Справа № 420/40665/24
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Одеського окружного адміністративного суду 30.12.2024 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000429 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000433 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000439 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000457 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000458 від 13.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зокрема зазначає, що відповідачем в оскаржених рішеннях не зазначено, які саме дані, що містяться у додатково витребуваних митницею для підтвердження митної вартості товарів документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Також зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, яким саме чином ненадання перекладу вищезазначених документів вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості. Враховуючи викладене, позивач вважає, що Одеська митниця необґрунтовано зобов'язала позивача надати для підтвердження митної вартості товарів переклади додатково витребуваних митницею документів на українську мову відповідно до статті 254 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Як стверджує позивач, відповідно до фактичних обставин справи, надані позивачем до Одеської митниці документи кореспондувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності всі відомості, які підтверджували числові значення митної вартості (її складових), й не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Тобто використані декларантом відомості про визначення митної вартості, базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, а тому існували підстави, передбачені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI для застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (першого методу).
На думку позивача, зазначені у позовній заяві доводи дають можливість зробити висновок про те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем не наведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості, не зазначено причин, через які не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (перший метод). Враховуючи викладене, у Одеської митниці не було підстав, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.
Отже, як стверджує позивач, Одеська митниця під час прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024, та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № UA500020/2024/000429 комерційного призначення Від 01.11.2024, № UA500020/2024/000433 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000439 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000457 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000458 від 13.11.2024 належним чином не здійснила перевірку числового значення заявленої позивачем митної вартості товарів, та порушила положення частини 2 статті 19 Конституції України, частин 1, 2 статті 54, пунктів 1, 2 частини 4 статті 54, пунктів 1-3 частини 5 статті 54, пунктів 1-3 частини 6 статті 54, частини 1 статті 55, пункту 1 частини 2 статті 55, частини 3 статті 318, частин 1, 2, 5 статті 327 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Також, на думку позивача, митна вартість товарів, яка була зазначена у митних деклараціях від 02.10.2024 № 100100/24/46473, від 09.10.2024 № UA504180/2024/002838, від 19.10.2024 № UA504180/2024/2838, від 17.10.2024 № UA504180/2024/002867, від 28.10.2024 № UA100180/2024/012807, від 22.10.2024 № UA504180/2024/001816 не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до її показників.
Позивач вважає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 за шостим (резервним) методом, Одеська митниця не вказала, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навела жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товарів.
Як стверджує позивач, в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 Одеською митницею не наведені порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (тобто не наведене обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування).
Таким чином, вказано у позові, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024, порушенням пунктів 2, 4 частини 2 статті 55, частини 3 статті 57 Митного кодексу № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 прийняті суб'єктом владних повноважень з України від 13.03.2012 № 4495-VI, пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.06.2012 за № 883/21195).
Позивач вважає, що оскільки декларант відповідно до частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI надав до Одеської митниці документи, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товарів, не мали розбіжностей, то у Одеської митниці були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54, частиною 1 статті 55, частинами 1, 2 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, пункту 8.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672) для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи товарів, транспортних пропуску засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000429 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000433 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000439 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000457 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000458 від 13.11.2024.
Ухвалою суду від 06.01.2025 року позов залишено без руху.
14.01.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом із доказами сплати судового збору.
21.02.2025 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05.02.2025 року (вх.№ЕС/11305/25) до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що адміністративний позов ТОВ «АЛЬТЕМС ГРУП» не підлягає задоволенню.
Як вказано у відзиві, виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №№ 24UA500020009139U4від 01.11.2024, № 24UA500020009156U6 від 01.11.2024, 24UA500020009309U5 від 06.11.2024, 24UA500020009498U4 від 13.11.2024, № 24UA500020009511U1 від 13.11.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів за UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024 та № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024; № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024.
Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № № 24UA500020009139U4від 01.11.2024, №24UA500020009156U6 від 01.11.2024, № 24UA500020009309U5 від 06.11.2024, № 24UA500020009498U4 від 13.11.2024, № 24UA500020009511U1 від 13.11.2024 розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
На думку відповідача, у рішеннях про коригування митної вартості № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024 та № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024; № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024;№ UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Також, у відзиві вказано, що товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) № 24UA500020009139U4від 01.11.2024, № 24UA500020009156U6 від 01.11.2024, №24UA500020009334U3, №24UA500020009514U9, № 24UA500020009519U4 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 879 773,28 грн. (144 288,12 + 228 955,37 + 200 855,35 + 156 578,07 + 149 096,37) шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
05.02.2025 року (вх.№ЕС/11307/25) від представника Одеської митниці до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд судовий розгляд справи №420/40665/24 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 13.03.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/40665/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідністю "АЛЬТЕМС ГРУП" зареєстровано як юридична особа 18.12.2023 року (Номер запису: 1000741020000105669) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами.
Судом встановлено, що 29.04.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТДОМ" (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" (Комісіонер) укладено договір комісії № 290424.
Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 290424 від 29.04.2024 року Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.
Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 290424 від 29.04.2024 року визначено, що Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем. У випадку виникнення у Комісіонера курсової різниці в результаті купівлі валюти для розрахунків з Продавцем, вона покривається Комісіонеру Комітентом у повному обсязі.
19.07.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОНГВІНД" (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" (Комісіонер) укладено договір комісії № 1907-2024.
Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 1907-2024 від 19.07.2024 року Комісіонер зобов'язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти зовнішньоекономічний (і) договір (и), або на підставі раніше укладених договорів. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов'язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.
Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 1907-2024 від 19.07.2024 визначено, що Комісіонер зобов'язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцемнерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем. У випадку виникнення у Комісіонера курсової різниці в результаті купівлі валюти для розрахунків з Продавцем, вона покривається Комісіонеру Комітентом у повному обсязі.
Також, судом встановлено, що 29.04.2024 року між компанією LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.), Об'єднані Арабські Емірати (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" (Покупець) укладено контракт № AGA-290424, пунктом 1.3 якого передбачено, що згідно чинного Контракту Продавець продає, а Покупець купляє Товар згідно Інвойсів до Контракту на кожну поставку. Товар придбавається для реалізації на території України.
Відповідно до пункту 1.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року цей контракт укладається в рамках виконання договорів комісії.
В пункті 2.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року зазначено, що вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах до Контракту.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року загальна сума контракту складається із загальної суми інвойсів. Валюта Контракту та платежів - долар США.
Відповідно до п.5.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року пакування, у якому відвантажується Товар. повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортування морським транспортом.
Пунктом 5.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що на кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).
Відповідно до пункту 6.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року поставка Товару може здійснюватися морським та автомобільним транспортом.
Пунктом 6.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що умови поставки згідно цього Контракту обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2020.
Пунктом 6.3 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що за дорученням Продавця безпосереднім відправником Товару може бути інша фірма. Відправник Товару та конкретні умови вказуються в супровідних документах.
Згідно з пунктом 7.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року оплата здійснюється по факту поставки товару у доларах США, на банківський рахунок Продавця, чи за іншими реквізитами, зазначеними у додаткових угодах до Контракту.
Пунктом 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту, Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.
Пунктом 7.3 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року обумовлено, що всі податки, мито та інші збори по виконанню даного Контракту на території країни Продавця несе Продавець, а на території країни Покупця Покупець.
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту «LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №91060-FYX вiд 22.07.2024 року.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500020009139U4 від 01.11.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500020009139U4 від 01.11.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 22.07.2024 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №91060-FYX вiд 22.07.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9479 від 29.10.2024 року;
- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №91060-FYX від 22.07.2024 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №AGA-290424 від 29.04.2024 року;
- внутрішній договір (контракт) комісії №1907-2024 від 19.07.2024 року;
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.
01.11.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 01.11.2024 б/н щодо відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000429.
Так, у рішенні № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було.
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2024 №91060-FYX, пакувальний лист від 22.07.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо. А також рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2024 №91060-FYX не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар.
Крім того, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту «LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу № 59447-HFC вiд 23.07.2024 року.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500020009156U6 від 01.11.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500020009156U6 від 01.11.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 23.07.2024 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 59447-HFC вiд 23.07.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3740 від 31.10.2024 року;
- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 59447-HFC від 23.07.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №AGA-290424 від 29.04.2024 року;
- внутрішній договір (контракт) комісії № 290424 від 29.04.2024 року;
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.
01.11.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 01.11.2024 б/н щодо відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000433.
Так, у рішенні № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було.
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 23.07.2024 № 59447-HFC, пакувальний лист від 23.07.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо. А також рахунок-фактура (інвойс) від 23.07.2024 № 59447-HFC не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар. для оплати за товар.
Також, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту «LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №73901-FPX вiд 08.08.2024 року.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію №24UA500020009309U5 від 06.11.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації №24UA500020009309U5 від 06.11.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 08.08.2024 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №73901-FPX вiд 08.08.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 890 від 04.11.2024 року;
- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №73901-FPX від 08.08.2024 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №AGA-290424 від 29.04.2024 року;
- внутрішній договір (контракт) комісії №290424 від 29.04.2024 року;
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.
06.11.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 06.11.2024 б/н з повідомленням, що надано всі наявні документи, що підтверджують митну вартість товару за митною декларацією та з проханням продовжити митне оформлення. Також, на вимогу митного органу, надано в якості додаткових документів прайс-лист від 08.08.2024.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000439 .
Так, у рішенні № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024 року
відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. у п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, а також п.4.1 Контракту передбачені сертифікати виробника які до митного оформлення надано не було.
2. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, а також відсутні відомості що страхування товару;
4. рахунок-фактура (інвойс) від 08.08.2024 №73901-FРX, пакувальний лист від 08.08.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо. А також рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2024 08.08.2024 №73901-FРX не містить банківських платіжних реквізитів для оплати за товар.
Разом із цим, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту «LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №71009-WMA вiд 29.08.2024 року.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500020009498U4 від 13.11.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500020009498U4 від 13.11.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 29.08.2024 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №71009-WMA вiд 29.08.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 800 від 08.11.2024 року;
- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №71009-WMA від 29.08.2024 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №AGA-290424 від 29.04.2024 року;
- внутрішній договір (контракт) комісії №290424 від 29.04.2024 року;
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.
13.11.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 13.11.2024 б/н з повідомленням, що надано всі наявні документи, що підтверджують митну вартість товару за митною декларацією та з проханням продовжити митне оформлення. Також, на вимогу митного органу, надано в якості додаткових документів прайс-лист від 08.08.2024.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000457.
Так, у рішенні № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024 року відповідачем було вказано, що декларантом надано прайс-лист б/н від 29.08.20204 - окрім дати документа не вказано протягом якого часу діє ціна. Окрім того не подано жодного документа згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ отже не спростовані наявні розбіжності у документах
Враховуючи відсутність спростування виявлених розбіжностей, відсутність належного документального підтвердження ціни, що сплачена або підлягає сплаті; документального підтвердження числового значення витрат, у рішенні зазначено, що заявлену декларантом митну вартість буде скориговано.
Також, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту «LIMITED LIABILITY COMPANY AVENKO TRADING (AVENKO TRADING L.L.C.) поставила товариству "АЛЬТЕМС ГРУП" товар згідно інвойсу №91060-FYX вiд 29.08.2024 року.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500020009511U1 від 13.11.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500020009511U1 від 13.11.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 29.08.2024 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №91060-FYX вiд 29.08.2024 року;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5090 від 11.11.2024 року;
- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №83550-QLC від 29.08.2024 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №AGA-290424 від 29.04.2024 року;
- внутрішній договір (контракт) комісії №290424 від 29.04.2024 року;
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.
13.11.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 13.11.2024 б/н з повідомленням, що надано всі наявні документи, що підтверджують митну вартість товару за митною декларацією та з проханням продовжити митне оформлення. Також, на вимогу митного органу, надано в якості додаткових документів прайс-лист від 29.08.2024.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000458.
Так, у рішенні № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. у п.4.1 Контракту вказано, що для підтвердження якості товару виробник повинен надати свої сертифікати - їх надано не було.
2. у п.6.1 контракту вказано, що поставка може здійснюватися морським та автомобільним транспортом п.5.2 Контракту вказано, що продавець зобов'язаний надати покупцю коносамент, який не був наданий. У товаротранспортній накладній відправник SHAOXING KAIMING TEXTILES CO.,LTD з адресою у Китаї, адже перевезення повинне було здійснюватись морським транспортом.
3. відповідно до п. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. п. 5.1 Контракту передбачено відвантаження товару у пакуванні. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
Також, у рішенні зазначено, що декларантом надано прайс-лист б/н від 29.08.20204 - окрім дати документа не вказано протягом якого часу діє ціна. Окрім того не подано жодного документа згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ отже не спростовані наявні розбіжності у документах.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 та картками відмов Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000429 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000433 від 01.11.2024, № UA500020/2024/000439 від 06.11.2024, № UA500020/2024/000457 від 13.11.2024, № UA500020/2024/000458 від 13.11.2024.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.
Так, щодо покликань відповідача про ненадання до митного оформлення коносаментів та сертифікатів виробника, суд зазначає.
Пунктом 5.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що на кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).
Таким чином, умовами контракту визначено, що продавець надає один з двох документів: або товаротранспортну накладну або коносамент.
Судом встановлено, що позивачем для митного оформлення товару разом із кожною партією товару було надано відповідні товаротранспортні документи.
В той же час, пунктами 4.1, 4.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що якість Товару, проданого відповідно до даного Контракту. повинна повністю відповідати міжнародним стандартам і сертифікатам виробника. Продавець відповідає за якість Товару, що поставляється.
Умовами контракту не передбачено, що відповідні сертифікати надаються покупцю.
Крім того, сертифікат походження товару та декларація країни відправлення, не є джерелом інформації про митну вартість товару та не передбачена переліком документів, визначених статтю 53 МК України.
Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача як необґрунтовані.
Щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає.
