Справа № 275/1210/24
14 березня 2025 року с-ще Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Данилюк О. С.
при секретарі с/з Марієвській Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилові адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування,-
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Штундюк О.А. звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування.
В обґрунтування позову вказав, що 12 жовтня 2024 року працівником ВП № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Кузинським В.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3251615 та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. В постанові поліцейський вказав, що ОСОБА_1 12.10.2024 року в 20 годин 20 хвилин в смт. Брусилів по вул. Митрополита Іларіона, 22, керував транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому порядку, без посвідчення водія відповідної категорії та будучи позбавленим права керування транспортними засобами та без шолома, чим вчинив порушення п. 2.1 (а) ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Вказав, що ОСОБА_1 повністю заперечує те, що ним було порушено будь-які правила дорожнього руху України, оскільки в той день він керував електроскутером Suzuki e-Lets/580Wз електродвигуном потужністю до 3 кВт, керування яким згідно вимог ПДР України посвідчення водія не потребує.
Вважає, що оскільки в графі 5 оскаржуваної постанови від 12.10.2024 року не зазначено марки та виду транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , то, на думку представника позивача, доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з двигуном внутрішнього згорання або транспортним засобом, який має потужність електродвигуна більшу, ніж 3 кВт, не надано, а тому ОСОБА_1 не являється суб'єктом адміністративного правопорушення.
Просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3251615 від 12.10.2024, винесену інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Кузинським В.В., у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 було відкрито провадження, призначено судове засідання та поновлено строк для звернення до суду для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Представником відповідача ГУНП в Житомирській області Панасюк Г.Л. до суду було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог останнього. Зазначив, що позивач дійсно вчинив вказане адміністративне правопорушення, а саме керував транспортним засобом, який не був зареєстрований у встановленому порядку, без посвідчення водія відповідної категорії та будучи позбавленим права керування транспортним засобом та без мотошолома. При цьому у відповідності до ст. 36 КУпАП поліцейським, що виносив оскаржувану постанову, було накладено стягнення на ОСОБА_1 в межах санкції статті КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Вказав, що на момент винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 25.07.2023 року, яка набрала законної сили згідно постанови Київського апеляційного суду від 23.10.2023 року, був позбавлений права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Зазначив, що вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення зафіксовано на фрагментах відеозаписів з портативної камери поліцейського, що є належним та допустимим доказом у даній справі.
Вважає, що ОСОБА_1 має нести відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, враховуючи принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок.
Також представник відповідача зазначив, що жодних доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано. Тому вважає, що працівником поліції при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимоги КУпАП, через що будь-які правові підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відсутні та її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Штундюк О.А. не з'явились, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, в якій представник позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву просив справу розглянути в його відсутність та у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши подані сторонами письмові та електронні докази, прийшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення, серія ЕНА № 3251615 від 12.10.2024, винесеною інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Кузинським В.В., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 20 400 гривень.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 12.10.2024 року в 20 годин 20 хвилин в смт. Брусилів по вул. Митрополита Іларіона, 22, керував транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому порядку, без посвідчення водія відповідної категорії та будучи позбавленим права керування транспортними засобами та без шолома, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України (а.с.9).
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п. 8 ч. 1 ст. 23 згаданого Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
На підставі ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 зазначеного Закону водій зобов'язаний мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Згідно п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
При цьому згідно ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем до суду надано оптичний диск з відеозаписами події з портативних камер працівників поліції, а також рапорт інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції В. Кузинського, який виносив оскаржувану постанову, з якого вбачається, що у зв'язку з технічними проблемами та некоректною роботою ІПНП у графі марка та модель т/з в адміністративній електронній постанові від 12.10.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 3251615 не було зазначено, однак в адміністративному протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР 1/149204, який також тоді було складено відносно ОСОБА_1 , було зазначено марку та модель транспортного засобу, яким той керував, а саме т/з ЛЕТС 4.
Судом було витребувано та досліджено копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 275/1158/24 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ( а.с. 57-85). З постанови судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 10.12.2024 року, яка набрала законної сили згідно постанови Житомирського апеляційного суду від 24.02.2025 року (а.с. 114-115), вбачається, що 12.12.2024 року о 20 годин 20 хвилин у с-щі Брусилів по вул. Митрополита Іларіона ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Lets4, б/н, з ознаками наркотичного сп'яніння, він проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 83-85).
При цьому зі змісту вказаної постанови випливає, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Lets4 UZ50DK9, який, як встановив суд, є мопедом з двигуном внутрішнього згоряння.
Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, на частині відеозапису події, який доданий до відзиву на позовну заяву представником відповідача, а саме де поліцейський встановлює марку та модель транспортного засобу, на якому рухався ОСОБА_1 , він чітко називає «Suzuki Lets4, НОМЕР_1 (час запису 20.55 год). При цьому за весь час відеозапису водій ОСОБА_1 жодного разу не вказував, що мопед має електродвигун.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Lets4 UZ50DK9, який є мопедом з двигуном внутрішнього згоряння, керування яким згідно вимог п.п. 1.10, 2.1 а ПДР України вимагає наявності посвідчення водія відповідної категорії.
При цьому в суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 керував електроскутером e-Lets/580W з електродвигуном потужністю до 3 кВт, керування яким згідно вимог ПДР України посвідчення водія не потребує,про що представник позивача стверджував в позовній заяві та на який надав суду документи, оскільки жодними дослідженими судом доказами це не підтверджується.
Також, як встановлено судом, постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 25.07.2023 року, яка набрала законної сили згідно постанови Київського апеляційного суду від 23.10.2023 року (а.с. 79, 101-108), у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
При цьому ч. 4 ст. 291 КУпАП передбачає, що постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Отже, сукупність наявних в справі доказів дає суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 12.10.2024 року в 20 годин 20 хвилин в смт. Брусилів по вул. Митрополита Іларіона, 22, дійсно керував механічним транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
З огляду на зазначене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3251615 від 12.10.2024 відносно ОСОБА_1 правомірно винесена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Тому, приймаючи вказану постанову, інспектор сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Кузинський В.В. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого адміністративного позову.
На підставі викладеного, ст.ст. 126 ч. 4 , 245, 247, 251 КУпАП та керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
СУДДЯ О.С. Данилюк