Справа № 185/10168/24
Провадження № 2/185/1074/25
іменем України
17 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
23 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він працював у шкідливих умовах на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що призвело до виникнення професійних захворювань.
Довідкою МСЕК від 11 червня 2019 року позивачу первинно визначено 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями.
В подальшому довідкою МСЕК від 18 червня 2020 року позивачу визначено той самий відсоток втрати професійної працездатності повторно безстроково.
Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров'я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 255 600 грн без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву просить задовольнити частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 грн з утриманням прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, розстрочивши виконання судового рішення на дванадцять місяців рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав професійні захворювання, що призвели до втрати працездатності.
Медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини від 16 квітня 2019 року, протокол № 677, к ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:
-хронічне обструктивне захворювання легенів першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії), легенева недостатність першого-другого ступеня,
-вібраційна хвороба першої-другої стадії від комбінованої дії загальної та локальної вібрацій, з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, у поєднанні з вираженою полірадикулопатією попереково-крижовою та шийною, з двостороннім плечолопатковим періартрозом, остеоартрозом у поєднанні з періартрозами колінних та ліктьових суглобів, зі стійким больовим синдромом,
-нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). (а.с.31-32)
За змістом акту форми П-4, затвердженого 15 травня 2019 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, професійне захворювання ОСОБА_1 виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм працівника, недосконалості технології, механізмів, робочого інструменту. Причини виникнення хронічного професійного захворювання: запиленість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму, локальної та загальної вібрації, важкість праці. (а.с.19-20)
Довідкою МСЕК серії 12ААА № 056734 від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 первинно встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями, у томі числі: 45 відсотків - вібраційна хвороба, 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків - приглухуватість. (а.с.24)
В подальшому довідкою МСЕК серії 12ААА № 058494 від 18 червня 2020 року ОСОБА_1 встановлений той самий відсоток втрати професійної працездатності повторно безстроково. (а.с.15)
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 269 Цивільного кодексу України, фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Відповідно до Конституції України, фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Згідно статті 2 Кодексу законів про працю України до основних трудових прав працівника належить право на здорові та безпечні умови праці.
Як передбачено статтею 280 Цивільного кодексу України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров'я.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Визначена судом сума моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2025 року, тому підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення
Представник відповідача у відзиві просить розстрочити виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди на дванадцять місяців, визначити порядок виконання рішення - здійснення щомісячних виплат визначеної судом суми моральної шкоди рівними частинами.
Представник відповідача посилається на те, що наразі в Україні введений правовий режим воєнного стану, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є підприємством критичної інфраструктури, що забезпечує енергетичну незалежність країни, залучає кошти на ліквідацію аварій на об'єктах підприємств групи ДТЕК, які розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, надає значну гуманітарну допомогу жителям Донецької, Харківської, Луганської, Дніпропетровської області. При цьому ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» продовжує здійснювати безперебійну роботу з видобутку вугілля, виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки. Враховуючи скрутне становище в цей важкий час, стягнення значних сум моральної шкоди з підприємства загрожує зупиненням здійснення господарської діяльності.
Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08.
Представником відповідача не надано доказів того, що матеріальні збитки підприємства у зв'язку з воєнними діями настільки великі, що роблять неможливим виконання рішення суду.
Складне матеріальне становище не може вважатися винятковою обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, і не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Відповідач не довів, що сума моральної шкоди, заявлена позивачем до стягнення, є для підприємства настільки значною, що загрожує зупиненням господарської діяльності.
За змістом статті 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Судом визначено розмір моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, яка підлягає стягненню на користь позивача. За змістом заявлених позовних вимог позивач просить відшкодувати завдану йому моральну шкоду шляхом здійснення одноразового платежу.
Безпідставне та необґрунтоване розстрочення виконання рішення суду буде порушувати законні права та інтереси позивача та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення.
Тому клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у мінімальному розмірі, передбаченому законом за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про розстрочення виконання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва