13 березня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 28.02.2025 року , якою щодо
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.04.2025 року включно.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_5
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.04.2025 року включно.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
На думку захисника, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не було доведено.
Також захисник стверджує, що слідчим суддею не були достатньо враховані відомості про особу підозрюваного при вирішенні питання застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, дружину, двох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, позитивно характеризується, тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на думку захисника, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СВ УСБ України в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024150000000194 від 14.08.2025р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у тому, що після введення в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 11 год. 23 хв. 17.11.2024, ОСОБА_6 усвідомлюючи, що починаючи з 2014 року, в умовах збройної агресії рф проти України, її розвідувальні органи та спеціальні служби ведуть проти України розвідувальну та підривну діяльність, вирішив сприяти веденню ними агресивної війни проти України шляхом надання представнику такої держави агресора - ОСОБА_8 наявної в його розпорядженні інформації, розуміючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість у результаті їх вчинення настання тяжких наслідків у вигляді заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, зміни меж території України та поширення на неї впливу рф.
Так, о 11 год. 23 хв. 17.11.2024, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем своєї роботи, за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, буд. 1, використовуючи вищевказаний належний йому мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , у програмі для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», в якому він вже був зареєстрований з обліковим записом ідентифікатор користувача « НОМЕР_2 », під ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_5, за допомогою власного мобільного телефону марки «ZTE Blade A71» модель «ZTE A7030», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з власної ініціативи, будучи обізнаним, що з початку збройної агресії рф, її спеціальні органи та їх представники ведуть розвідувальну діяльність, в т.ч. і з використанням можливостей різноманітних соціальних мереж, Інтернет-месенджерів, в т.ч. і «Telegram», будучи, в силу інформаційної спрямованості каналу (спільноти) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », усвідомлюючи те, що ОСОБА_8 , зокрема шляхом адміністрування телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснює збір та накопичення інформації щодо результатів здійснення обстрілів ЗС РФ населених пунктів України, цивільної чи військової інфраструктури, а також переміщення руху і розташування Збройних Сил України, чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, для подальшої передачі такої інформації РФ, що здійснює збройну агресію проти України, та використання вказаної інформації для удосконалення проведення підривної діяльності проти України - усвідомлюючи свої злочинні дії, проводив збір відомостей щодо розміщення та розташування підрозділів ЗС України, з метою подальшої передачі представнику держави-агресора ОСОБА_8 , в ході особистого листування з користувачем месенджера «Telegram» ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ).
При цьому, 11.12.2024 у період з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем своєї роботи, за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, буд. 1, усвідомлюючи настання тяжких наслідків, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання представнику держави-агресора РФ - ОСОБА_8 допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, будучи достовірно обізнаним, що останній здійснює збір та накопичення інформації щодо розташування підрозділів Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди обороноздатності України, тобто діючи умисно, використовуючи вищевказаний належний йому мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , у програмі для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», в якому він вже був зареєстрований з обліковим записом ідентифікатор користувача « НОМЕР_2 », під ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_5, за допомогою власного мобільного телефону марки «ZTE Blade A71» модель «ZTE A7030», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з власної ініціативи надіслав користувачу месенджера «Telegram» ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) текстові повідомлення, які містять інформацію щодо розташування Збройних Сил України з можливістю їх ідентифікації на місцевості, а саме: на території с. Лупарево, наступного змісту: «Здоров . И так из трёпа вояк ( +- за пять дней ) можно сделать некоторые выводы : * Не давно созданную бригаду из отловленных перебросили под Херсон. Сводная из мобиков из Одесской области , с. Коблево и Шир Лана. Оснащение не ахти , в поисках дров по городу для обогрева… * С другой стороны ІНФОРМАЦІЯ_6 , вернее за ним по дачам. Эти более халённые, разодетые . Ищут генераторы , утеплитель , плёнку. Будет придано четыре внедорожника…», достовірно розуміючи, що інформація, яку містять це повідомлення, збирається для подальшої передачі державі (рф), що здійснює збройну агресію проти України.
У вищевказаному повідомленні ОСОБА_6 , 11.12.2024 у період з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв., під час особистого листування з представником держави-агресора РФ - ОСОБА_8 , зареєстрованим в месенджері «Telegram» за обліковим записом ОСОБА_9 , здійснив поширення інформації про розташування Збройних Сил України, а саме: військовослужбовців, що входять у підпорядкування ОТУ «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема військовослужбовці НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони ( НОМЕР_6 ОБрТрВ, в/год НОМЕР_7 ), які беруть участь у здійсненні заходів із відсічі та стримування збройної агресії рф стосовно України, за адресою: Миколаївська область с. Лупарєво.
За цим, 18.12.2024 у період з 07 год. 01 хв. по 07 год. 36 хв. ОСОБА_6 ,перебуваючиза місцем своєї роботи, за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, буд. 1, усвідомлюючи настання тяжких наслідків, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання представнику держави-агресора РФ - ОСОБА_8 допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, будучи достовірно обізнаним, що останній здійснює збір та накопичення інформації щодо розташування підрозділів Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди обороноздатності України, тобто діючи умисно, використовуючи вищевказаний належний йому мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , у програмі для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», в якому він вже був зареєстрований з обліковим записом ідентифікатор користувача « НОМЕР_2 », під ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_5, за допомогою власного мобільного телефону марки «ZTE Blade A71» модель «ZTE A7030», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 з власної ініціативи надіслав користувачу месенджера «Telegram» ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) текстові повідомлення, які містять інформацію щодо розташування Збройних Сил України з можливістю їх ідентифікації на місцевості, а саме рух колони транспорту, за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, буд. 1, наступного змісту: «6:45 колона из шести бронемашин ( козаки и поменьше ) плюс две фу.. прошла с ХШ в сторону Баштанского. Хз , скорее дальше Скорее Чернобаевка . Там единственный нормальный укреп и логистический центр. Просто так думаю . Его или сейчас разносить…», достовірно розуміючи, що інформація, яку містять це повідомлення, збирається для подальшої передачі державі (рф), що здійснює збройну агресію проти України.
У вищевказаному повідомленні ОСОБА_6 , 18.12.2024 у період з 07 год. 01 хв. по 07 год. 36 хв., під час особистого листування з представником держави-агресора РФ - ОСОБА_8 , зареєстрованим в месенджері «Telegram» за обліковим записом ОСОБА_9 , здійснив поширення інформації про розташування Збройних Сил України, а саме: військовослужбовців, що входять у підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_8», які беруть участь у здійсненні заходів із відсічі та стримування збройної агресії рф стосовно України, за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, буд. 1.
27.02.2025 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, слідчим суддею взято до уваги, що СВ УСБ України в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024150000000194 від 14.08.2025р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Зауважено, що 27.02.2025 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на даний час про правильність висновку слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також, зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, що характеризують особу, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує ризик того, що ОСОБА_6 розуміючи наслідки вчиненого, зважаючи на покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді і щодо наявності таких ризиків, як ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , оскільки на цей час не проведено в повному обсязі всіх необхідних слідчих дій, наразі слідством встановлюється повне коло осіб свідків, інших можливих фігурантів злочинних дій зокрема представників рф, збір доказової бази, документів Крім того, ОСОБА_6 добровільно злочинну діяльність. не припиняв, аж поки не був затриманий працівниками правоохоронного органу, що свідчить про наявність ризику продовження вчинення кримінального правопорушення.
За такого, не є слушними доводи апелянта відносно того, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке вчинене в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти Української Держави та Українського Народу, що підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, а також встановлені ризики, передбачені п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Тому не є слушними твердження захисника, що зважаючи на відомості про особу підозрюваного, а саме, що він раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно, то до нього може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.
З огляду на наведене апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 28.02.2025 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: