Справа № 185/10160/24
Провадження № 2/185/1072/25
іменем України
17 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Меркулову Тетяну Петрівну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 21 вересня 2024 року.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він працював у шкідливих умовах на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що призвело до виникнення професійних захворювань.
Довідкою МСЕК від 27 лютого 2024 року позивачу визначено 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями.
Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров'я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 120 000 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу.
Заяви та клопотання відповідача
Представник відповідача просить витребувати додаткові докази у позивача та Міжрайонної профпатологічної МСЕК: акти первинного та повторного огляду позивача на МСЕК, довідку первинного огляду на МСЕК, відомості про виконання або невиконання вимог індивідуальних програм реабілітації.
Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності. Зазначений висновок стосувався визначення періоду виникнення у потерпілого права на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням того, що питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, момент виникнення права на відшкодування моральної шкоди мав значення для визначення особи, яка має виплачувати таке відшкодування (за рахунок Фонду чи за рахунок роботодавця). Наявність довідки про результати повторного огляду свідчить про наявність первісної довідки, оскільки за загальним правилом переогляд проводиться щорічно.
Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 185/10591/21.
Тому немає необхідності у витребуванні актів огляду позивача у МСЕК.
Позивачем надані документи, що містять інформацію про дату виявлення у нього професійних захворювань, довідку МСЕК про повторне встановлення йому втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Інші додаткові докази, які просить витребувати представник відповідача, не стосуються предмету позову.
Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.
Також у відзиві на позов представник відповідача просить зобов'язати позивача подати заяву свідка по суті поставлених питань у порядку та в строк, встановлений частиною 3 статті 93 ЦПК України,
Як передбачено статтею 92 ЦПК України, сторони можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи, за їхньою згодою, у тому числі за власною ініціативою.
Суд не вправі зобов'язувати позивача подати заяву свідка по суті поставлених у відзиві питань, якщо позивач не подав таку заяву за власною ініціативою.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав професійні захворювання, що призвели до втрати працездатності.
За змістом акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, затвердженого 10 липня 2014 року, у ОСОБА_1 19 червня 2014 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини встановлено наявність професійних захворювань:
-хронічне обструктивне захворювання легенів першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), легенева недостатність першого ступеня,
-остеоартроз ліктьових та колінних суглобів, двобічний плечолопатковий періартроз.
Професійне захворювання виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм працівника, недосконалості технологічних процесів. Причини виникнення професійного захворювання - запиленість повітря робочої зони, фізичне перевантаження. (а.с.8)
До позовної заяви додано копію довідки МСЕК серії 12ААА № 130586 від 27 лютого 2024 року, яка містить інформацію про повторне безстрокове встановлення ОСОБА_1 втрати професійної працездатності у зв'язку з професійними захворюваннями сукупно 60 відсотків, у тому числі: 35 відсотків - ХОЗЛ, 25 відсотків - дефартрози. (а.с.17)
Довідки про первинне встановлення ступеня втрати працездатності позивачем не надано, однак інші докази свідчать про те, що професійні захворювання були виявлені у позивача у червні 2014 року, наявність повторної довідки МСЕК від 27 лютого 2024 року свідчить про наявність первісної довідки, яка видавалась орієнтовно у лютому 2015 року, оскільки за загальним правилом переогляд проводиться щорічно.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 269 Цивільного кодексу України, фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Відповідно до Конституції України, фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Згідно статті 2 Кодексу законів про працю України до основних трудових прав працівника належить право на здорові та безпечні умови праці.
Як передбачено статтею 280 Цивільного кодексу України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Визначена судом сума моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2025 року, тому ця сума підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою. Пропорційно до суми, яка підлягає стягненню, розмір судового збору складає 1211 грн 20 коп, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі розмір судового збору складає 968 грн 96 коп.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У позовній заяві вказаний орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5000 грн на день подання позову до суду і 5000 грн на майбутнє (складання відповіді на відзив та інших процесуальних документів).
Позивач у відповіді на відзив просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги від 13 вересня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатом Меркуловою Тетяною Петрівною, за змістом якого адвокат зобов'язується представляти інтереси позивача щодо відшкодування моральної шкоди з ДТЕК «Павлоградвугілля» за спричинення шкоди здоров'ю. (а.с.11)
Згідно акту виконаних робіт з надання послуг адвоката від 05 листопада 2024 року, підписаному сторонами договору про надання правничої допомоги, вартість послуг адвоката складає 10 000 грн, у тому числі: складання позовної заяви - 5000 грн, складання відповіді на відзив - 5000 грн.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 16 листопада 2022 року (справа № 922/1964/21), учасник справи повинен деталізувати опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Тому суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які мають бути сплачені позивачем, підтверджується належними доказами, зважаючи на домовленість між позивачем та адвокатом щодо фіксованого розміру гонорару за надання правничої допомоги у справі про відшкодування моральної шкоди. Відповідачем не доведено неспівмірності цих витрат.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва