Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 березня 2025 року Справа № 520/25583/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
позивачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд прийняти додаткове рішення суду у справі №520/25583/24 щодо вирішення питання розподілу судових витрат, зокрема щодо судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024.
В період з 10.03.2025 до 13.03.2025 суддя перебувала у відпустці.
Щодо вирішення заявленого питання учасники справи не повідомлялись, розгляд здійснюється у порядку письмового провадження та без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, статтею 252 КАС України визначені загальні положення щодо ухвалення додаткового судового рішення у випадку не вирішення судом питання про судові витрати взагалі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд установив, заяву про ухвалення додаткового рішення подано позивачем до закінчення строку на виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 440/3005/19 суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.
Частиною шостою статті 139 КАС України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
19 січня 2022 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу у справі №500/2632/19, у якій дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 по справі № 520/25583/24 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції скасував ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто суд апеляційної інстанції не ухвалював нового рішення та не змінював судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, то питання здійснення розподілу судових витрат вирішується судом, що ухвалив судове рішення у справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 адміністративний позов адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оформленні рішенням від 12.09.2024 № 204650021146 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3633,60 грн.
З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що оскільки при ухваленні рішення суду від 26.02.2025 не вирішено питання розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 07.11.2024 у цій справі, а відтак суд приходить висновку що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 3028,00 грн, а заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 520/25583/24 - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3082,50 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - місто Чернігів, РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, місцезнаходження - місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок № 16, код ЄДРПОУ 42098368;
Повне судове додаткове рішення складено та підписано суддею 14.03.2025.
Суддя М. І. Садова