Справа № 752/25350/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1080/2025
05 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Кордюкової Ж.І.,-
встановив:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
ОСОБА_1 просила: визнати виконавчий напис від 24 листопада 2020 року № 38321, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., таким, що не підлягає виконанню; стягнути з АТ «Сенс Банк» безпідставно набуті кошти в розмірі 9 236 грн 86 коп.
Позов обґрунтований тим, що 24 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис № 38321, за яким стягнуто з позивача на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість у розмірі28 884 грн 68 коп.
ОСОБА_1 вважає вказаний виконавчий напис протиправним, оскільки вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем не надано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року названий позов задоволено частково.
Визнанотаким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 38321 від 24листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволені вимог про стягнення безпідставно набутих коштів за виконавчим написом та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
На адресу Київського апеляційного суду надійшли заяви ОСОБА_1 та представника АТ «Сенс-Банк» про розгляд апеляційної скарги без їх участі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Рішення суду в частині задоволення вимог про визнання виконавчого напису № 38321 від 24 листопада 2020 року таким, що не підлягає виконанню, не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення безпідставно набутих коштів, суд першої інстанції виходив із їх необґрунтованості, оскільки рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не набрало законної сили. Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 24 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис № 38321 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором від 07 травня 2020 року № 491024529 в розмірі 28 234 грн 68 коп.
Стягнення заборгованості проводилось за період з 29 липня 2020 року по 20 жовтня 2020 року. Сума заборгованості складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 3 105 грн 42 коп., простроченої заборгованості за комісією та процентами у розмірі3 310 грн 65 коп., строкової заборгованості за кредитом у розмірі 21 818 грн 61 коп.
За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» із боржника стягнуто 650 грн 00 коп.
Відтак, загальна сума, що підлягає стягненню, становить 28 884 грн 68 коп.
18 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
26 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. прийнято вказане виконавче провадження.
Відповідно до довідок ТОВ «АТБ-Маркет» від 06 листопада 2023 року № 5208/С/ВНЗП, № 5209/С/ВНЗП, № 5199/С/ВНЗП з доходів ОСОБА_1 стягнуто 2 429 грн 05 коп., 919 грн 85 коп. та 5 887 грн 96 коп. за виконавчим провадженням № НОМЕР_1.
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що виконавчий напис № 38321 вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем не надано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому упровадженні здійснено стягнення грошових коштів) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення безпідставно набутих коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/20633/15-ц від 20 березня 2019 року зазначено, що предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.
У постанові Верховного Суду у справі № 592/12956/21 від 22 березня 2023 року вказано, що під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці з акону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Колегією суддів встановлено, що звертаючись із позовом ОСОБА_1 просила: визнати виконавчий напис від 24 листопада 2020 року № 38321, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., таким, що не підлягає виконанню; стягнути з АТ «Сенс Банк» безпідставно набуті кошти в розмірі 9 236 грн 86 коп.
Так, судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Враховуючи, що на момент ухвалення Голосіївським районним судом міста Києва рішення 03 квітня 2024 року, було відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Так, саме з дати набрання законної сили рішення суду, якою встановлений факт безпідставності отримання АТ «Сенс Банк» коштів від ОСОБА_2 , у відповідача виникло зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом від 24 листопада 2020 року № 38321.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для покладання на відповідача зобов'язання з повернення безпідставно набутих коштів.
Доводи апеляційної скарги про те, що отримані АТ «Сенс Банк» грошові кошти підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України, колегія суддів оцінює критично, оскільки лише з моменту набрання рішення суду від 03 квітня 2024 року законної сили, відповідач буде зобов'язаний повернути грошові кошти, отримані за виконавчим написом № 38321.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 03 квітня 2024 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 14 березня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.В. Желепа
С.Г. Музичко