Постанова
Іменем України
14 березня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/6136/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,
розглянув порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
в складі судді Писанець Н. В.
від 02 грудня 2024 року
по справі №361/3460/24 Броварського міськрайонного суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
1. Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Товариство), як правонаступник АТ «ОТП Банк», звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 18.11.2020 укладено кредитний договір №2034652825, за яким останній отримав кредит у розмірі 10 347,00 грн.
Вказував, що 28.06.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28/06/23, за яким останній отримав право вимоги до ОСОБА_1 на підставі Реєстру боржників №2 на загальну суму 45 330,72 грн, з якої 26 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 18 630,72 грн - загальна сума боргу по відсотках.
Зазначав, що ОСОБА_1 не погасив заборгованість за кредитним договором, правонаступником за якими є позивач, а тому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами у загальній сумі 45 330,72 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2024 року позов задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позов суд виходив із того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за кредитними договорами у загальній сумі 45 330,72 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку із чим просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Аргументи учасників справи
5.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не установив обставин щодо видачі відповідачу кредиту та чим мав право банк списувати борг із карткового рахунку.
Вважав, що суд не з'ясував мети видачі кредиту та його розміру, адже тіло кредиту складало 10 347,00 грн, а не 26 700 грн, як то зазначено у позовній заяві.
Крім того, звертув увагу колегії суддів на те, що АТ «ОТП Банк» до дати звернення позивача з даним позовом, до суду із позовом не звертався, та не звертався до ОСОБА_1 із листами щодо погашення заборгованості, що давало йому підстави вважати, що отриманий кредит було ним повернуто у повному обсязі.
Також звернув увагу на те, що надання та обслуговування кредиту обумовлено в умовах та правилах, де зазначено, що кредитний ліміт до використання розраховується та встановлюється банком, виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру Банку.
В іншому доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача із фактом переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача через низку порушень при укладенні договору факторингу.
5. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 січня 2025 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи у суду першої інстанції.
20 січня 2025 року справа надійшла до Київського апеляційного суду.
6. Відомості щодо повідомлення учасників справи
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом апеляційної інстанції без виклику учасників справи.
Оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд його апеляційної скарги на рішення суду від 02.12.2024 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи шляхом отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується супровідним листом та звітом про доставку вихідної кореспонденції на електронну пошту ОСОБА_1 (а. с. 67-68).
Позивач також належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги Відповідача на рішення суду від 02.12.2024 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи шляхом отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується супровідним листом та звітом про доставку вихідної кореспонденції в електронний кабінет представника ТОВ «ЄАПБ» - Кожухівського Я. І. в підсистемі «Електронний суд» (а. с. 67, 69).
7. Позиція Київського апеляційного суду
Колегія суддів вислухала доповідь судді-доповідача, дослідила матеріали справи, перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
8. Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 19 листопада 2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2034652825 за умовами якого останньому надавався кредит у розмірі 10 347,00 грн на купівлю двох смартфонів, послуг із страхування кожного із смартфонів та чохла у ТОВ «ДІЄСА» на загальну суму 14 847,00 грн, із фіксованою процентною ставкою 0,01% річних на строк 6 місяців із датою остаточного повернення кредиту 19.05.2021 (а. с. 4-7, 9-10).
З фіскального чеку вбачається, що ОСОБА_1 придбав вказаний вище товар у ТОВ «ДІЄСА» на загальну суму 14 847,00 грн. При цьому сума власного платежу склала 4 500,00 грн, а кредит склав 10 347,00 грн (а. с. 8 на звороті).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що 19.11.2020 року ОСОБА_1 придбав у мережі магазинів «Eldorado» у розстрочку на 6 місяців 2 смарфони із їх страхуванням та один чохол на загальну суму 14 847,00 грн, з яких 4 500,00 грн був його власний платіж, а 10 347,00 грн магазину «Eldorado» сплатив АТ «ОТП Банк», якому ОСОБА_1 зобов'язувався сплачувати даний кредит протягом 6 місяців рівними частинами по 1 725,00 грн з відсотковою ставкою 0,01% річних.
28.06.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК» ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28/06/23, за яким останній отримав право вимоги до ОСОБА_1 на підставі Реєстру боржників №2 на загальну суму 45 330,72 грн, з якої 26 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 18 630,72 грн - загальна сума боргу по відсотках.
9. Мотиви, якими керується Київський апеляційний суд та застосовані норми права
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, з огляду на те, що Відповідачем не спростовано розмір заборгованості, який позивач отримав за договором факторингу від первісного кредитора.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним, з наступних підстав.
Звертаючись до суду із позовом позивач зазначав, що за договором факторингу від 28.06.2023 отримав від АТ «ОТП Банк» право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 45 330,72 грн, з якої 26 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 18 630,72 грн - загальна сума боргу по відсотках.
Сукупний аналіз наведених обставин вказує на те, що до ТОВ «ЄАПБ» від АТ «ОТП БАнк» перейшло право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2034652825 від 19.11.2020.
Однак, у відповідності до вимог ст. 12, 81 ЦПК України на позивача покладається обов'язок довести та надати докази існування перед первісним кредитором розміру і періоду заборгованості.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Разом з тим, позивачем не надано розрахунку заборгованості по щомісячним платежам до 19.05.2021, а також у позовній заяві позивач навіть не вказує за який конкретно період виникла заборгованість, яку він просить стягнути за період з 28.06.2023 по 29.02.2024, та яка перейшла до нього від попереднього кредитора.
Як вказувалося вище, до позовної заяви на підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості за період до 28.06.2023 (отримання права вимоги) позивачем долучено лише додатки до Договору про відступлення права вимоги, в яких зазначено загальну суму боргу, що відступається за договором.
Проте, позивач не довів належними, достовірними та достатніми доказами наявність у відповідача заборгованості за кредитом №2034652825 від 19.11.2020 у розмірі, що зазначена у реєстрі боржників №2, що є додатком до договору факторингу №28/06/23 від 28.06.2023, а саме на загальну суму 45 330,72 грн, з якої 26 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 18 630,72 грн - загальна сума боргу по відсотках.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у заявленому розмірі є недоведеними, а тому суд дійшов помилкового висновку про те. що не спростування відповідачем розміру заборгованості, що перейшла за договором факторингу є підставою для задоволення позову.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не надав доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, зокрема контррозрахунку, є вільним трактуванням позивачем положень процесуального закону, оскільки за цими приписами обов'язок суду перевірити докази, подані стороною на підтвердження позовних вимог та задовольнити позов лише у випадку доведення позивачем належними доказами свого позову.
Разом з тим, з матеріалами справи доведено обставини отримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 10 347,00 грн за кредитним договором №2034652825 від 29.11.2020 на 6 річних платежів з кінцевою датою кредиту 19.05.2021 під 0,01% річних.
Відповідач не надав доказів виконання свого зобов'язання щодо погашення кредиту ні перед первісним кредитором, ні перед фактором.
Посилання ОСОБА_1 на те, що первісний кредитор не звертався до нього із претензіями щодо сплати боргу та листами чи вимогами про наявність заборгованості, що давало йому можливість вважати що отриманий кредит погашено у повному обсязі є безпідставними, адже сам факт не звернення кредитора до боржника із вимогами щодо погашення заборгованості не свідчить про належне виконання зобов'язання зі сплати кредитного договору. Як вже зазначалось, Відповідач не надав належних доказів на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, то доведеною є сума боргу у розмірі 10 347,00 грн.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
10. Висновки Київського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
У зв'язку з тим, що суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про доведеність наявності заборгованості у розмірі, визначеному договором факторингу, за обставин наявності доказів на підтвердження заборгованості перед первісним кредитором у розмірі 10 347,00 грн, то у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підстави для скасування рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, то й апеляційна скарга теж підлягає частковому задоволенню.
11. Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову то за приписами ч. 13. ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, а саме щодо стягнення судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви розмір судового збору становить 3 028,00 грн. ТОВ «ЄАПБ» сплачено судовий збір у відповідності до закону (а. с. 29).
Згідно квитанції #0.0.4095267635.1 від 26.12.2024 ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі визначеному законом, а саме - 4 542,00 грн, (а. с. 61 на звороті).
Колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості лише за частиною тіла кредиту в сумі 10 347,00 грн.
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, що складає 22,83% від ціни позову, суд приходить до висновку про покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЄАПБ» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 691,29 грн за подання позовної заяви, а з ТОВ «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 505,06 грн за подання апеляційної скарги.
З урахуванням положень ч. 10. ст. 141 ЦПК України з ТОВ «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 813,77 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2024 року - скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №2034652825 у розмірі 10 347 (десять тисяч триста сорок сім) грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн 77 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
А. М. Стрижеус