14.03.25
22-ц/812/575/25
Миколаївський апеляційний суд
Справа №470/966/24
Провадження № 22-ц/812/575/25
14 березня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Яворської Ж.М., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2024 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2024 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, 10 березня 2025 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подало на нього апеляційну скаргу, одночасно звернувшись із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання цієї апеляційної скарги.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 березня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2024 року, залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків, а саме запропоновано: надати докази на підтвердження повноважень директора Наваренко В.Г. на підписання апеляційної скарги від імені ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»; вказати поважні причини неможливості подання апеляційної скарги з 05 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року та надати докази на підтвердження таких; надати докази на підтвердження сплати судового збору.
13 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено: копія Статуту ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», копія наказу №14 про прийняття ОСОБА_2 директором, копія Рішення про уповноваження директора ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та платіжна інструкція про сплату судового збору.
Крім того, у вказаному клопотанні ТОВ ФК «Еліт Фінанс» звертає увагу, що первинну апеляційну скаргу було подано у процесуальній строк із дати оприлюднення Рішення першої інстанції. Проте, 13 січня 2025 року Ухвалою суду Позовну заяву залишено безруху. ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» був позбавлений можливості на усунення недоліків зазначених в ухвалі суд через неможливість зайти до офіційного реєстру «Електронний суд», можливо через масштабну кібератаку вчиненою рф 19 грудня 2024 року. Зазначена ухвала не надходила поштовим зв'язком на адресу ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».
Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2024 року - повернуто позивачу. Проте скористатись ч.7 ст. 185 ЦПК України - про повторну подачу апеляційної скарги не було можливим, оскільки строк подачі апеляційної скарги сплинув.
Інших доводів щодо поважності причин пропуску строку подання цієї апеляційної скарги клопотання не містить.
Перевіривши доводи клопотання суд приходить до наступного висновку.
За приписами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За приписами ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України.
В силу ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що 09 грудня 2024 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області ухвалено оскаржуване рішення та 13 грудня 2024 року складено його повний текст.
Із програмного комплексу Д-3 вбачається, що вперше апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подано 09 січня 2025 року за допомогою системи Електронний суд.
Проте ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року вказана апеляційна скарга повернута особі, яка її подала.
З програмного комплексу Д-3 вбачається, що вищезазначена ухвала Миколаївського апеляційного суду доставлена до електронного кабінету ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 05 лютого 2025 року.
Згідно поштового конверту, повторно апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подано 28 лютого 2025 року.
Звертаючись із цим клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не вказувало поважних причин неможливості подання апеляційної скарги з 05 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року, а обмежилось лише посилання на неможливість повторного подання апеляційної скарги у зв'язку із спливом строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційний суд звертає увагу, що у пункті 3 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» роз'яснено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отож, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу апелянта на те, що після повернення апеляційної скарги ТОВ ФК «Еліт Фінанс» не був позбавлений можливості у більш короткий термін повторно звернутись із апеляційною скаргою, враховуючи те, що повторне подання апеляційної скарги не потребувало значного часу для її підготовки.
Відповідно до частин 3, 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Таким чином, апелянт як суб'єкт звернення до суду, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з ненаданням доказів в обґрунтування порушення його прав за результатом розгляду спору. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №522/3541/15 дійшов правового висновку про те, що «згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Аналіз змісту частини 2 статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.
Виходячи із фактичних обставин справи та досліджених матеріалів, апеляційний суд вважає, що вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними та взагалі не свідчать про існування об'єктивних та непереборних труднощів для повторного подання апеляційної скарги, у більш короткий строк ніж 28 лютого 2025 року.
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" від 21 грудня 2010 року).
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини
Згідно з ч. 3,4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд
Наведенні Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2024 року визнати неповажними.
Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2024 року - залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання нею копії даної ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме:
•заяву про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та надати докази на підтвердження таких.
Роз'яснити, що у випадку не виконання у встановлений строк цієї ухвали будуть застосовані наслідки передбачені ЦПК України.
Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою сторінки Миколаївського апеляційного суду: https:// mka.court.gov.ua.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Ж.М. Яворська