Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 березня 2025 року Справа№200/82/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_4 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 23.12.2016 по 21.09.2020 в неповному обсязі;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , в повному розмірі поточну індексацію грошового забезпечення за період з 23.12.2016 року по 28.01.2018 року (включно), обчисливши із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших втрат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , в повному розмірі індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.09.2020 року (включно), обчисливши із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням абзаців 4 - 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших втрат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , в повному розмірі одноразові додаткові види грошового забезпечення (підйомні допомоги, грошову допомогу для оздоровлення за 2016 - 2020 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за 2016 - 2020 роки тощо), врахувавши в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір таких допомог, індексацію грошового забезпечення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період проходження військової служби з 23.12.2016 року по 21.09.2020 року відповідачем не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася позивачу індексація грошового забезпечення. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує її право на отримання належних виплат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.
23.01.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що в період з 23.12.2016 року по 28.01.2018 року встановлення індексу споживчих цін за 1 або 100% із прив'язкою до підвищення посадових окладів по відношенню до військовослужбовців стало неможливим, оскільки застосування п.5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 слід нерозривно пов'язувати з фактом такого підвищення, яке мало відбутися після 01.12.2015 року.
Представник вважає, що доводи позивача, що базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін у періоду з 23.12.2016 року по 28.01.2018 року є січень 2008 року обґрунтовуються фактом прийняття постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294, якою з 01.01.2008 року затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців, та яка діяла до дати набрання чинності постанови №704.
Представник відповідача наголошує, що зазначені твердження ОСОБА_1 є помилковими, оскільки ретроспективне поширення дії п.5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) в частині визначення індексу споживчих цін за 1 або 100% (фактично базового місяця) із прив'язкою до встановлення посадових окладів постановою №1294, яка почала діяти за багато років до внесення зміни до певного правового регулювання щодо встановлення такого індексу, є необґрунтованим та суперечить дії правових норм в часі.
З огляду на зазначене, у даних спірних правовідносинах відсутні правові підстав для встановлення базовим місяцем січня 2008 року для періоду з 23.12.2016 року по 28.01.2018 року.
Щодо індексації-різниці представник відповідача, спираючись на висновки Верховного Суду, наголошує, що уніфікований механізм визначення індексації, положення абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 для Позивача:
- у період з 01.03.2018 року по 21.09.2020 року базовим місяцем (місяцем підвищення доходу) є березень 2018 року, з урахуванням абзаців 4 пункту 5 Порядку №1078 (якщо підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу).
Разом з тим, відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 " Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.".
Враховуючи наведене представник вважає, що позивач не має права на індексацію різниці у період з 01.03.2018 року по 21.09.2020 року.
Таким чином позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_5 ( НОМЕР_2 ) (по стройовій частині) від 23.12.2016 № 351 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом Міністра оборони України від 10.12.2016 № 1178 на посаду помічника командира батальйону - начальника охорони державної таємниці, що прибув із військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_3 , зараховано з 23.12.2016 до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.09.2020 № 266 лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Високомобільних десантних військ ЗС України (по особовому складу) від 06.07.2020 № 104 на посаду заступника начальника служби охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_4 , виключено 21.09.2020 зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2025 року № 417 основні та додаткові види грошового забезпечення
за лютий 2018 року складали: посадовий оклад - 970, 00 грн., оклад за військове звання - 105, 00 грн., надбавка за вислугу років - 215, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 645, 00 грн., надбавка за особливі умови служби - 242,50 грн., премія - 5820,00 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 194,00 грн., надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі - 194,00 грн., ЩДВГЗ - 5031,30 грн., всього - 13416, 80грн.;
за березень 2018 року складали: посадовий оклад - 4090,00 грн., оклад за військове звання - 1060,00 грн., надбавка за вислугу років - 1545,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 903,83 грн., надбавка за особливі умови служби -0, 00 грн., премія - 4851, 47 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 818, 00 грн., надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі - 818,00 грн., ЩДВГЗ - 0,00 грн. всього - 14086, 30грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим ч.1 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно із абзацом першим ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (абзац другий ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).
Відповідно до абзацу третього ч.2 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Як передбачено в ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року №2017-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою ст.19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1282-XII).
Згідно із абзацом 2 ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, як передбачено абзацом третім ст.1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (ч.2 ст.4 Закону №1282-XII).
На підставі до ч.3 ст.4 Закону №1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Частиною четвертою ст.4 Закону №1282-XII встановлено, що підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Разом з цим, за частиною п'ятою цієї ж норми у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За ч.2 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 6 лютого 2003 р. № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
На підставі абзацу 5 п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абзацом першим п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Абзацом другим п.4 Порядку № 1078 передбачено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий п.4 Порядку № 1078).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий п.4 Порядку № 1078).
Відповідно до абзацу першого п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац другий п.5 Порядку № 1078 встановлює, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій п.5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий п.5 Порядку № 1078).
Абзацом п'ятим п.5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий п.5 Порядку № 1078).
Верховний Суд у постановах від 20.11.2019 у справі №620/1892/19 та від 05.02.2020 у справі №825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Щодо базового місяця для нарахування позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 23.12.2016 по 28.02.2018 (а не 28.01.2018 як помилково зазначено в позові), суд зазначає наступне.
Аналіз п.5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з п.14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики №48/о/66-17 від 08.08.2017 на запит ДФ Міноборони №248/3/9/1/863 від 18.07.2017 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
За змістом роз'яснення Мінсоцполітики №28/о/66-18 від 18.04.2018 у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1294.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Тому, у спірних відносинах саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з 23.12.2016 по 28.02.2018.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки доказів нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 23.12.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січня 2008 року відповідачем не надано, і фактично останнім несплата індексації не заперечується, то позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 21.09.2020 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078, суд зазначає наступне.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної» та “індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
У цьому контексті суд зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
Сторони не заперечували і не оспорювали тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача з'явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби.
Щодо “фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Так, суд зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування необхідно встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
За подібних обставин Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 сформував аналогічний висновок щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Так, згідно із пунктом 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
За інформацією, яка міститься в довідці військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2025 року № 417 сума грошового забезпечення:
за лютий 2018 року складала: посадовий оклад - 970, 00 грн., оклад за військове звання - 105, 00 грн., надбавка за вислугу років - 215, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 645, 00 грн., надбавка за особливі умови служби - 242,50 грн., премія - 5820,00 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 194,00 грн., надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі - 194,00 грн., ЩДВГЗ - 5031,30 грн., всього - 13416, 80грн.;
за березень 2018 року складала: посадовий оклад - 4090,00 грн., оклад за військове звання - 1060,00 грн., надбавка за вислугу років - 1545,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 903,83 грн., надбавка за особливі умови служби -0, 00 грн., премія - 4851, 47 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 818, 00 грн., надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі - 818,00 грн., ЩДВГЗ - 0,00 грн. всього - 14086, 30грн.
Примітка: щомісячна додаткова грошова винагорода була введена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» і виплачувалася усім військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) щомісячно в розмірі 60% місячного грошового забезпечення в період з 2014 року по березень 2018 року.
Таким чином, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв'язку зі зміною посадових окладів становило у розмірі 669, 50 грн. (14086, 30грн. (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачу у березні 2018 року) - 13416, 80грн., (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачу у лютому 2018 року) не перевищило суму індексації, що склалась у березні 2018 року (4463,15 грн.), розмір якої підтверджується листом Мінсоцполітики від 08 вересня 2021 року № 826/3263/фес, згідно якого якщо посадові оклади в останнє підвищувалися в січні 2008 року, то сума індексації у березні 2018 року становить 4463,15 грн. (1762 х 253,3 /100), серед яких:
1762,00 грн. - це прожитковий мінімум (березень 2018 року);
253,3 % - це величина приросту індексу споживчих цін.
Така сума індексації в розмірі 4463,15 грн. з величиною приросту індексу споживчих цін 253,3 % була по березень 2018 року, оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 669, 50 грн. = 3793, 65 грн.
Отже, починаючи з березня 2018 року сума індексації позивача з урахуванням абз. 3,4 пункту 5 Порядку № 1078 становить в розмірі 3793, 65 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Тобто, відповідач зобов'язаний був з березня 2018 року виплачувати позивачу суму індексації-різниці грошового забезпечення, визначену на підставі наведених вище положень Порядку №1078, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Однак, відповідач вказаного не здійснив, що свідчить про його протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення 3793, 65 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення 3793, 65 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 3793, 65 грн. за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд також вважає, що одноразові додаткові види грошового забезпечення (підйомні допомоги, грошову допомогу для оздоровлення за 2016 - 2020 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за 2016 - 2020 роки тощо) повинні бути перераховані та виплачені з врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір таких допомог, індексації грошового забезпечення.
Отже, позовні вимоги позивача в цій частині позовних вимог також є обґрунтованими.
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших втрат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
За п. 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Згідно пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата перерахованого грошового забезпечення позивача має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 200/6157/24.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 23.12.2016 по 21.09.2020 в неповному обсязі.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , в повному розмірі поточну індексацію грошового забезпечення за період з 23.12.2016 року по 28.01.2018 року (включно), обчисливши із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших втрат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , в повному розмірі індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.09.2020 року (включно), обчисливши із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням абзаців 4 - 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших втрат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , в повному розмірі одноразові додаткові види грошового забезпечення (підйомні допомоги, грошову допомогу для оздоровлення за 2016 - 2020 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за 2016 - 2020 роки тощо), врахувавши в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір таких допомог, індексацію грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Стойка