14 березня 2025 року Справа № 580/13048/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення,
30.12.2024 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить (в редакції від 27.01.2025): визнати протиправним та скасувати рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, оформлене протоколом №7 від 05 квітня 2024 року (п. 25), про визнання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_1 від 28.09.1994 року № НОМЕР_2 виданим необгрунтовано та вилучення посвідчення.
Ухвалою суду від 03.02.2025 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
20.02.2025 Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації надав до суду відзив на позовну заяву, де в прохальній частині просить витребувати від позивача копію будинкової книги за адресою домоволодіння та просить здійснити розгляд справи за правилами загнального позовного провадження.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (ч. 1 ст. 12 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 257 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд враховує, що дана справа не належить до переліку справ, які обов'язково розглядаються за правилами загального позовного провадження, і питання про її складність вирішується судом з урахуванням критеріїв ч. 3 ст. 257 КАС України.
Крім того, слід вказати, що за ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд також звертає увагу, що учасник справи під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляється права заявляти клопотання та подавати свої доводи і заперечення щодо тверджень іншої сторони.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Отже, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію справи, приймаючи до уваги відсутність необхідності здійснення заходів передбачених ч. 3 ст. 257 КАС України, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Щодо витребування у позивача копію будинкової книги за адресою домоволодіння, суд зазначає таке.
Вирішуючи заявлене клопотання суд враховує, що за змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАС України).
Водночас особливості витребування доказів судом регулюються положеннями статті 80 КАС України, відповідно до частини першої якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За вимогами ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
В аспекті наведеного суд зазначає, що всупереч процитованим нормам процесуального закону відповідачем не сформовано по формі передбаченою ч.2 ст. 80 КАС України.
На переконання суду, копія будинкової книги за адресою домоволодіння, про витребування яких відповідач заявив клопотання, не мають значення для вирішення цієї справи по суті, а істотні для справи обставини можуть бути встановлені з інших наданих суду доказів.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим, безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 262-263 КАС України, суд
У задоволенні клопотань Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації сформованих у прохальній частині відзиву про витребування доказів та розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО