Справа № 361/12572/24 Головуючий в суді І інстанції - Василенко Т.К.
Провадження № 33/824/1896/2025 Головуючий - Олійник В.І.
14 березня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Стягнуто з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір у розмірі 605(шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 25.02.2025 року через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була ухвалена Броварським міськрайонним судом Київської області 13 лютого 2025 року (а.с.14-15).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що останнім днем строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, є 24 лютого 2025 року, в той час як апеляційна скарга була надіслана до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» 25 лютого 2025 року, поза межами строку апеляційного оскарження (а.с.19-20).
При цьому, апелянт у апеляційній скарзі не просить поновити строк на оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року.
Відтак, ОСОБА_1 , будучи самостійним суб'єктом оскарження, не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустив такий строк без поважних причин. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в матеріалах справи відсутнє.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Цендри Олександра В'ячеславовича на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.І. Олійник