
05.03.2025 10:15 Одеський апеляційний суд