Відповідно до п.5.1 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року пакування, у якому відвантажується Товар. повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортування морським транспортом.
Також, як вбачається з матеріалів справи, поставка товару здійснювалась на умовах Інкотермс CPT.
За умовами поставки CPT пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а надані позивачем документи підтверджують той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, і окремо ця вартість не визначається.
Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих декларантом з урахуванням оскаржуваних рішень, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат позивача на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача як необґрунтовані.
Щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про здійснення оплати за товар, то суд зазначає таке.
Так, як вже встановлено судом, пунктом 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 року визначено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту, Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу. Оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 180 днів з моменту митного оформлення товару в країні Покупця.
Також, в листах б/н від 01.11.2024, 01.11.2024, 06.11.2024, 13.11.2024, 13.11.2024 уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв'язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 7.2 контракту № AGA-290424 від 29.04.2024 обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 180 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що платіжний документ надається лише за умови оплати товару.
Отже, станом на дату подання для митного оформлення товару відповідних декларацій, у позивача був відсутній обов'язок надавати документи на підтвердження здійснення оплати за товар.
Щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості щодо страхування товару, суд зазначає.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись.
Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.
Як стверджує позивач, страхування товарів не здійснювалось. Відповідачем не наведено жодних доводів та не надано доказів у спростування вказаних доводів товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕМС ГРУП».
Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача як необґрунтовані.
Щодо покликань відповідача на те, що рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2024 №91060-FYX, пакувальний лист від 22.07.2024 б/н, рахунок-фактура (інвойс) від 23.07.2024 № 59447-HFC, пакувальний лист від 23.07.2024 б/н, рахунок-фактура (інвойс) від 08.08.2024 №73901-FРX, пакувальний лист від 08.08.2024 б/н містять підписи та печатки, які мають ознаки створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо, суд зазначає.
Фактично, вказані доводи зводяться до твердження відповідача про підробку даних документів.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 29 п.5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2020 № 107, підробка - створення (повністю або частково) документа, подібного на справжній/автентичний документ, з метою незаконного його використання як справжнього/автентичного документа.
Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 вказав, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
В частині тверджень митного органу щодо наявності ознак створення графічним редактором, кольорового копіювання, тощо, суд вважає необхідним зазначити, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа.
Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції "про захист прав людини та основоположних свобод" кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачено кримінальну відповідальність, проте будь-яких доказів порушення кримінальної справи за фактом підробки документів стосовно декларанта митним органом не наведено.
Таким чином, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи відповідача не можуть свідчити про ознаки підробки документів, поданих позивачем під час здійснення митного оформлення товару.
Відповідачем не наведено будь-яких обґрунтувань та не доведено наявність вказаних сумнівів та не врахування зазначених інвойсів та пакувальних листів.
Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача як необґрунтовані.
Щодо покликань відповідача на те, що рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2024 №91060-FYX, рахунок-фактура (інвойс) від 23.07.2024 № 59447-HFC, рахунок-фактура (інвойс) від 08.08.2024 №73901-FРX, не містять банківських платіжних реквізитів для оплати за товар, то суд зазначає, що така інформація зазначено безпосередньо у контракті №AGA-290424 від 29.04.2024 року.
Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача як необґрунтовані.
Щодо покликань відповідача у рішенні № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024 року на те, що у наданому декларантом прайс-листі б/н від 29.08.20204 - окрім дати документа не вказано протягом якого часу діє ціна, суд зазначає.
Як вже зазначено судом, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.
Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 28.02.2024 року по справі №815/1460/18.
Таким чином, суд відхиляє вищевказані покликання відповідача як необґрунтовані.
Відтак, суд вважає підстави для коригування митної вартості товару позивача, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, необґрунтованими.
Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Одеською митницею при прийнятті оскаржуваних рішень не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).
За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, наявність в оскаржуваних рішеннях припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.
З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 28 336,60 грн. судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" судового збору у розмірі 28 336,60 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000190/2 від 01.11.2024 року, № UA500020/2024/000194/2 від 01.11.2024 року, № UA500020/2024/000197/2 від 06.11.2024 року, № UA500020/2024/000209/2 від 13.11.2024 року, № UA500020/2024/000210/2 від 13.11.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000429 від 01.11.2024 року, № UA500020/2024/000433 від 01.11.2024 року, № UA500020/2024/000439 від 06.11.2024 року, № UA500020/2024/000457 від 13.11.2024 року, № UA500020/2024/000458 від 13.11.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕМС ГРУП" судовий збір у розмірі 28336,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідністю "АЛЬТЕМС ГРУП" (вул. Магістральна 3, офіс 4, м.Київ, 03190, код ЄДОПОУ 45224816).
Відповідач - Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Суддя О.А. Вовченко