Справа № 199/10583/24
(2/199/1472/25)
Іменем України
28 лютого 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк»), в інтересах якого діє представник за довіреністю Шкапенко О.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 10.01.2020 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банк з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку підписавши Анкету-Заяву. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачу видано платіжну картку, як засіб доступу до банківського рахунку, відкрито рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміт на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті, Тарифами Банку складає між ним і банком кредитний договір.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором про надання кредитних коштів виконав. Однак відповідач умови договору не виконує, порушує строки повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення за ним заборгованості розмір якої станом на 23.11.2024 р. складає 26 278, 80 гривень, з яких: 14 379,73 гривень - заборгованість за кредитом; 11 899,07 гривень - заборгованість по відсоткам.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань порушує законні прав та інтереси АТ «А-Банк», як кредитора, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за вказаним договором про надання банківських послуг в розмірі 26 278,80 гривень та судові витрати, які складаються із суми судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом у розмірі 3028,00 гривень.
Ухвалою судді від 17.01.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28.02.2025 р. справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, у прохальній частині позовної заяви зазначив про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове за сідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлений належим чином.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Як визначено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків
Судом встановлено, що 10.01.2020 року, ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, звернулась до АТ «А-Банк» та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку.
З виданої АТ «А-Банк» довідки за картками вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок №бн від 10.01.2020 року.
Відповідно до виданої АТ «А-Банк» довідки за лімітами вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 10.01.2020 року, у період з 10.01.2020 року по 23.11.2024 року встановлювались такі кредитні ліміти: 10.01.2020 - 15 000,00 гривень; 10.01.2020 (збільшення) - 15 000,00 гривень; 23.02.2024 (зменшення) - 14 400,00 гривень.
Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по картці за період з 10.01.2020 року по 23.11.2024 року, станом на 23.11.2024 року складає 26 278,80 гривень, з яких: 14 379,73 гривень - заборгованість за кредитом; 11 899,07 гривень - заборгованість по відсоткам.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).
За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У підписаній сторонами Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк від 10.01.2020 року відсутня інформація про те, яка кредитна картка видавалася відповідачу, умови договору про встановлення розміру відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх сплати, хоча банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості - відсотки за користування кредитом у розмірі 44.4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Позивач не надав доказів про те, які Тарифи і які відсотки були погоджені А-Банком з відповідачем при підписанні Анкети-Заяви, а також, що саме наданий суду Витяг з Умов і правил розумів відповідач, ознайомився та погодився з ним підписуючи Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку і що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати відсотків та, зокрема, у зазначеному в цих документах розмірі і порядку нарахування.
Також суд звертає увагу, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщений на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, не містять підпису відповідача, не конкретизують, який саме Тариф обслуговування та який вид кредитної картки застосований до правовідносин з відповідачем, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 10.01.2020 року шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у формі відсотків за користування кредитом.
Крім того, враховуючи, що Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms), неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (10.01.2020) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (17.12.2024), то суд вважає, що кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що Умови та Правила надання банківських послуг є договором приєднання, у розумінні ст.634 ЦПК України.
Зважаючи на вищевикладене, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Тарифи і Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Вказана правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду № 342/180/17 від 03 липня 2019 року.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно чю.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ «А-Банк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ «А-Банк» заборгованості за процентами, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття відповідачем умов і тарифів кредитування.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді Анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку. За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 14379,73 гривень.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3028 гривень підтверджується платіжним дорученням № 6005315456763 від 23.11.2024 року.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 14 379,73 гривень, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1656,91 гривень, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 10 січня 2020 року станом на 23.11.2024 року у розмірі 14 379,73 грн. (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 73 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1656,91 грн.(одна тисяча шістсот п'ятдесят шість гривень 91 копійки).
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ - БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11)
Відповідачка - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 )
Суддя О.О. Богун