14 березня 2025 року Справа № 480/4215/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши щза правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4215/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Голоного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зарахування періоду роботи у потрійному розмірі та відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з дня призначення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 08.10.1986 р. по 31.12.1986 року включно у потрійному розмірі та зробити перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з дня призначення пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та з 05.04.2004 року отримує пенсію, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначає, що у період з 08.10.1986 по 31.12.1986 працювала у зоні відчуження, що дає їй право на зарахування вказаного періоду до страхового стажу у потрійному розміру. Однак, період роботи з 08.10.1986 по 31.12.1986 врахований відповідачем в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком страхового стажу.
Не погоджуючись з незарахування періодів роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою про зарахування до вказаного стажу роботи у трикратному розмірі та надала довіку про заробітну плату з жовтня по грудень 1986 року включно та довідку від 02.08.2016 № 04 про період роботи видану ПАТ «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління №6». Однак, листом від 30.04.2024 року № 1800-0202-8/20771 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило про те, що долучені неї копії довідок про заробітну плату від 14.02.2024 року та про період роботи видані ПАТ «Спеціалізоване будівельно - монтажне управління № 6» в матеріалах пенсійної справи відсутні, тому треба звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка, до якої долучити необхідні документи.
Вважаючи таку поведінку державного органу протиправною та такою, що порушує, конституційні права на соціальний захист, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Копія даної ухвали була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 23.05.2024 (а.с. 27), про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Проте, відзиву на позовну заяву суду надано не було.
Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком на умовах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У період з 08.10.1986 по 31.12.1986 ОСОБА_1 була безпосередньо зайнята на роботах, що передбачені пстановою ЦК КПРС Ради міністрів СРСР і ВЦСП від 29 грудня 1987 року № 1497-878 та постановою Ради міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.06.1986 року №665- 195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, працювала в зоні відчуження, що підтверджується копією довідки ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 02 серпня 2017 року № 04 (а.с.13).
Разом з тим, період роботи з 08.10.1986 по 31.12.1986 врахований позивачу в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком страхового стажу (а.с. 12).
08.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок її пенсії з врахуванням періодів роботи з 08.10.1986 по 31.12.1986 у потрійному розмірі (а.с. 19).
До заяви позивачка долучила:
- копію довідки ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 02 серпня 2017 року № 04 про період роботи (а.с. 13);
- копію довідки про заробітну плату за жовтень-грудень 1986 року для обчислення пенсії ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 14.02.2024 року № 01 (а.с.15);
- копію довідки ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 02 серпня 2016 року № 03 (а.с. 14).
Листом від 30.04.2025 № 1800-0202-8/20771 (а.с. 20-21) відповідач повідомив позивачку, що долучені до звернення копії довідок про заробітну плату від 14.02.2024 № 01 за період з жовтня по грудень 1986 та № 6 про період роботи з 08.10.1986 по 05.11.1986, з 05.11.1986 по 06.12.1986 та з 06.12.1986 по 31.12.1986 та довідка № 04 від 02.08.2017, видані ПАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 6", у матеріалах пенсійної справи відсутні. Таким чином, для здійснення перерахунку розміру пенсії з урахуванням долучених до звернення довідок, зокрема, про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач має звернутися, особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка, до якої долучити необхідні документи.
Враховуючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено судом, позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За змістом позовної заяви у межах спірних правовідносинах питання полягає у правомірності незарахування відповідачем періодів роботи позивачки в зоні відчуження з 08.10.1986 по 31.12.1986 у потрійому розмірі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, як надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12): до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за Списком № 1 (36-2003-п). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Тобто саме нормами Закону № 796-ХІІ, у відповідності до вимог статті 92 Конституції України встановлено, що пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 250, від 30.06.1998 р. № 982, від 07.02.2000 р. № 223, від 29.01.2003 р. № 137, від 27.04.2006 р. № 571, від 10.09.2008 р. № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (з наступними неодноразовими змінами) передбачено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи зараховується до стажу роботи і вислуги років в полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36).
Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 р. № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (з наступними змінами), яка відповідно до повноважень КМУ, делегованих статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлює правила пільгового обчислення стажу роботи в зоні відчуження, є самостійною правовою підставою для обчислення стажу роботи в зоні відчуження, який враховується при обчисленні коефіцієнту страхового стажу при визначенні розміру пенсії, незалежно від наявності підстав для застосування Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36).
Так, як встановлено судом, у період з 08.10.1986 по 31.12.1986 ОСОБА_1 була безпосередньо зайнята на роботах, що передбачені пстановою ЦК КПРС Ради міністрів СРСР і ВЦСП від 29 грудня 1987 року № 1497-878 та постановою Ради міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.06.1986 року №665- 195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, та працювала у зоні відчуження, що підтверджується копією довідки ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 02 серпня 2017 року № 04 (а.с.13).
Також, відповідно до змісту довідки про заробітну плату за жовтень-грудень 1986 року для обчислення пенсії ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 14.02.2024 року № 01 у період з жовтня по грудень 1986 року позивач отримувала заробітну плату ПАТ у ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6"(а.с.15).
Таким чином, враховуючи зміст наданих доказів, та з огляду на приписи ч. 1 ст. 56 Закону України № 796-ХІІ, суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача у зоні відчуження з 08.10.1986 по 06.12.1986 має обраховуватись у потрійному розмірі.
Разом з тим, на заяву позивача від 08.04.2024 про перерахунок розміру її пенсії, листом від 30.04.2025 № 1800-0202-8/20771 (а.с. 20-21) відповідач повідомив позивачку, що долучені до звернення копії довідок про заробітну плату від 14.02.2024 № 01 за період з жовтня по грудень 1986 та № 6 про період роботи з 08.10.1986 по 05.11.1986, з 05.11.1986 по 06.12.1986 та з 06.12.1986 по 31.12.1986 та довідка № 04 від 02.08.2017, видані ПАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 6", у матеріалах пенсійної справи відсутні. Таким чином, для здійснення перерахунку розміру пенсії з урахуванням долучених до звернення довідок, зокрема, про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач має звернутися, особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка, до якої долучити необхідні документи.
Оцінюючи вказані доводи, суд враховує, що згідно із частиною 1 статті 44 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Отже, законодавцем визначені альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення пенсій.
Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Аналізуючи зміст вищезазначених положень, суд дійшов висновку про те, що особа, яка претендує на перерахунок пенсії, наділена правом звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком №22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо перерахунку пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що перераховує пенсію, про перерахунок або відмову в перерахунку із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом Пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що зміст заяви ОСОБА_1 від 08.04.2024 року, що надійшла на адресу відповідача, чітко посвідчує ту обставину, що ОСОБА_1 , яка отримує пенсію за відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", висловлює намір здійснити перерахунок розміу її пенсії з урахуванням наданих документів, зокрема довідки ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 02 серпня 2017 року № 04 та довідки про заробітну плату за жовтень-грудень 1986 року для обчислення пенсії ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 14.02.2024 року № 01.
При цьому, суд зауважує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Так, Порядком № 22-1 визначено процедуру, яке є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.
Згідно вимог пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 22-1, результат розгляду заяви про призначення пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що перераховує пенсію, про перерахунок або відмову в перерахунку із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Водночас, розглянувши подану позивачем заяву про перерахунок пенсії, відповідачем роз'яснено позивачу порядок подання заяви про перерахунок пенсії та запропоновано звернутися до територіального відділу обслуговування громадян Головного управління або за допомогою онлайн сервісів Пенсійного фонду України через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, з використанням особистого електронного цифрового підпису.
Отже очевидним є факт, що відповідачем не розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 , відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято.
При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для перерахунку пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії). Водночас, у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20.
Разом з тим, позивачем заявлені позовні вимоги зокрема щодо визнання протиправної відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з дня призначення пенсії та зобов'язання відповідача зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 08.10.1986 по 31.12.1986 року включно у потрійному розмірі та зробити перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з дня призначення пенсії.
Однак, оскільки орган Пенсійного фонду не розглянув подану позивачем заяву про перерахунок пенсії по суті, не оцінив подані документи та не надав жодного висновку про наявність чи відсутність підстав для її перерахунку, суд не має підстав для втручання в дискреційні повноваження відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши періоди роботи позивача з 08.10.1986 по 31.12.1986 в потрійному розмірі.
Щодо посилань позивача, що документи, які посвідчують право на зарахування періоду її роботи з 08.10.1986 по 31.12.1986 у потрійному розмірі, містяться в матеріалах пенсійної справи, і відповідно при обчисленні розміру пенсії відповідач мав врахувати вказані документи, суд зазначає про наступне.
На виконання вимоги суду відповідач надав матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , однак, дослідивши вказані матеріали суд зазначає, що вони не містять ані копії довідки ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 02 серпня 2017 року № 04 про період роботи з 08.10.1986 по 31.12.1986, ані копії довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за жовтень-грудень 1986 року для обчислення пенсії ПАТ "Спеціалізоване монтажне управління № 6" від 14.02.2024 року № 01 (а.с.15).
Відтак, у суду немає підстав для висновку, що при обрахунку розміру пенсії, відповідачем досліджувалися документи, які посвідчують право на зарахування періоду її роботи з 08.10.1986 по 31.12.1986 у потрійному розмірі.
При цьому, суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи та обставини, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на перерахунок пенсії за умови, що таких дій не вчинив відповідач.
За таких обставин, враховуючи, що питання наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії, за результатом заяви позивача не вирішено, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 08.04.2024 про перерахунок пенсії, та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.04.2024 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 08.04.2024 про перерахунок пенсії за віком, призначеної на умовах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 08.04.2024 про перерахунок пенсії за віком, призначеної на умовах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко