13 березня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/13501/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з приведення у відповідність відомостей стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо виключення з військового обліку та їх внесення до відповідних реєстрів, Оберігу;
зобов'язати відповідача привести у відповідність відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо виключення його з військового обліку та їх внесення до відповідних реєстрів, Оберігу.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що у 2022 році він став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 й 30.08.2022 пройшов ВЛК, якою визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що йому видана довідка від 31.08.2022 №12/1547. Крім того, у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного проставлено відмітку про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Однак після оновлення даних у застосунку "Резерв+" позивач отримав інформацію "Не на обліку. Інформація в реєстрі Оберіг неповна. Будь ласка зверніться в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.". На цій підставі позивач у вересні 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо приведення у відповідність відомостей щодо виключення його з військового обліку, проте відповідь на таке звернення не отримав.
2. Позиція відповідача.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 07.12.2024 /а.с. 50/, відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у відкрите судове засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 докази вилучення книг протоколів ВЛК та журналів видачі тимчасових посвідчень за 2022 рік (зокрема, копії ухвали слідчого судді, протоколу обшуку тощо).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 витребувані додаткові докази від ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судове засідання 21.01.2025 не проводилось з огляду на перебування головуючого судді у відпустці.
Судове засідання 28.01.2025 не відбулось з огляду на отримання повідомлення про замінування приміщення суду /а.с. 116/.
У судове засідання 11.02.2025 учасники справи не з'явились, про його проведення повідомлені належним чином.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач причин неявки уповноваженого представника у судове засідання не повідомив.
Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У силу пункту 1 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 /а.с. 13/.
У матеріалах справи наявна копія довідки військово-лікарської комісії від 30.08.2022 вих.№12/1547, за змістом якої солдату ОСОБА_1 30.08.2022 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якого на підставі статті 22 "а" графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку /а.с. 21/.
До тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_7 внесено запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 30.08.2022 на підставі статті 22 "а" графи ІІ Розкладу хвороб /а.с. 18-19/.
Також у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_7 проставлено відмітку про зняття позивача з обліку військовозобов'язаних за станом здоров'я /а.с. 19/.
За даними мобільного застосунку "Резерв+" (інформація з реєстру Оберіг) щодо ОСОБА_1 : "Не на обліку. Інформація в реєстрі Оберіг неповна. Будь ласка зверніться в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних." /а.с. 20/.
02.09.2024 позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву, у якій просив привести у відповідність відомості щодо його виключення з військового обліку /а.с. 10, 22/.
Заява отримана ІНФОРМАЦІЯ_7 05.09.2024, що підтверджено інформацією про трекінг відправлень поштового оператора /а.с. 23/.
Відомості про розгляд заяви ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, на неодноразову вимогу суду відповідач такі відомості не надав.
На адвокатський запит представника позивача, адвоката Питомця А.В. від 02.10.2024 відповідач листом від 12.10.2024 вих.№12/6/3235 повідомив, що за даними АІС "Оберіг" військовозобов'язаний ОСОБА_1 "не прив'язаний до військоммату" та не перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на 12.10.2024 книги протоколів ВЛК та журнали видачі тимчасових посвідчень за 2022 рік вилучені правоохоронними органами, з урахуванням чого підтвердити факт видачі військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасового посвідчення та факт виключення його з військового обліку немає можливості. Для вирішення питання стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку позивачу рекомендовано стати на військовий облік за місцем його реєстрації та повторно пройти ВЛК /а.с. 28/.
Не погодившись з наведеними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
За приписами частин першої - третьої статті 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини дев'ятої цієї статті щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону №2232-XII (у редакції станом на серпень 2022 року) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2262-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Законом України від 11.04.2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" статтю 1 Закону №2232-ХІІ викладено у новій редакції, де у частині десятій, зокрема, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Підпунктом 12 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3633-IX передбачено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов'язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
Закон №3633-IX набрав чинності 18.05.2024.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (надалі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).
Cтаттею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У частині першій статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Процедуру збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було урегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 (далі - Порядок №94; чинний у період з 15.04.2022 по 22.08.2024).
Пунктами 16 - 18 розділу ІІ Порядку №94 було передбачено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ. Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру. Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру.
За змістом пунктів 1, 2, 5 розділу ІІІ Порядку №94 відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста. До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку. Військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема є ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до пунктів 6, 9 розділу ІІІ Порядку №94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку №94 створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559, в редакції на момент виникнення спірних відносин), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): (...) 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; (...) 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У справі, що розглядається, спір стосується бездіяльності ТЦК та СП щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024, що отримана ІНФОРМАЦІЯ_7 05.09.2024.
Так, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Суд, дослідивши копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 /а.с. 18-19/, встановив, що позивач у липні 2022 року був взятий на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з позовною заявою позивач надав копію довідки військово-лікарської комісії від 30.08.2022 вих.№12/1547, за змістом якої солдату ОСОБА_1 30.08.2022 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якого на підставі статті 22 "а" графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку /а.с. 21/.
До тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 внесено запис про виключення з військового обліку 30.08.2022 на підставі статті 22 "а" графи ІІ Розкладу хвороб /а.с. 18-19/.
Також у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_7 проставлено відмітку про зняття позивача з обліку військовозобов'язаних за станом здоров'я /а.с. 19/.
Водночас, за даними мобільного застосунку "Резерв+" (інформація з реєстру Оберіг) щодо ОСОБА_1 : "Не на обліку. Інформація в реєстрі Оберіг неповна. Будь ласка зверніться в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних." /а.с. 20/.
З урахуванням наведеного позивач у вересні 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про приведення у відповідність відомостей, що містяться у Реєстрі, з урахуванням наявних у нього військово-облікових документів /а.с. 10/.
Згадана заява надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_5 05.09.2024, що підтверджено даними поштового оператора про вручення поштового відправлення за номером 6500100005772 /а.с. 22- 23/.
Відповідач у ході розгляду справи на неодноразову вимогу суду не надав доказів розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024.
Отож заява ОСОБА_1 від 02.09.2024 у визначеному законом порядку не розглянута.
Надання відповідачем відповіді на адвокатський запит представника позивача, адвоката Питомця А.В. (лист від 12.10.2024 вих.№12/6/3235 - а.с. 28) не свідчить про розгляд ІНФОРМАЦІЯ_7 заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду по суті заяви позивача від 02.09.2024 про приведення у відповідність до військово-облікових документів відомостей Реєстру та зобов'язати відповідача розглянути зазначену заяву з прийняттям відповідного рішення.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 43-46/.
З огляду на приписи підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.
За змістом абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі №280/5145/19 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 (справа №280/5161/19).
Таким чином, за подання цього позову ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 02.09.2024, а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Своєю чергою, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною першою статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Таким чином, надмірно сплачений за подання позовної заяви у цій справі судовий збір у розмірі 1211,20 грн належить повернути позивачу з Державного бюджету України.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024 про приведення у відповідність до військово-облікових документів відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 про приведення у відповідність до військово-облікових документів відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з прийняттям відповідного рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на утримання ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) відповідно до квитанції від 20.11.2024 №8786-5035--1875-9106.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА