03 березня 2025 року м. Київ
Справа № 363/3873/24
Провадження: № 33/824/1380/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідомої Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Олександра Борисовича
на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року, винесену під голуванням судді Баличева М. Б.
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1. ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правпорушення серії АДД №277935 від 27 липня 2024 року, що 27.07.2024 року о 11 год. 50 хв. в м. Вишгород по вул. Ягідна, 5-А водій ОСОБА_1 керував автомобілем МАЗДА д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності свідків. Вказаними діями водій порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення,передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко О. Б. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Вишгородського районного суду Київськох області від 16 серпня 2024 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 не було вручено направлення для проходження у медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння. Також вказує на те, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу та взагалі не було можливим встановити чи ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Крім того, скаржник зазначає, що у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, про які було зазначено в протоколі. Також вказує на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння тому, що поспішав по роботі.
Подана апеляційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 не був повідомлений про розгляд справи про адмінстративне правопорушення. Про існування постанови суду першої інстації дізнався 07 січня 2025 року від працівників патрульної поліції.
За таких обставин, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка О. Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шевченко О. А.. підтримали апеляційну скаргу. Просили закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника- адвоката Шевченко О. А.. дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи судпершої інстації достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень скаржника, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином,ОСОБА_1 реалізувавсвоє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №277935 від 27 липня 2024 року, що 27.07.2024 року о 11 год. 50 хв. в м. Вишгород по вул. Ягідна, 5-А водій ОСОБА_1 керував автомобілем МАЗДА д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності свідків. Вказаними діями водій порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що їхав з об'єкту, сильно поспішав по роботі, відмовився проходити.
Пропозиція проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння працівниками поліції здійснена в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджєуться поясненями, які містять в матеріалах справи (а. с. 4-5).
Окрім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 липня 2024 року. (а .с.2).
В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 27 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 (а. с.11).
На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 зазначає, що рухався на транспортному засобу в м. Київ. Працівники поліціїзапропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Працівниками поліції було роз'яснено наслідки відмови від проходження такого огляду. Пропозиція проходження огляду відбувалсь в присутності двох свідків.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, а також самим ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 у вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не зазначив.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, які виявлені працівниками поліції 27 липня 2024 року у ОСОБА_1 в розумінні п. п.2, 3 п. 3 та п.п. 1,п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції та в присутності двох свідків.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи скаржника, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу та взагалі не було можливим встановити чи ОСОБА_1 керував транспортним засобом, виходячи з наступного.
Відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан від 29 груджня 2021 року п. 20 встнаолено заходи з контролю в'їзду/виїзду, яківключають:1) на блокпостах: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб;
З наявного відеозапису убачається, що ОСОБА_1 повідомив, що саме він керував транспортним засобом та рухався з роботи до Києва. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що його зупинили на блокпосту.
Доводи скаржника, про те , що у нього були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння про, які було зазначено в протоколі оцінюються критично, оскільки перевірка ознак на стан наркотичного сп'яніння відноситься до дискреційних повноважень працівників поліції відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував того факту, що працівники поліції перевіряли у нього наявність ознак наркотичного спяніння, а саме світили ліхтариком йому в очі та просили пройти по лінії.
Доводи скаржника, про те, що він, ОСОБА_1 , відмовився проходити огляд лише тому, що поспішав по роботі судом оцінюються критично, оскільки фабула ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказів того, що відмова від проходження такого огляду вчинена в стані крайньої необхідності, тобто, для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, скаржником не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновківсуду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка О. Б. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суд
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Олександра Борисовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року задовольнити.
Поновити адвокату захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Олександра Борисовичастрок на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Олександра Борисовича залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома