14 березня 2025 рокусправа № 380/17345/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), в якій просить:
- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним і скасувати Наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №127 від 06 травня 2024 року в частині зарахування ОСОБА_1 на посаду солдата резерву 101 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 ;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріальну шкоду, понесену ОСОБА_1 в розмірі 40 477 грн;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн на користь ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 приїхав до м. Львова 04.05.2024 о 5.00 з Києва, під час відпустки на родинну зустріч з батьками, та мав зворотній квиток на 11.05.2024. В цей же день близько 18.00 у АДРЕСА_3 та Ставова ОСОБА_1 було затримано представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та двома представниками Національної поліції України. Представники відповідача після перевірки документів ОСОБА_1 запропонували йому пройти ВЛК та проїхати на їхньому транспорті до місця проходження ВЛК. Повістки для проходження ВЛК або уточнення даних представниками відповідача виписано та вручено ОСОБА_1 не було.
Місцем фактичної реєстрації ОСОБА_1 як тимчасово переміщеної особи з 2014 року є м. Київ. Про це були повідомлені представники відповідача, однак зазначену інформацію, як і те, що ОСОБА_1 має намір пройти огляд ВЛК за місцем реєстрації, представниками відповідача враховано не було. Повідомляє, що ОСОБА_1 силою було поміщено до транспортного засобу представників відповідача, забрано мобільний телефон, який випав, та відвезено в невідомому напрямку у супроводі представників ІНФОРМАЦІЯ_4 та Національної поліції.
При цьому, зауважує, що насправді огляд військово-лікарською комісією ОСОБА_1 не проводився. У обліково-послужній картці до військового квитка зазначено, що позивач прийняв присягу 06 травня 2024 року, натомість, позивач жодної присяги не приймав. Також у зазначеному документі визначено, що позивач має статус солдата з 02.05.2024, тоді як всі накази щодо нього датовані пізнішою датою, а прийняття присяги (яке нібито було) датовано 06.05.2024. Також існує велика кількість розбіжностей у заповненні військового квитка і нової обліково-послужної картки від 2024 року, номерах військової частини, до якої було мобілізовано позивача.
У відповідності до витягу з Наказу №127 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 солдата ОСОБА_1 , гранатометника 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначеного Наказом командувача Сухопутних військ ЗСЦУ (по особовому складу) від 04 травня 2024 року №248-РС, на посаду солдата резерву 101 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. Водночас, звертає увагу, що Наказу командувача Сухопутних військ ЗСЦУ (по особовому складу) від 04 травня 2024 року №248-РС ОСОБА_1 до ознайомлення надано не було. Окрім того, в Наказі №127 існує положення про виплату надбавки за особливості проходження служби, премії за особистий внесок, однак жодних додаткових виплат ОСОБА_1 не здійснювали.
Враховуючи усе вищезазначене, вважає, що відповідачем допущені незаконні дії щодо мобілізації ОСОБА_1 , а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У встановлений строк позивач виконав ухвалу суду.
Ухвалою судді від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що у вечірній час 04.05.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення військово-облікових даних. Після встановлення належності ОСОБА_1 , до категорії військово-зобов'язаних осіб його скеровано на військово-лікарську комісію (далі - ВЛК). За результатом проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнього визнано «придатним до військової служби за мобілізацією». Огляд пройдено у спосіб, передбачений наказом від 14.08.2008 №402 МО України з обов'язковим оглядом всіх лікарів, здачею аналізів та врахуванням скарг на стан здоров'я та наявні захворювання. Документи щодо наявних захворювань ОСОБА_1 під час медичного огляду не подавав.
Призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , здійснювався ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до абзацу 11 пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 №318, документів про наявність бронювання чи підстав для відтермінування призову на військову службу відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 не надавав.
Після проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 разом з іншими мобілізованими відправлено в складі команди до військової частини НОМЕР_4 (наказ від 04.05.2024 №125 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ) та зараховано на посаду гранатометника 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, 06.05.2024 №127 винесено наказ по стройовій частині ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_1 про вибуття до нового місця служби, а саме як солдата резерву до 101 запасної роти Військової частини Військової частини НОМЕР_3 . Проте, вказаний наказ від 06.05.2024 №127 відповідно до наказу №128 від 07.05.2024, в частині п.1 наказу від 06.05.2024 №127 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 скасовано як нереалізований до окремого рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством і наказ від 06.05.2024 №127 відповідає вимогам чинного законодавства та на даний час є скасований, а тому і відсутній предмет спору.
Оскільки порушень при призові на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_4 не було, відтак, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_5 .
04.05.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії №1782 від 04.05.2024 солдату запасу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , 04.05.2024 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діагноз: здоровий. На підставі графи ІІ Розкладу хвороб 402-2008, графи 2-7 ТДВ-Б придатний до військової служби за мобілізацією.
Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №125 від 04.05.2024, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_9 на військову службу під час мобілізації на особливий період, з 04.05.2024 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, та вважається таким, що справи і посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків гранатоментника 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.05.2024 №5515, військовий квиток серії НОМЕР_6 .
Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №127 від 06.05.2024 солдата ОСОБА_1 , гранатоментника 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 04.05.2024 №248-РС, на посаду солдата резерву 101 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, 06.05.2024 виключити зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 , усіх видів забезпечення і направити для подальшого проходження військової служби до 101 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_4 . Термін вибуття до нового місця служби - 07.05.2024. Підстава: витяг з наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 04.05.2024 №248-РС, рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 06.05.2024, обхідний лист від 06.05.2024, припис ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.05.2024 №3497.
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №128 від 07.05.2024, пункт 1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 06.05.2024 №127 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 до 101 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 скасовано як нереалізований до окремого рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
Позивач вважає дії та наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 №127 від 06 травня 2024 року щодо мобілізації ОСОБА_1 протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про порушення його прав, суд враховує наступні положення законодавства.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пункту 7 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно з п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
У силу пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами п.1.3 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Водночас, згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема ВЛК ТЦК та СП.
Згідно з п.п. 2.5.11. п.2.5 розділу І Положення № 402 документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров'я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.
ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2 пункту 2.8 розділу I Положення № 402).
На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (підпункт 2.8.4 пункту 2.8 розділу I Положення № 402).
Разом з тим, пунктом 3.3 розділу I Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Відповідно до пункту 3.4 розділу I Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров'я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.
Таким чином, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.2 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з абзацом 1 пункту 1.1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Згідно з пунктом 3.8 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
За змістом пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовозобов'язані підлягають медичному огляду ВЛК ТЦК та СП, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК згідно з додатком 4 до Положення № 402).
Так, як встановлено судом вище, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , 04.05.2024 було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , результати якого згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 оформлені постановою у формі довідки №1782 від 04.05.2024 із висновками про придатність позивача до військової служби за мобілізацією. Вказана довідка складена за формою, згідно з додатком 4 до Положення № 402.
Представник позивача вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо мобілізації ОСОБА_1 , покликаючись перш за все на те, що фактично позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 проти його волі, медичний огляд позивача не проводився.
Оцінюючи зазначені доводи позивача, суд враховує таке.
Згідно з пунктом 3.1 розділу ІІ Положення № 402 ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов'язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Пунктом 3.6 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
Відповідачем до матеріалів справи долучено картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 04.05.2025 з результатами обстеження, датою та підписами і печатками відповідних лікарів, зокрема терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, ЛОРа, дерматовенеролога, психіатра, стоматолога. За результатами огляду позивача визнано придатним до військової служби за мобілізацією.
За встановлених обставин, суд критично оцінює аргументи представника позивача про те, що огляд позивача фактично не проводився жодним лікарем, адже такі суперечать матеріалам справи.
Відхиляє суд також і аргументи представника позивача про те, що позивач був доставлений у ІНФОРМАЦІЯ_4 проти його волі, адже такі не підтверджуються жодними доказами.
Окрім вищенаведеного, щодо аргументів представника позивача про те, що позивач раніше був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здадтним у військовий, судом встановлено, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проводила медичний огляд позивача, результати якого оформлені постановою у формі довідки є позаштатною ВЛК, яка не є самостійною юридичною та підпорядкована ВЛК регіону, суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних гарнізонних ВЛК у судовому порядку.
Згідно з вищенаведеними нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Главою 3 розділу 1 Положення № 402 встановлено чіткий алгоритм оскарження постанов ВЛК, за яким постанови позаштатної ВЛК оскаржуються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.
Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено також право ЦВЛК розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
При цьому, оскарженню у судовому порядку, за приписами пп. 2.3.5. пункту 2.3 та пп. 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності членів позаштатної ВЛК при проведенні медичного огляду ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК та проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402.
Тобто, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно висновків Верховного Суду, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до
Водночас, судом не встановлено жодних процедурних порушень, при проведенні позивачу медичного огляду.
Крім того, необхідно зауважити, що відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
За наведеного правового регулювання, суд критично оцінює аргументи представника позивача про те, що місцем фактичної реєстрації ОСОБА_1 як тимчасово переміщеної особи з 2014 року є м. Київ, однак зазначену інформацію, як і те, що ОСОБА_1 має намір пройти огляд ВЛК за місцем реєстрації, представниками відповідача враховано не було.
Суд також враховує, що як під час уточнення військово-облікових даних, так і під час розгляду даної справи, позивач жодних доказів на підтвердження наявності у нього бронювання чи підстав для відстрочки від військової служби під час мобілізації, або ж документів, які підтверджують непридатність / обмежену придатність його до військової служби за станом здоров'я не надав, протилежного матеріали справи не містять. Не є належним доказом також обліково-послужна картка замість військового квитка №1878 від 30.04.2010, на яку посилається представник позивача, адже згідно з такою останній медичний огляд ОСОБА_1 проводився ще у лютому 2010 року та такий підлягав повторному огляду.
За встановлених обставин, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації ОСОБА_1 .
Більше того, суд звертає увагу, що позивачем також оскаржується наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №127 від 06 травня 2024 року в частині зарахування ОСОБА_1 на посаду солдата резерву 101 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 , однак такий наказ в цій частині був самостійно скасований відповідачем, як нереалізований до окремого рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) №128 від 07.05.2024, тобто в цій частині позовних вимог взагалі відсутній предмет спору.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відтак, на переконання суду, решта доводів позивача на обґрунтування своїх вимог у даній справі, не вимагають детального спростування в рамках даної адміністративної справи.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли у межах повноважень, на підставі та у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову як необґрунтованого та у задоволенні якого слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна