Справа №295/2602/25
1-кс/295/1572/25
11.03.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024060400002779 від 05.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та додані до нього матеріали,-
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт навилучене в ході обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 , наступне майно:
- мобільний телефон марки «iPhone 12», IMEI: НОМЕР_1 ;IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім картою - НОМЕР_3 , який поміщено до спец пакету PSP 1167933,
- планшет марки «Lenovo TB - X304L», SIN: NA0XAAV8 IMEI: НОМЕР_4 , який поміщено до спец пакету PSP 2468890;
- блокнот із чорновими записами, який поміщено до спец пакету № 7304958;
- ноутбук «Macbook Air» ; model A3114, серії: MWPPX7WAPV, який поміщено до спец пакету WAR 1794107.
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 05.09.2024 на адресу Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшли матеріали ВПК в Житомирській області за фактом того, що невідомі особи на території м. Житомира, використовуючи соціальну мережу Телеграм, створюють чат-боти з метою незаконного отримання грошових коштів громадян шляхом платного видалення особистої інформації останніх.
На підставі доручення слідчого, працівниками ВПК в Житомирській області ДКП НПУ отримано інформацію, що до вчинення даного кримінального правопорушення можуть бути причетні ряд осіб, серед яких ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та протягом тривалого часу має у користуванні абонентський номер телефону НОМЕР_5 та додатковий абонентський номер НОМЕР_6 .
Згідно запису про народження №1806 від 18.07.2007 року, отриманого від відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області встановлено, що ОСОБА_6 фактично проживає разом з батьками: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
20.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомир, за адресою: м. Житомир, вул. Лук'яненка, 5, кв. 189, було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що у разі повернення вилучених речей особі, у законному володінні якої вони перебувають, може призвести до знищення слідів злочину, що були на них залишені, що в подальшому може вплинути на хід досудового розслідування.
Слідчий в судове засідання не з'явився, просила розгляд справи проводити без її участі та без участі власника майна.
Власник майна, будучи належним чином повідомленою поро розгляд справи, в судове засідання не з'явилась.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060400002779 від 05.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, в рамках якого постановою старшого слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 20.02.2025 майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого іде воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявні у клопотанні матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки вилучене майно може бути використане як докази на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою проведення необхідних судових експертиз, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
Керуючись ст. ст. 98, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на належне ОСОБА_5 майно:
- мобільний телефон марки «iPhone 12», IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , з сім картою - НОМЕР_3 , який поміщено до спец пакету PSP 1167933;
- планшет марки «Lenovo TB - X304L», SIN: NA0XAAV8 IMEI: НОМЕР_4 , який поміщено до спец пакету PSP 2468890;
- блокнот із чорновими записами, який поміщено до спец пакету № 7304958,
- ноутбук «Macbook Air», model A3114, серії: MWPPX7WAPV, який поміщено до спец пакету WAR 1794107.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1