Справа № 756/14070/24 Головуючий в суді І інстанції - Шевчук А.В.
Провадження № 33/824/655/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
05 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14.10.2024 року о 07 год. 50 хв. на вул. Я. Івашкевича, 3, в м. Києві керував транспортним засобом «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (блідий колір обличчя, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності). Водій від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, про що здійснювалась відеофіксація, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказано, що постанова судді є незаконною, оскільки наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому вказана постанова підлягає скасуванню. На обґрунтування доводів апелянт вказав, що запропонувати особі пройти огляд на стан сп'яніння працівники поліції можуть лише за умови, якщо в них є підстави вважати, що особа має ознаки сп'яніння, однак працівники поліції не виявляли у нього ознак сп'яніння та не вчиняли жодних дій, спрямованих на таке виявлення, більше того, на відеозаписі взагалі не зафіксовано, що у його поведінці наявні визначені відповідною Інструкцією ознаки сп'яніння. Крім цього, зазначив про те, що поліцейські не роз'яснили йому його права, а саме в частині наслідків відмови від проходження огляду та притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, що свідчить про недійсність результатів огляду, не вжили заходів щодо його відсторонення від керування транспортним засобом. За таких обставинпросить суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 до суду не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся тричі. Вперше, про розгляд справи призначений на 15.01.2025 року був повідомлений по телефону, про що складена відповідна телефонограма, однак до суду не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з укладенням договору про надання правничої допомоги з метою забезпечення його права на захист. Вдруге про судове засідання, призначене на 04.02.2025 року був повідомлений по телефону, про що складена відповідна телефонограма, до суду не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи з зазначенням поважності причин неявки до суду не надходило, втретє, про судове засідання, призначене на 05.03.2025 року повідомлявся засобами поштового зв'язку шляхом направлення повістки за адресою, що зазначена в його апеляційній скарзі, клопотанні про відкладення судового засідання призначеного на 15.01.2025 року та в протоколі про адміністративне правопорушення, однак до суду повернувся конверт з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою». Також суд намагався повідомити ОСОБА_1 за допомогою sms - повідомлення, однак його телефон вже був вимкнений. Суд звертає увагу на те, що рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З урахуванням викладеного, судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, однак останній до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, а тому суд вважає, що дана поведінка ОСОБА_1 свідчить про його свідоме ухилення від явки до суду. За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, письмові пояснення інспектора Управління патрульної поліції УПП у Київській області Коломійця В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції за допомогою відео фіксації на нагрудні камери працівників поліції, було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння внаслідок виявлення таких ознак як блідий колір обличчя, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп'яніння, а також що працівники поліції не виявили в нього ознак сп'яніння та не вчиняли жодних дій для цього.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння, перелік яких визначений у п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, в ході спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , в останнього була явно підвищена жвавість та його поведінка не відповідала обстановці, на прохання працівників поліції вийти з авто він вийшов і пішов в протилежний від працівників поліції бік, на неодноразові пропозиції пройти огляд в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я він відповідав відмовою. Після роз'яснення працівниками поліції того, що у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння щодо нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, останній погодився проїхати до медичного закладу, однак в медичному закладі від огляду знов відмовився. У зв'язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права в частині наслідків відмови від проходження огляду, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що він відповів відмовою та вимагав від працівників поліції надати йому докази порушення ним ПДР. У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 пройти огляд працівниками поліції було роз'яснено останньому про те, що за наслідками відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я складається протокол за порушення п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Після того, працівники поліції склали і вручили ОСОБА_1 направлення на проходження огляду та знов запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров'я, на що він погодився, однак прибувши до медичного закладу знову відмовився від огляду. З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.
Також, судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів. Так, відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно у закладі охорони здоров'я, що вказує на відсутність порушень із боку поліцейського. Крім того, відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції його не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовуються розпискою, яка міститься в матеріалах справи, відповідно до якої транспортний засіб було передано ОСОБА_2 . Крім того, вказані доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 рокущодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька