Справа № 420/9383/23
13 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про виконання рішення по справі № 420/9383/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/9383/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №420/9383/23 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року.
Встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановлено строк для подання звіту - один місяць, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року встановлено Територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/9383/23, зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі № 420/9383/23.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року встановлено Територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/9383/23, зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі № 420/9383/23.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року встановлено Територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/9383/23, зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області подати протягом шести місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі № 420/9383/23.
03.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/9383/23, у якому відповідачем зазначено, що Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі №420/9383/23 виконано частково. На виконання рішення суду було здійснено розрахунок потреби в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди та 08.11.2023 року за вих.№46.07-265/ССО надісланий лист до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КЕКВ 2800 в сумі 454 597 грн. Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 року за вих.№08020-01-3/34132 у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», назву якої змінено за пропозицією ДСА з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя, передбачено призначення в обсязі 10,0 млн. гривень. З метою виконання рішення суду в рамках зазначеної програми територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області 04.01.2024 року в ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області був відкритий рахунок за КПКВК 0501150 «Загальний фонд». Згідно із затвердженим Планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2024 рік територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області за вищевказаною бюджетною програмою було передбачено виділення 454 597 грн. В липні 2024 року за вищевказаною програмою надійшли асигнування у розмірі 67 054 грн. В серпні 2024 року за вищевказаною програмою надійшли асигнування у розмірі 331 933,00 грн.
Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства. Вищезазначені бюджетні асигнування були безспірно стягнуті з реєстраційного рахунку територіального управління Служби судової охорони у Одеській області органами Державної казначейської служби відповідно до черговості надходження заяв стягувачів визначеної органами Державної казначейської служби, що унеможливило здійснити повне виконання рішення суду.
Також відповідач зазначає, що на виконання рішення суду та з огляду на те, що в кошторисі територіального управління Служби судової охорони у Одеській області на 2024 рік було недостатньо бюджетних асигнувань територіальним управлінням на адресу центрального органу управління Служби судової охорони були направлені наступні доповідні записки, а саме: - від 07.02.2024 за вих.№46.06-105/ССО; - від 12.03.2024 за вих.№46.06-157/ССО; - від 31.07.2024 за вих.№46.06-856/вн; - від 26.09.2024 за вих.№46.06-1082/вн; - від 05.11.2024 за вих.№46.06-1260/вн; - від 04.12.2024 за вих.№46.06-1383/вн. Крім того, з огляду на те, що відповідні асигнування на початок 2025 року територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області виділені не були, територіальним управлінням на адресу центрального органу управління Служби судової охорони були направлені наступні доповідні записки, а саме: - від 07.01.2025 за вих.№46.06-22/вн; - від 05.02.2025 за вих.№46.06-116/вн. Станом на 28.02.2025 асигнування на виконання рішення суду територіальному управлінню не надані. Згідно із затвердженим Планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2025 рік територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області за вищевказаною бюджетною програмою було передбачено виділення 383 161 грн. В червні 2025 року за вищевказаною програмою очікується надходження асигнувань у розмірі 81 038 грн. В липні 2025 за вищевказаною програмою очікується надходження асигнувань у розмірі 302 123 грн. Здійснити нарахування та виплату позивачу відповідної винагороди на виконання рішення суду можливо лише за наявності в кошторисі територіального управління відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того відповідач вказує, що Територіальні управління Служби судової охорони є розпорядниками бюджетних коштів третього рівня. Розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони. Листами центрального органу управління Служби судової охорони від 20.03.2024 №01.30-02.2-824/вн; від 22.04.2024 №01.30-02.2-1154/вн, від 08.08.2024 №01.30-02.2-2204/вн; від 03.10.2024 №01.30-02.2-2710; від 08.11.2024 №01.30-02.2-3136/вн; від 09.12.2024 №01.30-02.2-3479/вн; від 10.01.2025 №01.30-02.2-76/вн; від 10.01.2025 №01.30-02.2-87/вн; від 12.02.2025 №01.30-02.2-466/вн територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області було проінформовано, що центральним органом управління проводиться відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань. Зокрема центральним органом управління надано до Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів інформацію про додаткову потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби з проханням додатково внести зміни до кошторисів Служби на 2024 та на 2025 роки за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», за КПКВ 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя». В вищевказаних листах центральним органом управління зауважено, що після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань Службою буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням законної сили. Однак дотепер додаткові асигнування центральному органу управління не надані. Таким чином, на теперішній час склалися об'єктивно - обгрунтовані обставини у вигляді необхідності здійснення відповідних дій для виділення додаткових кошторисних призначень іншими органами (а саме головним розпорядником коштів - Державною судовою адміністрацією України та розпорядником бюджетних коштів другого рівня центральним органом управління Служби судової охорони), які не залежать від волі керівника територіального управління, але заважають повному виконанню рішення суду. Повне виконання рішення суду буде здійснено невідкладно з моменту отримання відповідних бюджетних асигнувань.
Ухвалою від 04.03.2025 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.
Станом на дату розгляду поданого звіту, пояснень або заперечень з боку позивача щодо звіту, до суду не надходило.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 2 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №420/9383/23 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області проведено нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року, розмір якої склав 324711,98 грн., що підтверджується розрахунком потреби в коштах.
Таким чином, судом встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №420/9383/23 виконане відповідачем в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року.
В частині зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року, судове рішення залишається не виконаним.
Водночас, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області було надано до суду докази, з яких вбачається, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати відповідної доплати, зумовлено недостатньою кількістю бюджетних асигнувань. При цьому, до суду було надано докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на отримання відповідних бюджетних асигнувань.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем були належним чином обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та на момент подання відповідного звіту вжито достатні заходи для повного виконання судового рішення.
Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Частиною 11 ст. 382-3 КАС України, передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Положеннями ч.3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти звіт Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №420/9383/23 та встановити Територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області новий строк для подання звіту.
Керуючись ст.ст.248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд -
Прийняти звіт Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №420/9383/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити Територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №420/9383/23.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області у строк протягом трьох місяців з моменту отримання даної ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі №420/9383/23 в частині виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити Територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області, що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва