Справа № 186/1563/24
Провадження № 2/185/2699/25
іменем України
17 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Брусенцову Вікторію Олександрівну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
17 вересня 2024 року позовна заява надійшла до Першотравенського міського суду Дніпопетровської області.
Ухвалою від 24 грудня 2024 року справу передано на розгляд за підсудністю Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
15 січня 2025 року справа надійшла до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, 17 січня 2025 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він протягом тривалого часу працював у шкідливих умовах на виробничо-структурних підрозділах підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що призвело до виникнення професійних захворювань.
Довідкою МСЕК від 09 березня 2016 року позивачу встановлено первинно 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями.
В подальшому довідкою МСЕК від 10 лютого 2021 року позивачу встановлено той самий ступінь втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями повторно безстроково.
Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров'я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 302 800 грн.
Заяви та клопотання відповідача
У відзиві на позов представником відповідача заявлено таке клопотання:
-зобов'язати позивача надати медичне підтвердження, що останній не лікується за супутніми діагнозами в медичних закладах та щодо наявності інших хвороб та звернень, а також підтвердження щодо виконання ним індивідуальної програми реабілітації інваліда та витрат, обумовлених виконанням медичних рекомендацій.
За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК первинно втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.
Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.
Таким чином факт встановлення позивачу стійкої втрати працездатності висновком МСЕК вже є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.
Питання щодо наявності чи відсутності у позивача інших хвороб, а також щодо його звернень до медичних закладів, виконання ним медичних рекомендацій, визначених програмою реабілітації інваліда не є предметом спору, заявлені позовні вимоги стосуються відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок втрати професійної працездатності, підтвердженої висновком МСЕК. Тому відсутні підстави зобов'язувати позивача надавати додаткові медичні документи.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги визнає частково із розрахунку 1000 грн за відсоток втрати працездатності у розмірі 60%, які виплачувати позивачеві ануїтетними щомісячними платежами протягом двох місяців.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав професійні захворювання, що призвело до втрати працездатності.
За змістом акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого 11 лютого 2016 року, у ОСОБА_1 медичним висновком Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 04 лютого 2016 року встановлено наявність професійних захворювань:
-радикулопатія білатеральна попереко-крижова, переважно справа, шийна рецидивуючий перебіг, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м'язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктьових і колінних суглобів,
-хронічне обструктивне захворювання легенів першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), легенева недостатність першого ступеня,
-нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Професійне захворювання виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм працівника, недосконалості технології, механізмів, робочого інструменту. Причини виникнення професійного захворювання: важкість праці, перевищення допустимого вмісту пилу в повітрі робочої зони, перевищення допустимого рівня шуму. (а.с.12)
Довідкою МСЕК серії 12ААА № 017652 від 09 березня 2016 року ОСОБА_1 первинно встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями, у томі числі: 45 відсотків - радикулопатія з ДФА, 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків - приглухуватість. (а.с.10)
В подальшому довідкою МСЕК серії 12ААА № 063786 від 10 лютого 2021 року позивачу встановлено повторно безстроково такий самий ступінь втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями. (а.с.11)
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Відповідачем не спростовано факт наявності у позивача професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності.
Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров'я.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Розмір визначеної судом моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2024 року, тому ця сума підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 120 000 грн.
Мінімальний розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою станом на день звернення позивача до суду складає 1211 грн 20 коп.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва