Справа № 127/1161/25
Провадження № 3/127/1351/25
13 березня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 2 ст. 182, 185 КУпАП,
08 січня 2025 року о 00.57 год. в АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку, порушував тишу, а саме: голосно кричав, чим заважав мешканцям будинку відпочивати, чим порушував спокій громадян та правила додержання тиші у населених пунктах. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, раніше ОСОБА_1 уже притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічною статтею.
Крім того, 08 січня 2025 року о 00.59 год. в м. Вінниця, по пр-ту Космонавтів, 58, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, чим порушив громадський порядок, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №221236 від 08 січня 2025 року.
Також, 08 січня 2025 року о 00.59 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді в громадському місці за адресою: м. Вінниця, пр-т Космонавтів, 58, виражався в сторону працівників поліції нецензурною лайкою, на законну вимогу працівників поліції припинити адміністративне правопорушення не відреагував, при цьому в грубій формі нецензурною лайкою виражався в сторону працівників поліції, погрожував фізичною розправою, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №221237 від 08 січня 2025 року.
Справи про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень постановою суду від 13 березня 2025 року об'єднані в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством. Будь-яких заяв щодо розгляду справи від особи не надходило.
Слід зазначити, що матеріали справи направлялись для доопрацювання з метою встановлення фактичної адреси проживання особи, її контактного номера телефонного зв'язку та повторно надійшли до суду 26 лютого 2025 року з наданою додатковою інформацію про фактичне місце проживання особи та її номер мобільного зв'язку.
Після повторного надходження до суду справа призначалася до розгляду двічі, а саме на 28 лютого 2025 року о 10.00 год. та на 13 березня 2025 року о 14.30 год. Однак останній у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом завчасно та належним чином.
Крім того, інформація щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за її власним бажанням на офіційному веб-сайті суду.
З огляду на вище зазначене суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У рішенні від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, не проявлення належної заінтересованості у результатах розгляду справи протягом тривалого строку, не звернення до суду за інформацією щодо стану розгляду справи не може вважатись порушенням права на справедливий розгляд справи.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 2 ст. 182, 185 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, диспозицією ст. 173 КУпАП чітко передбачені кваліфікуючи ознаки дрібного хуліганства, а саме: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Судом установлено, що 08 січня 2025 року о 00.59 год. в м. Вінниця, по пр-ту Космонавтів, 58, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, чим порушив громадський порядок.
Винність ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №221236 від 08 січня 2025 року, рапортом інспектора взводу №1 роти №2 БУПП у Вінницькій області від 08 січня 2025 року, протоколом АА №029349 про адміністративне затримання від 08 січня 2025 року, фотофіксацією особи затриманого.
Як убачається з рапорту інспектора взводу №1 роти №2 БУПП у Вінницькій області від 08 січня 2025 року лей-та поліції Задрибороди М., він, перебуваючи на службі в складі наряду «Юнкер-10», спільно з ст. лей-том поліції Тимошенко В. С. 08 січня 2025 року отримали виклик на службовий планшет з позначкою події «Порушення тиші» за адресою: м. Вінниця, пр-т Космонавтів, 58. Прибувши на місце виклику, було виявлено групу осіб, яка після проведення профілактичної бесіди направилась за місцем проживання. Також було виявлено гр. ОСОБА_1 , який курив, знаходився у п'яному вигляді, гучно кричав, виражався в бік працівників поліції нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, правопорушення не припиняв, чим здійснював злісну непокору законній вивозі поліцейського. О 00.59 год ОСОБА_1 було затримано із застосуванням спеціального засобу «кайданки» та доставлено до ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Пирогова, 4б) для припинення правопорушення та складання адміністративних матеріалів. Повідомляти родичів, знайомих або роботодавця про своє затримання ОСОБА_1 відмовився, від отримання безоплатної правової допомоги також відмовився, будь-яких зовнішніх ушкоджень не отримував, медичної допомоги не потребував.
Отже, аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Щодо притягнення особи до відповідальності за вчинена правопорушення, передбачено ст.185 КУпАП, то суд зазначає, що правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як участь поліцейського в охороні громадського порядку, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу військовослужбовця у зв'язку з їх участі в охороні громадського порядку.
Як зазначив у своєму рішенні №10-рп/2011 у справі №1-28/2011 Конституційний Суд України, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Як слідує з матеріалів справи, на вимогу поліцейських, які здійснюють функцію з охорони громадського порядку та прибули на виклик за адресою по пр-ту Космонавтів, 58, в м. Вінниці, для відпрацювання події щодо порушення тиші, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку за вказаною адресою та вчиняючи хуліганські дії, відмовився припинити це правопорушення, на відповідне зауваження не реагував, продовжував гучно кричати та виражатись в грубій формі нецензурною лайкою в бік поліцейських.
Тому, аналізуючи встановлені обставини та надані суду матеріали у їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, за ознаками злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків щодо охорони громадського порядку.
Доказів, які б спростовували вказане, матеріали справи не містять.
Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №221237 від 08 січня 2025 року, рапортом інспектора взводу №1 роти №2 БУПП у Вінницькій області від 08 січня 2025 року, протоколом АА №029349 про адміністративне затримання від 08 січня 2025 року, фотофіксацією особи затриманого.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинена правопорушення, передбачено ч. 2 ст.182 КУпАП, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
У свою чергу ч. 1 ст. 182 КУпАП регламентовано, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
Слід звернути увагу, що зазначена норма є бланкетною.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та громадяни під час здійснення будь-яких видів діяльності з метою запобігання утворенню шуму і зменшення його шкідливого впливу на здоров'я людини зобов'язані вживати заходів для недопущення упродовж доби перевищення рівнів шуму, встановлених державними медико-санітарними нормативами, у таких приміщеннях і на таких територіях (захищених об'єктах), зокрема у приміщеннях житлових будинків і на прибудинковій території.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров'я» шум на захищених об'єктах під час здійснення будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівні, встановлені державними медико-санітарними нормативами для відповідного часу доби. На захищених об'єктах із 22 години до 8 години забороняються гучний спів і гучні вигуки, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Органи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері здійснюють контроль за додержанням суб'єктами господарювання, а також громадянами правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, порядку та правил, передбачених законодавством, щодо виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних виробів, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму (п.8 ст.32 Закону України «Про систему громадського здоров'я»).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221238 від 08 січня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 , 08 січня 2025 року о 00.57 год. у м. Вінниці по пр-ту Космонавтів, 58, поблизу будинку порушував тишу, а саме: голосно кричав, чим заважав мешканцям будинку відпочивати, чим порушував спокій громадян та правила додержання тиші у населених пунктах. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, раніше ОСОБА_1 уже притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічною статтею.
24 квітня 2024 року постановою поліцейського Управління патрульної поліції у Вінницькій області серії ЕГА№1408505 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП. Постанова чинна, доказів про скасування цієї постанови матеріали справи не містять.
Враховуючи встановлені судом обставини та досліджені докази, наявність складу адміністративного правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 182 КУпАП, в діях ОСОБА_1 яке було вчинене 08 січня 2025 року цілком підтверджується наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Зважаючи на викладене та враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 182 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн, сплата якого передбачена ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 40-1, 173, ч.2 ст. 182, ст. 185, 221, 268, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч. 2 ст. 182, ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять гривень) грн, на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок ) грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя: