про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2025 року Справа № 480/1327/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 244401,86 грн. в якості відшкодування шкоди заподіяної державі не належним виконанням обов'язків військової служби.
У порядку ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи було направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 10.03.2025 надійшла відповідь від відділу адміністративних послуг управління "Центра адміністративних послуг" виконавчого комітету Лебединської міської ради, та згідно якої по даним Реєстру Лебединської територіальної громади інформація про ОСОБА_1 відсутня.
При цьому, згідно ч.7 ст.171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Разом з тим, перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що станом на сьогодні питання про відкриття провадження не може бути вирішене, оскільки позовна заява подана з порушенням ст.161 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху.
Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Представник позивача у позові в обґрунтування вимог вказує, що відповідач з 01.10.2020 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира реактивної артилерійської батареї, а 07.12.2022 самовільно залишив Військову частину НОМЕР_1 та відсутній на військовій службі по теперішній час. Поряд з цим, в ході службового розслідування було виявлено нестачу військового майна, що обліковувалося за реактивною артилерійською батареєю Військової частини НОМЕР_1 , командиром якої був відповідач. У зв'язку з чим наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23.12.2023 №2616, з урахування внесених наказом від 28.02.2024 №518 змін, відповідача притягнено до матеріальної відповідальності в сумі 244 401,86грн.
Представник позивача вказує, що 15.01.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 відповідачу направлено вимогу про відшкодування шкоди, і тому саме з цієї дати у відповідача виник обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду.
Оцінюючи вказані обставини, суд відмічає, що спори, пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби - підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства (вказану правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 818/1688/16, від 12.12.2018 у справі №804/285/16).
Згідно із преамбулою Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ (далі Закон №160-ІХ) цей Закон визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 у справі № 520/11225/23 вказав, що за змістом положень Закону №160-ІХ особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас відшкодування завданої шкоди -у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби - здійснюється у судовому порядку. При цьому Закон №160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди. За таких умов, при визначенні строку звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди застосуванню підлягають відповідні норми КАС України.
Так, відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом з матеріалів позовної заяви, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23.12.2023 №2616, з урахування внесених наказом від 28.02.2024 №518 змін, відповідача притягнено до матеріальної відповідальності в сумі 244401,86грн. Тобто ще станом на 23.12.2023 Військовій частині НОМЕР_1 було відомо про нанесення збитків відповідачем державі. Втім з цим позовом до суду представник позивача звернувся лише 18.02.2025, тобто із значним пропуском 3-місячного строку звернення до суду.
Посилання при цьому на те, що саме надіслання вимоги відповідачу про відшкодування збитків 15.01.2025 є датою, з якою позивач пов'язує виникнення підстав для відшкодування відповідачем збитків, та відповідно і для звернення до суду з позовною заявою, суд не приймає до уваги, оскільки це жодним чином не спростовує вказаних вище висновків суду, а лише підтверджує, що позивач тільки 15.01.2025 почав вживати дії щодо відшкодування збитків відповідачем.
Відтак, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 пропущено 3-місячний строк звернення з цим позовом до суду. При цьому позивачем не було додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко