Справа № 127/7386/25
Провадження № 1-кс/127/3260/25
Іменем України
12 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
заявника скарги: адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду, в режимі відеоконференції, скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 25.02.2025, -
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулась до суду із вищевказаною скаргою в якій, з урахуванням уточнень озвучених в судовому засіданні, просила зобов'язати уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 25.02.2025.
Скарга мотивована тим, що 25.02.2025 ОСОБА_4 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, жодної інформації щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 25.02.2025 заявник не отримував.
На підставі викладеного, вважаючи невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , порушенням вимог чинного законодавства, останній, через захисника, звернувся до суду з даною скаргою.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в даному випадку, відсутність представника ДБР не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення заявника скарги, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2025 року ОСОБА_4 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому з заявою, яка названа ним як "заява про вчинення злочину", в якій просив:
«1. Провести службове розслідування щодо виконання службових обов'язків Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області який здійснював досудове розслідування кримінального провадження №42019000000001918 від 30.08.2019 року, що внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
2. Провести службове розслідування щодо Прокурора ОСОБА_5 .
3. Провести службове розслідування щодо ОСОБА_6 »
Отже, вказаною заявою заявник не просив вносити відомості до ЄРДР, а лише просив провести службові розслідування, щодо зазначених вище осіб.
Заява, зокрема, мотивована наступним, що за чотирирічний період часу у кримінальному провадженні №42019000000001918 було зібрано достатньо доказів, які свідчать про вчинення злочинів приватним виконавцем ОСОБА_7 , приватними оцінювачами майна, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , однак, як стало відомо заявнику, кримінальне провадження закрито.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 звертаючись до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому з заявою про вчинення злочину не просив вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування, а лише просив провести службові розслідування, щодо виконання службових обов'язків слідчими Слідчого управлінням ГУНП у Вінницькій області, якими здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №42019000000001918 від 30.08.2019, прокурора ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 .
Листом за підписом керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_10 №577зкп/х/14-01-04-15254/2025 від 05.03.2025 заявнику повідомлено про те, що:
«.... вивченням доводів, викладених у вищевказаній заяві, обставин які б вказували на вчинення кримінального правопорушення не встановлено, у зв'язку із чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР на даний час не вбачається.»
Одночасно, вказаним листом, заявника повідомлено, що для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, які викладені у вищевказаній заяві, її направлено за належністю до ГУНП у Вінницькій області для проведення службового розслідування.
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 №298, передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Як встановлено судом та зазначено вище, ОСОБА_4 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому з заявою, яка названа ним як "заява про вчинення злочину", в якій просив:
«1. Провести службове розслідування щодо виконання службових обов'язків Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області який здійснював досудове розслідування кримінального провадження №42019000000001918 від 30.08.2019 року, що внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
2. Провести службове розслідування щодо Прокурора ОСОБА_5 .
3. Провести службове розслідування щодо ОСОБА_6 »
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_4 , вважає, що остання хоч і названа як заява про злочин, однак не є заявою про злочин, оскільки заявник не просив вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування, а лише просив провести службові розслідування, щодо зазначених ним у заяві осіб.
Таким чином, така заява не містить в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Отже, з поданої заяви ОСОБА_4 , та з її змісту не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Як зазначено вище підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_4 від 25.02.2025, остання не є заявою або повідомленням про вчинення злочину.
Разом з тим, оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора в межах кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, а не шляхом внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 25.02.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя